Справа №295/4026/19
Категорія 15
2/295/888/22
17.11.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , треті особи - Житомирська міська рада, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про виділення в натурі частки будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахування уточнень від 04.11.2019 року, просила виділити в натурі 1/3 частку майна із спільної часткової власності - житлового будинку, загальною площею 97,00 м.кв., вартістю 58365,00 грн. з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням на нього права спільної часткової власності, згідно висновку судово-технічної експертизи та визнати за позивачем право власності на неї як на самостійний об'єкт права власності; встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , виділивши у користування позивача земельну ділянку згідно висновку судово-технічної експертизи; стягнути з відповідачів понесені судові витрати в повному обсязі.
В обґрунтування вимог вказано, що після смерті батька позивача - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спадщину вступили ОСОБА_1 на 1/3 частини житлового будинку та ОСОБА_6 на 2/3 частини житлового будинку. Після смерті ОСОБА_6 в спадщину на 2/3 частини житлового будинку вступили його дружина ОСОБА_3 , неповнолітній син ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках. Фактично на даний час житловим будинком повністю користується і володіє ОСОБА_3 одноосібно. Позивач вказує, що своєю частиною будинку не має можливості користуватися, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у вільному доступі та користуванні ним, зокрема, змінила замки в будинку, встановила систему відеоспостереження території та сигналізацію, встановила замки на вхідних воротах та калітці. Звернення до поліції щодо неправомірних дій ОСОБА_3 залишились без реагування. Добровільно здійснити поділ домоволодіння відповідачі не погоджуються. Крім того, враховуючи спірні та неприязні відносини з відповідачем, позивач вважає за необхідне встановити порядок користування прибудинковою земельною ділянкою загальною площею 600 м. кв., яка була надана в постійне користування ОСОБА_5 згідно рішення виконкому №148 від 13.02.1954 року та договору від 23.03.1954 року. На підставі чого, ОСОБА_1 зазначає, що вона як власник, обмежена у повному володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном, оскільки залежить від інших власників вказаного будинку, єдиним способом захисту порушених прав є вирішення спору в судовому порядку шляхом виділення частини домоволодіння в натурі (а.с. 92-98).
Ухвалою від 03.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі (т. 1 а.с. 33).
16.01.2020 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що з моменту смерті ОСОБА_5 , його донька ОСОБА_1 ніколи не виявляла бажання проживати у будинку, а лише постійно вимагала від ОСОБА_6 купити для неї однокімнатну квартиру у м. Житомирі в рахунок її частки у спадковому майні та сплатити вартість частини земельної ділянки, яка перебуває у державній власності. У зв'язку з тим, що вартість частки ОСОБА_1 у будинку є набагато меншою, ніж вона хотіла отримати від ОСОБА_6 їй було відмовлено у сплаті коштів та запропоновано виділити в натурі належну їй частину, вселитися та нести пропорційно витрати на утримання будинку, проте позивач відмовилась. Починаючи з 2009 року по даний час ОСОБА_1 взагалі не сплачує витрати на утримання своєї частки будинку, не цікавиться будинком. Відповідачем та ОСОБА_6 за власні кошти у всьому будинку було проведено ремонт, проведено до будинку водопостачання та опалення, жодних перешкод у користуванні позивачу ніколи не чинили. Єдиним способом захисту прав всіх співвласників будинку є вирішення спору в судовому порядку шляхом виділення часток в натурі. Відповідач вважає, що для встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка є комунальною власністю, необхідно встановити межі та площу земельної ділянки (комунальної власності) відповідно до вимог передбачених ЗУ «Про державний земельний кадастр», а тому вимога про встановлення порядку користування земельною ділянкою є передчасною та не підлягає до задоволення (т. 1 а.с. 102-107).
Додатковим відзивом ОСОБА_3 просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 600 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , виділивши у користування позивача земельну ділянку згідно висновку судово-технічної експертизи, за безпідставністю. Просила відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в натурі в рахунок їх частини в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , з припиненням на нього прав спільної часткової власності, в окрему квартиру, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної по справі, а також відповідно визнати за ними право власності на неї як на самостійний об'єкт права власності. В обґрунтування додаткового відзиву зазначила, що у відповідь на адвокатські запити отримано відповіді з виконавчого комітету Житомирської міської ради та Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про те, що рішення стосовно передачі у власність та користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , не приймалось (т. 1 а.с. 165-172).
Ухвалою від 12.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Альфа-Банк», призначено земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи, на час проведення яких провадження у справі зупинено (т. 1 а.с. 149-150).
Ухвалою від 10.08.2020 року провадження у справі поновлено після проведення експертизи та отримання висновка (т. 1 а.с. 222).
Ухвалою від 25.01.2021 року залучено до участі у справі Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 2 а.с. 12-13).
30.06.2021 р. позивач подала клопотання в якому просила відкласти розгляд справи, при цьому зазначила, що за висновком експерта № 220/07-2020 встановлено фактичне користування земельною ділянкою 800 кв.м., що на 200 кв. м. більше від закріпленої земельної ділянки за будинком. Просила надати можливість виготовити технічну документацію та звернутись до органів місцевого самоврядування для закріплення земельної ділянки у відповідному розмірі.
Позивач подала до суду заяву, якою просила розгляд справи проводити без її участі, позов підтримала, просила затвердити перший варіант експертизи.
Відповідач ОСОБА_2 25.01.2021 р. подала заяву про розгляд справи без її участі не заперечувала проти задоволення позову та виділу в натурі ОСОБА_1 1/3 частини житлового будинку на першим варіантом експертизи. ( Т. 2 а.с. 10)
Відповідачі належнм чином повідомлялись про день час та місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання суду не повідомили.
Треті особи Житомирська міська рада (т.2 а.с.182) та Орган опіки та піклування Житомирської міської ради неодноразово надсилали до суду заяви про розгляд справи без їх представників, орган опіки просив врахувати інтереси дитини( Т. 2а.с. 50,79,175.)
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
На підставі рішення виконкому Житомирської міськради депутатів трудящих № 148 від 23.02.1954 р. про відведення земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_7 було надано в безтермінове користування земельну ділянку площею 600 кв. м. та згідно договору надано право на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 ( нова назва АДРЕСА_1 ( Т. 1 а.с.23-27).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори Брох А.А. та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №30281903 від 24.04.2012 року, Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно №1167800 від 13.03.2013 року, ОСОБА_1 як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_5 , належить на праві власності 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_4 (т. 1, а.с. 16-17, 19).
Зі змісту вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом другим спадкоємцем до майна померлого є ОСОБА_6 , якому за заповітом належить 2/3 частки вказаного житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
Спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_6 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які спадщину прийняли, що підтверджується матеріалами спадкової справи №26/2018 (т 1 а.с. 56-86).
Зі змісту відповіді № 9883 від 18.09.2018 року щодо неправомірних дій ОСОБА_3 , яка чинить перешкоди у вільному користуванні частиною будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів для захисту свого права та останній повідомлено, що відносини, що склалися між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відносяться до цивільно-правових та підлягають до розгляду в судовому порядку. (т. 1 а.с. 28).
Згідно висновку експертів №220/07-2020 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 12.03.2020 року, виділ 1/3 частки ОСОБА_1 в житловому будинку та належних господарських будівлях і спорудах, що розташований по АДРЕСА_1 як передбачено п. 6 постанови пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 року, не вбачається за можливе.
Проте, надано три можливі варіанти виділу частки позивачу, розроблені із відступом від часток. Разом з тим, встановлення порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,08579 га (857, 9 кв.м.) по АДРЕСА_1 , відповідно до вимог нормативно-правових актів та часток співвласників, є технічно можливим. Надано три можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою (т. 1 а.с. 178-219).
Не допускаючи надмірної формальності судом прийнято до матеріалів справи рішення Житомирської міської ради № 311 про надання дозволу на виготовлення технічної документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель та Додаток 1 до рішення Житомирської міської ради №311 від 23.09.2021 року відносно земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 193-194), технічну документацію вказаної земельної ділянки розроблену ФОП ОСОБА_8 розроблено (т. 1 а.с. 195-206), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 2 а.с. 197) з змісту яких вбачається, що площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 становить 0,0771 га.
01.08.2021 р,. за заявою позивача, судовим експертом виготовлено висновок 496/08-2022, яким надано три варіанти виділу ОСОБА_1 земельної ділянки.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 13 ЦПК України).
Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 357 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно частини першої статті 183 ЦК України річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною.
Частини перша, друга ст. 367 ЦК України передбачає, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року міститься правовий висновок по справі № 6-1443цс16. Так, поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно п.п. 21, 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при вирішення цивільних справ» виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК(2768-14) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебування ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних ділянок, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом.
Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 року по справі № 389/3454/14-ц вказав, що з огляду на статтю 364, статтю 367 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України, згідно з частиною першої якої подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Під час вирішення зазначених спорів суди повинні виходити з положень статей 183, 364, 367 ЦК України, відповідно до яких виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін окремої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Для визначення технічної можливості та ймовірних варіантів виділу в натурі частки житлового будинку позивачу та встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , судом призначалась комісійна судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза.
Висновком експерта № 220/07-2020 від 07.07.2020 року визначено можливі варіанти виділу в натурі належних сторонам частин будинку з відступом від ідеальних часток та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Враховуючи встановлене між сторонами фактичне користування житловим будинком, що вбачається зі змісту відзиву на позов ( а.с. 103), суд вважає варінт № 1 вказаної ексертизи є найбільш наближеним до фактичного користування сторін у майном, не потребує покладення надмірної грошової компенсації пов"язаної з відхиленням від вартості часток на відповідачів, та для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, потребує незначного переобладнання шляхом проведення ремонтно-будівельних робіт.
Так, за варіантом №1 виділити ОСОБА_1 в натурі запропоновано:коридор (1-2) площею 6,1 кв.м., кімната (1-3) площею 15,2 кв.м., кімната (1-4) площею 16,5 кв.м., господарські будівлі та споруди: (1-3 14/25) - 14/25 частин огорожі. Відступ від ідеальних часток становить для позивача на 6,5 кв.м. більше, для відповідачів на 6,5 кв.м. менше.
Відповідно до висновку експерта в одиницях ринкової вартості житлового будинку за варіантом №1 для ОСОБА_1 1/3 частки на 36 926,00 грн. більше, в свою чергу для решти відповідачів 2/3 частки на 36 926,00 грн. меньше, за таких обставин суд вважає за необхідне компенсувати різницю вартості відступлення від ідеальних часток незавершеного будівництвом житлового будинку шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідачів 36 926,00 грн., а саме по 12308,67 грн. на кожного.
Крім цього, 01.08.2021 р. за заявою позивача, судовим експертом виготовлено висновок 496/08-2022, яким визначено три варіанти виділу ОСОБА_1 земельної ділянки (т. 2 а.с. 214-223). Варіантом першим такої експертизи виділу 1/3 частки ОСОБА_1 в земельній ділянці з кадастровим номером 10136300:07:038:0056, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до варіанту № 1 виділу частки позивачу в житловому будинку та господарських спорудах висновку експертів № 220/07-2020 від 07.07.2020), для забезпечення доступу ОСОБА_1 до відповідної частини житлового динку, господарських споруд пропонується надати земельну ділянку загальною площею 257,0 кв.м (0,0257 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках:1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1, зі сторонами: 13,78м-8,32м-1,0м-0,73м-лінія доходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-4,69м-1,0м-4,78м-4,98м-4,41м- 21,85м в тому числі пропонується надати з обмеженим використанням для забезпечення іншого (-их) співвласника (-ів) можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку (літ. «А»), відповідно п.6.1.41ДБН Б.2.2-12:2019, а саме:
- ділянку площею 5,7 кв.м (0,00057 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 6-7-8-17-16-6 зі сторонами: 4,70м-1,0м-1,03м-5,72м-1,0м;
- ділянку площею 0,7 кв.м (0,00007 га), що на схемі позначена під № 1-2 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 3-4-5-15-3, зі сторонами: 1,0м-0,73м-1,0м-0,73м.
В користуванні іншого (-их) співвласника (-ів) пропонується залишити земельну ділянку загальною площею 514,0 кв.м (0,0514 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 2-3-4-5-6-7-8-9-12-13-14-2 зі сторонами: 8,32м- 1,0м-0,73м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-4,69м-1,0м- 4,78м-26,45м-2,89м-20,79м-16,7м.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, враховуючи також те, з урахуванням балансу інтересів обох сторін, встановивши порядок користування земельною ділянкою та виділу відповідно до 1 варіанту, запропонованого експертом у висновку 01.08.2021 року №496/08-2022, оскільки вважає його найбільш прийнятним, враховуючи майнові права та інтереси сторін та сприяючи кожному з них користуватися житловим будинком та земельною ділянкою за призначенням, що відповідає інтересам сторін та надає можливість нормального користування, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд дійшов наступного висновку.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1536,80 грн (т.1 а.с. 1, 2).
Крім цього, за проведення комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи позивачем сплачено 10 536, 00 грн, що підтверджується квитанціями №48 від 06.05.2020 року на суму 7536,00 грн. та квитанцією №58 від 21.07.2022 року на суму 3000,00 грн.(т. 2 а.с. 4а, 211).
Разом з тим, позивач поданою 12.10.2022 року заявою просила стягнути з відповідачів, серед іншого, судові витрати, понесені на проведення експертизи в розмірі 16706, 40 грн та долучила до такої заяви квитанцію про сплату 6000, 00 грн ФОП ОСОБА_8 .
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що понесені позивачем витрати в розмірі 6000, 00 грн були сплачені ФОП ОСОБА_8 за виготовлення технічної документації земельної ділянки, та 170, 00 грн. сплачено комісії банку за проведення платежів, а тому такі витрати не є видом судових витрат, сплачені позивачем у власних цілях, не пов'язаних з розглядом даної справи та не підлягають стягненню з відповідачів.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в дольовому порядку підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 12072, 80 грн, тобто по 6036, 40 грн з кожного.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 183, 317, 319, 356, 357, 360, 367 Цивільного кодексу України, ст. 88 Земельного кодексу України ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від свого імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , треті особи - Житомирська міська рада, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про виділення в натурі часки будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Виділити в натурі частку майна із спільної часткової власності - житлового будинку, загальною площею 97,00 кв.м. з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням на нього права спільної часткової власності, згідно варіанту №1 висновку експертів №220/07-2020 від 07.07.2020 року, а саме виділити в натурі ОСОБА_1 наступне майно : коридор (1-2) площею 6,1 кв.м., кімната (1-3) площею 15,2 кв.м., кімната (1-4) площею 16,5 кв.м., господарські будівлі та споруди: (1-3 14/25) - 14/25 частин огорожі.
Компенсувати різницю вартості відступлення від ідеальних часток незавершеного будівництвом житлового будинку шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 12 308,67 грн. на кожного.
Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 згідно першого варіанту висновку від 01.08.2021 р № 496/08/2022, яка проходить по точках:1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1, зі сторонами: 13,78м-8,32м-1,0м-0,73м-лінія доходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-4,69м-1,0м-4,78м-4,98м-4,41м- 21,85м в тому числі надати з обмеженим використанням для забезпечення іншого (-их) співвласника (-ів) можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку (літ. «А»), відповідно п.6.1.41ДБН Б.2.2-12:2019, а саме:
- ділянку площею 5,7 кв.м (0,00057 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 6-7-8-17-16-6 зі сторонами: 4,70м-1,0м-1,03м-5,72м-1,0м;
- ділянку площею 0,7 кв.м (0,00007 га), що на схемі позначена під № 1-2 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 3-4-5-15-3, зі сторонами: 1,0м-0,73м-1,0м-0,73м.
В користуванні інших співвласників залишити земельну ділянку загальною площею 514,0 кв.м (0,0514 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 2-3-4-5-6-7-8-9-12-13-14-2 зі сторонами: 8,32м- 1,0м-0,73м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-4,69м-1,0м- 4,78м-26,45м-2,89м-20,79м-16,7м.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 4024,27 грн з кожного судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_6
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирська міська рада, код ЄДРПОУ: 13576954, місце знаходження: м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ: 13576954, місце знаходження: м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2022 року.
Суддя Л.М. Чішман