Справа № 285/4586/22
провадження № 1-кс/0285/1057/22
18 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ……………… ОСОБА_3 ,
підозрюваного …………. ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 ,
погоджене прокурором Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, не працює,
який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060530000592 від 04.09.2022,-
Слідчий 18.11.2022 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що в період часу з початку червня по початок серпня 2022 року ОСОБА_4 , шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі близько 200 тисяч гривень, які останній перерахував декількома платежами через банківський рахунок для вирішення його життєвих проблем.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР.
ОСОБА_4 01.11.2022 повідомлено про підозру.
Підставою для внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 п.п.1,5 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити та обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
ОСОБА_4 заперечив щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема особисте зобов'язання, при цьому свою причетність до скоєння інкримінованого діяння підозрюваний не заперечив.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Стаття 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Встановлено, що в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження №12022060530000592 від 04.09.2022 по факту заволодіння чужим майном (шахрайство), вчиненими повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Крім того на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12022060530000233 від 02.04.2022 відносно ОСОБА_4 за ст. 190 ч. 3 КК України.
За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити конкретне правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та свідчить про те, що слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється.
Суд наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Наявні у провадженні докази, на думку суду, в певній мірі вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 правопорушення, разом з тим вони підлягають більш ретельній перевірці шляхом проведення відповідних процесуальних та слідчих дій.
Такі ризики, як переховування від органу досудового розслідування, ґрунтуються на припущеннях та не знайшли свого відображення під час розгляду клопотання. При цьому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Вважаю, що подане клопотання не повністю відповідає вимогам чинного законодавства, містить формальний виклад обставин, мотивоване тяжкістю правопорушення, за відсутності належного формування наявності процесуальних ризиків, які б переконливо підтверджували застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, звертаю увагу, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачення не можуть бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини.
Існування ризиків негативної поведінки підозрюваного не наведені чітко та прокурором не проаналізовано питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу.
Тягар доведення будь-яких обставин, що свідчать на користь застосування запобіжного заходу, завжди лежить на обвинувачеві, з чим в даному судовому засіданні останній не впорався та не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 , та фактично проживає в АДРЕСА_2 ,має відповідні соціальні зв'язки, з урахуванням сукупності даних про нього, - адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну його поведінку, на думку суду, може бути домашній арешт з встановленням заборони залишати місце проживання цілодобово.
Покладені на нього обов'язки, а також перебування під цілодобовим арештом суттєво зменшать ризики на які послався слідчий у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу, та буде відповідати меті обраного запобіжного заходу.
Відтак, приймаючи до уваги незначний ступінь ризиків, які існують у даному кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, вважаю, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити частково та застосувати альтернативний запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 01.01.2023 з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,3 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати вказане місце проживання, строком до 01.01.2023 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою і повідомляти їх про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії даної ухвали - до 01 січня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
? ? ? ? ? ? ? ?
Слідчий суддя ОСОБА_1