Справа № 278/1793/22
07 листопада 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою оформлення своєї частки у спадщині, а саме: Ѕ частки житлового будинку, позивач звернулась до нотаріуса із відповідною заявою, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне майно.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду для захисту своїх прав.
У судове засідання сторони або їх представники не з'явились.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача (а.с. 75).
Відповідачем також подано заяву про проведення розгляду справи за її відсутності; позов визнала (а.с. 42).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 14, 15).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 13).
Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 7556 від 24.12.2021 року (а.с. 16) право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Факт відсутності перебування 1/2 частки об'єкту спірного нерухомого майна у власності також підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 312936168 від 20.10.2022 року (а.с. 76).
Відповідно до виписки із погосподарської книги № 1783 від 28.12.2021 року (а.с. 18) згідно запису в погосподарській книзі № 11, за 01-0471-1, житловий будинок 1951 року побудови, за адресою: АДРЕСА_1 дійсно рахується за померлим ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки № 15/02-14 від 21.01.2022 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н. А., згідно спадкової справи №85/2021, яка була заведена 05.10.2021 року до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 44-74), спадкоємцями після смерті останнього є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 17).
21.01.2022 року приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н. А. своєю постановою № 14/02-31 позивачу відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом документа, що підтверджує право власності (а.с. 10-11).
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1265 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Частки у спадщині кожного із спадкоєиців за законом є рівними (ст. 1267 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, враховуючи те, що позивачка є одним із спадкоємців майна померлого батька, який за життя не встиг оформити своє право власності на спірний будинок, зважаючи на відсутність у позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно у нотаріуса або в уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування, суд вважає за потрібне задовольнити позовну заяву та визнати за позивачем право власності на спадкове майно.
Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, відтак суд це питання не вирішує.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1218, 1265, 1267, 1296 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2022 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя О. М. Дубовік