Рівненський апеляційний суд
18 листопада 2022 року м. Рівне
Справа № 569/16428/21
Провадження 33/4815/724/22
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення при ньому не складався, від підпису він не відмовлявся, копія протоколу йому не вручалася, а тому про дату розгляду справи він не був повідомлений та при розгляді справи в суді не був присутній. Вважає, що судом були порушені його права передбачені ст. 268 КУпАП. В протоколі наявний підпис лише особи, яка його складала, підписів свідків немає. Заява від імені його матері ОСОБА_2 написана не нею особисто, а працівником поліції, щодо її підпису у заяві від 26.07.2021 року у нього є сумніви. Він не визнає факту будь-якого насильства по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 . В суді першої інстанції ОСОБА_2 не була присутня, своїх пояснень не надавала.Також вказує, що про притягнення його до адміністративної відповідальності йому стало відомо, 05.09.2022 року, коли він по пошті отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень від 05.08.2022 року, а копію оскаржуваної постанови суду він отримав у відділі ДВС м. Рівне - 06.09.2022 року. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена - 27.08.2021 року, апеляційна скарга подана - 13.09.2022 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Матеріали справи не містять інформації про направлення судом копії постанови ОСОБА_1 та отримання останнім її копії. До апеляційної скарги додано копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2022 року, і як стверджує скаржник, він їх отримав - 05.09.2022 року. Згідно письмового клопотання адвокат Бондаренко Ю. В. ознайомився з матеріалами справи - 12.09.2022 року. Зазначене свідчить, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 727681 від 26.07.2021 року ОСОБА_1 цього дня близько 17 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , за адресою спільного місця проживання, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_2 , в ході чого ображав її нецензурною лайкою, кричав, образливо чіплявся, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення потерпілою зазначено - ОСОБА_2 .
При складанні протоколу ОСОБА_1 надав письмові пояснення, які додані до протоколу на окремому аркуші, в яких він вказав, що 26.07.2021 року виник конфлікт з його матір'ю ОСОБА_2 , під час якого він нагадав спадковість даної нерухомості (а.с. 5).
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився підписувати.
В матеріалах справи містяться заява ОСОБА_2 від 26.07.2021 року, в якій вона просить притягнути до відповідальності її сина ОСОБА_1 , який вчинив проти неї насильство, а саме, прийшовши 26.07.2021 року в стані алкогольного сп'яніння почав кричати, що це його хата і він буде в ній робити і жити, як йому захочеться (а.с. 3).
В письмових поясненнях від 26.07.2021 року ОСОБА_2 вказала, що в цей день близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 прийшов додому п'яний та почав словесний конфлікт під час якого образливо чіплявся та виражався нецензурними словами (а.с. 4).
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за події, що мали місце 26.07.2021 року, суд першої інстанції вірно врахував належні та допустимі докази про вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, що є у справі, та не спростовується доводами апеляційної скарги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджена матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції.
З огляду на вищезазначене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.