Справа №295/386/22
Категорія 82
2/295/852/22
06.10.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.
за участю секретаря Лайчук В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 , представника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Васіної С.В., представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Невмержицького О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої редакції просить зняти арешт з багатофункціонального комплексу фізкультурно-оздоровчого призначення загальною площею 2692,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,2196 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810136300:05:025:0006 накладений, який накладений відповідно до постанов Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирської міського управління юстиції № 37817669 від 29.10.2013 року, № 37818555 від 29.10.2013 року, № 37818060 від 29.10.2013 року, № 37818746 від 29.10.2013 року, № 32573503 від 14.05.2012 року, № 32573503 від 14.05.2012 року, та постанови Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 47672211 від 02.10.2015 року (а.с. 83-86)
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2007 року між ОСОБА_6 та АКБ «Укрсиббанк» було укладено договори про надання споживчих кредитів №11142253000, 11142263000, за умовами якого надано кредити на суми 1512000 та 108000 швейцарських франків. Виконання основних зобов'язань забезпечено: договором іпотеки від 17 квітня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_6 , за умовами якого остання передала в іпотеку будівлю багатофункціонального комплексу фізкультурно-оздоровчого призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та договором іпотеки від 17 квітня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , за умовами якого останні передали в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за вищевказаною адресою. Між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Арма Факторинг» 24 вересня 2015 року укладено договір факторингу, а цієї ж дати між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги.
Зазначеними постановами Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирської міського управління юстиції та постановою Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України було накладено арешт на все нерухоме майно з забороною на його відчуження.
Позивач наголошує, що звертався з аналогічним позовом до суду, в задоволенні якого було відмовлено, однак апеляційний суд Житомирської області в рішенні від 20.07.2017 року по справі №295/12524/16-ц зазначив, що позивач, не пред'явивши вимог у даній справі до належних відповідачів, не позбавлений права повторно звернутися до суду за захистом свої прав.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.02.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представники третіх осіб Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України просили відмовити у задоволенні позову.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали.
14.06.2022 року до суду надійшли пояснення представника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, якими останній просив позовну заяву залишити без розгляду, а в разі відсутності підстав для залишення позову без розгляду - відмовити у задоволенні позовної заяви. Пояснення обґрунтовані тим, що постанова державного виконавця про накладення арешту на все майно боржника у виконавчому провадженні №47672211 є чинною та не скасована у встановленому законом порядку. Враховуючи ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та оскільки виконавчий документ в такому виконавчому провадженні повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 такого Закону, підстав для зняття арешту з майна немає (а.с. 125-133).
25.07.2022 року судом отримано відзив представника третьої особи Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яким представник просив відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування зазначила ряд норм Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють порядок накладення та зняття арешту з майна, серед яких акцентувала увагу на ст. 56 такого Закону, якою передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Цим же відзивом ОСОБА_8 зазначила, що виконавче провадження №47672211 від 11.06.2014 року закінчено у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 191-196).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на забезпечення виконання грошових зобов'язань за договорами про надання споживчих кредитів, укладених між ОСОБА_6 (іпотекодавцем та позичальником) та АКБ «Укрсиббанк» (іпотекодержателем) від 17 квітня 2007 року №№11142253000, 11142263000, за якими надані кредити у сумах 1 512 000 та 108 000 швейцарських франків, укладений договір іпотеки, предметом якого є будівля багатофункціонального комплексу фізкультурно-оздоровчого призначення загальною площею 2692,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №5518.
На забезпечення виконання вищезазначених грошових зобов'язань між АКБ «УкрСиббанк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (іпотекодавцями) 17 квітня 2007 року укладений договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2196 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за №5516.
Договори іпотеки посвідчені нотаріально, проведена їх державна реєстрація та обтяження у виді заборони на нерухоме майно зареєстровано 18.04.2007 року.
Вищезазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №105249290 від 27.11.2017 року (а.с. 6-29).
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22.05.2014 року, яким скасовано рішення Богунського районного суду міста Житомира від 22.05.2014 року та ухвалено нове рішення, стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1397936,36 швейцарських франків. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397936,36 швейцарських франків. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397936,36 швейцарських франків. Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» з кожного по 425,00 грн. судового збору та по 30,00 грн. витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Зазначене рішення набуло чинності та стягувачу судом видані 11.06.2014 року виконавчі листи № 2-1092/12.
Постановами головних державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В. та Біловол В.О. від 28.05.2015 року відкрито виконавчі провадження № 47672211 та № 47685746 відповідно з виконання виконавчих листів № 2-1092/12, виданих Богунським районним судом міста Житомира 11.06.2014 року у даній справі, у яких стягувачами є ПАТ «УкрСиббанк».
Постановою виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Мінюсту України від 02.10.2015 року ВП №47672211 накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_5 (реєстраційний номер обтяження 14963356).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.12.2015 року замінено сторону у виконавчому провадженні №47672211 з виконання виконавчого листа у справі № 2-1092/12, виданого 11.06.2014 року Богунським районним судом міста Житомира про стягнення солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397936, 36 швейцарських франків, стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397 936,36 швейцарських франків, стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» з кожного по 425,00 грн. судового збору та по 30,00 грн. витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ОСОБА_2 .
Замінено сторону у виконавчому провадженні №47685746 з виконання виконавчого листа у справі № 2-1092/12, виданого 11.06.2014 року Богунським районним судом міста Житомира про стягнення солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397936,36 швейцарських франків, стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1397936,36 швейцарських франків, стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» з кожного по 425,00 грн. судового збору та по 30,00 грн. витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Мінюсту України від 26.04.2018 року у ВП № 47672211 виконавчий лист № 2-1092/12, виданий 11.06.2014 року, повернуто стягувану Тичині О.П. У постанові вказано, що земельна ділянка площею 0,0559 га за адресою: АДРЕСА_1 не належить боржнику. Строк пред'явлення виконавчого документа до 26.04.2021 року.
Крім того, судом встановлено, що право власності на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку загальною площею 2196 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була предметом іпотеки та іпотекодавцем якої був боржник (частка у спільній власності 2196 з 559) у ВП № 47672211 ОСОБА_5 , зареєстрована за новим стягувачем - ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 02.05.2013 року було відкрито виконавче провадження №37817669 з примусового виконання виконавчого листа №2-3486/12, виданого 16.01.2013 року Богунським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 128750 грн. заборгованості за договором позики та 508,71 грн. судового збору.
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 29 жовтня 2013 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 , у межах суми 129258,71 грн., та оголошено заборону на його відчуження, (номер запису про обтяження №14964181). В подальшому постановою виконавця відповідного відділу виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явлення встановлено до 29.09.2016 року.
Постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 02 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження №37818555 з примусового виконання виконавчого листа №2-511/12, виданого 04 травня 2012 року Богунським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 255000 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 29 жовтня 2013 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 , у межах суми 256 700 грн., та оголошено заборону на його відчуження (номер запису про обтяження №14964095). В подальшому постановою виконавця відповідного відділу виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явлення встановлено до 29.09.2015 року.
Постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 14 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження №32573503 з примусового виконання виконавчого листа №2-511/12, виданого 04 травня 2012 Богунським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг, який складає 255000 грн., судовий збір у розмирі 1700 грн. та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 14.05.2012 року було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , у межах суми 256820 грн., та оголошено заборону на його відчуження (номер запису про обтяження №14964323).
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 14.05.2012 року було накладено арешт на все нерухоме арешт (номер запису про обтяження №14964437).
В подальшому постановою виконавця відповідного відділу виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явлення встановлено до 29.09.2015 року.
Постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 02 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження №37818746 з примусового виконання виконавчого листа №2-3486/12, виданого 16 січня 2013 Богунським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 257500 грн. заборгованості за договором позики та 1001,01 грн. судового збору.
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 29.10.2013 р. було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 (номер запису про обтяження №14964033).
В подальшому постановою виконавця відповідного відділу виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явлення встановлено до 29.09.2016 року.
ОСОБА_7 повторно пред'явив виконавчий лист №2-3486/12 до виконання, проте 23.07.2018 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.8 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» через несплату авансового внеску в розмірі 2% суми, що підлягає сплаті.
Постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 02 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження №37818060 з примусового виконання виконавчого листа №2-3486/12, виданого 16.01.2013 року Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 457835 грн. заборгованості за договором позики та 1772,28 грн. судового збору.
Постановою державного виконавця відповідного відділу ДВС 29 жовтня 2013 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5 , (номер запису про обтяження №14963520). В подальшому постановою виконавця відповідного відділу виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явлення встановлено до 29.09.2016 року.
ОСОБА_4 повторно пред'являла виконавчий лист №2-3486/12 до виконання, проте 23.07.2018 року виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 8 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження» через несплату авансового внеску в розмірі 2% суми, що підлягає сплаті.
Згідно роз'яснень, що надані судам у пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» про те, що відповідачами в справі за позовом про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучається заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
Отже, у справах про зняття арешту з майна належним відповідачем є не тільки боржник, а також особа, в інтересах якої накладено арешт, тобто стягувач.
Так, частиною 1 статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Частиною 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про арешт майна) передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошені заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або вилучені у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна і його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року спір про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного виконавцем, є спором про право цивільне, оскільки ініціюється особою, яка не є учасником виконавчого провадження і вважає себе власником цього майна.
Закон надає право подачі позову про зняття арешту з майна виключно особі, яка не має статусу боржника у виконавчому провадженні, тобто особі яка не має боргових зобов'язань, встановлених судовим рішенням.
Судом встановлено та підтверджено самими представниками третіх осіб те, що виконавче провадження №47672211 завершено у 2018 році, строк його зберігання минув, наразі воно знищено.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановивши, що позивач не є боржником у виконавчих провадженнях, строк пред"явлення до виконання виконавчих листів в виконавчих провадженнях № 37817669, № 37818555, № 37818060, № 37818746, № 32573503 закінчився, виконавче провадження №47672211 завершено у 2018 році, строк його зберігання минув, наразі виконавче провадження знищено, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, не звернувся із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12, 17, 34, 47, 55, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 321 ЦК України, ст. 19, 259 ЦПК України, -
Звільнити з-під арешту багатофункціональний комплекс фізкультурно-оздоровчого призначення загальною площею 2692,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,2196 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810136300:05:025:0006, який накладений: постановою Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 37817669 від 29.10.2013 року № 37818555 від 29.10.2013 року, № 37818060 від 29.10.2013 року, № 37818746 від 29.10.2013 року; № 32573503 від 14.05.2012 року та який накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 47672211 від 02.10.2015 року.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.10.2022 року.
Суддя Л.М. Чішман