справа 278/1089/20
18 листопада 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід та заяву ОСОБА_2 про самовідвід, --
В провадженні суду перебувала основна цивільна справа за первісним позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництвом та земельної ділянки недійсними і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, третя особа на стороні органу місцевого самоврядування без самостійних вимог щодо предмету спору Житомирська місцева прокуратура. За результатами її розгляду прийнято рішення, що залишено без змін апеляційною та касаційної інстанціями, яким вимоги ОСОБА_1 задоволено, натомість відхилено позов органу місцевого самоврядування.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 скеровано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
4 листопада 2022 року заявнику разом з іншими учасниками повідомлено про проведення судового засідання з розгляду згадуваного звернення 14 листопада 2022 року.
11 листопада 2022 року усім учасникам, в тому числі ОСОБА_1 , повідомлено про те, що розгляд справи 14 листопада 2022 року не відбудеться через зайнятість судді в іншому судовому провадженні.
15 листопада 2022 року ОСОБА_1 скерував до суду заяву про відвід судді, через те, що суддя систематично порушує процесуальні строки щодо розгляду усіх пов'язаних із нею заяв чим порушує його права.
Проаналізував направлену заяву, суд вважає її такою, яка подана з порушеннями процесуального строку, що вимагає її розглянути тим самим складом суду з огляду на наступне.
Судом зазначалось, що основна справа розглянута судом та рішення у ній набуло законної сили. Наразі на розгляді в суді перебуває справа щодо заміна сторони виконавчого провадження. За таких фактичних обставин справи, суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин положення абзацу другого ч. 3 ст. 40 ЦПК України, а не вимоги ч. 3 ст. 339 ЦПК України, якими визначено наступне. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).
Встановлено, що до розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження призначеного на 14 листопада 2022 року, завчасно, за три робочі дні, не надходила заява про відвід судді, як цього вимагає процесуальний закон. При цьому, ОСОБА_1 , як виходить із змісту заяви, були раніше відомі обставини, які він вважає підставою для відводу, оскільки стверджує про систематичні порушення суддею строків розгляду всіх пов'язаних із справою заяв (виправлення описки в рішенні суду, про розстрочення виконання рішення суду).
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для застосування положень абзацу другого ч. 3 ст. 40 ЦПК України, а отже вирішує розглянути заяву про відвід даним складом суду. Направлена заява ОСОБА_1 нічого не згадує про порушення згадуваного строку, хоча містить посилання на положення процесуального закону з даного приводу.
Проаналізував зміст заяви відводу, суд встановив наступне. ОСОБА_1 посилається на підстави для відводу передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України (інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді). Такими обставинами заявник наводить систематичні порушення суддею строків розгляду заяв пов'язаних з розглядом справи.
Дослідив фактичні обставини справи та розглядуваних після прийняття рішення заяв, суд констатує, що дійсно, судом допускались порушення процесуального закону в частині дотримання строків. Судом вживались усі можливі заходи аби мінімізувати тривалість розгляду, як справи так і заяв поза строками визначеними законом. Дані порушення не є приховуваними та одразу констатувались судом. Тобто, в даній частині заяви, суд погоджується з обставинами згадуваними ОСОБА_1 . Однак, суд не погоджується з доводами заявника у тій частині, що вони навмисно вчинялись суддею через його упереджене ставлення до розгляду заяв, що скеровувались до суду після прийняття рішення з огляду на наступне. Усі факти порушення процесуальних строків мають чіткі об'єктивні підстави, про що наявні у справі відповідні письмові підтвердження. Такими об'єктивними підставами для порушення процесуальних строків були участь судді в розгляді кримінальних справ в складі колегії суддів. Дані справи мають пріоритет над цивільними.
Підсумовуючи наведене, у частині заявленого відводу, суд вважає заяву безпідставною та такою, яка не може бути задоволена судом.
Однак, суд вирішує заявити та задовольнити самовідвід щодо розгляду даної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід (самовідвід), якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Європейський суд з прав людини в п. п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві суд повинен викликати довіру у громадськості.
У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Таким чином, зміст наявних обставин у даній справі та зазначені положення Бангалорських принципів поведінки судді та рішень ЄСПЛ, на переконання суду, дають достатні підстави для заявлення та задоволення відводу у даній справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 39, 40 ЦПК України, --
Заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2022 року відхилити.
Задовольнити заяву про самовідвід судді Євгена Татуйка щодо розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Справу передати до загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді щодо розгляду даного питання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Євген Татуйко