Справа № 274/6431/22
Провадження № 1-кс/0274/1377/22
Іменем України
15.11.2022 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, поданого в рамках кримінального провадження № 12022060480000843 від 05.11.2022 р. -
09.11.2022 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_5 за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням, у якому просить застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.
Вказане клопотання було подане одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, а саме своїми умисними діями, які виразилися у самовільному залишенні місця обмеження волі особою, яка відбуває покарання у вигляді обмеження волі, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 390 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Також в клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому обрання йому більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначених ризиків.
Вказаний факт було внесено 05.11.2022 р. до ЄРДР за № 12022060480000843 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 390 КК України та розпочате досудове слідство.
08.11.2022 р. було складено повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, яке у зв'язку з відсутністю останнього було вручено його матері ОСОБА_7 .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, а також існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та/ або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні у своєму виступі вину у вчиненому визнав. Не заперечив щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголошує, що, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України у провадженні за № 12022060480000843 від 05.11.2022 р.
08.11.2022 р. слідчим за погодженням з процесуальним прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України. Вказане повідомлення про підозру 08.11.2022 р. вручено його матері ОСОБА_7
10.11.2022 р. постановою слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022060480000843 від 05.11.2022 р. зупинено до встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 . Оголошено в розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.11.2022 р. постановою слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022060480000843 від 05.11.2022 р. було відновлене у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.11.2022 р. ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2020 р. відбуває покарання у виді обмеження волі в Бердичівському виправному центрі (№108) з 06.08.2022 р., на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин за наступних обставин.
Зокрема, 06.08.2022 р. прибувши для відбуття покарання до державної установи «Бердичівський виправний центр (№108)», засуджений до обмеження волі ОСОБА_4 під підпис був ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та нормативно-правовими актами, що регламентують порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі, правилами внутрішнього розпорядку установи виконання покарання для засуджених до обмеження волі та попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 390, 391, 392, 393 КК України.
Так, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України, 05.11.2022 р. ОСОБА_4 на підставі власної заяви, погодженої черговим помічником начальника державної установи «Бердичівський виправний центр №108», залишив територію ДУ «Бердичівський виправний центр №108» з метою придбання продуктів харчування, після чого до місця відбування покарання не повернувся та в такий спосіб ухилявся від відбування покарання у виді обмеження волі.
Станом на 07.11.2022 р. ОСОБА_4 до державної установи «Бердичівський виправний центр №108» не повернувся.
Своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця обмеження волі, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме:
- рапорт чергового помічника начальника державної установи «Бердичівський виправний центр №108» від 05.11.2022 р.;
- розписку ОСОБА_4 про ознайомлення з вимогами Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексу України від 06.08.2022 р.;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06.11.2022 р.;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.11.2022 р.;
- протокол огляду місця події від 05.11.2022 р.;
- протокол допиту свідка свідка ОСОБА_7 від 08.11.2022 р.;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.11.2022 р.;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.11.2022 р.;
- інші матеріали кримінального провадження.
Під час досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та/ або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Санкція ч. 1 ст. 390 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , відбуваючи покарання в ДУ "Бердичівський виправний центр (№108)" у вигляді обмеження волі, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України, усвідомлюючи всі наслідки своїх протиправних дій, умисно порушив вимоги Кримінального та Кримінально-виконавчого законодавства України, а саме самовільно залишив територію ДУ «БВЦ №108», був оголошений в розшук, таким чином умисно ухилявся від відбуття покарання, тим самим, вчинив новий умисний злочин.
Тому під тяжкістю покарання, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування, був оголошений в розшук, є непрацевлаштованим, не має джерел для існування, отже існують ризики, визначені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та/ або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, продовжуючи залишатись у державній установі «Бердичівський виправний центр (№108)» без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в силу вимог кримінально-виконавчого законодавства України, що значно послаблює умови відбування покарання у виправних центрах у порівнянні з СІЗО та іншими установами виконання покарань, ОСОБА_4 зможе цим вкотре скористатись, щоб залишити межі виправного центру, та в такий спосіб знову переховуватись від слідства та суду.
Також в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, однак, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин. Отже, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, викладені вище обставни, досліджені в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків, зазначених у п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м"який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не забезпечить його належної процесуальної поведінки у даному кримінальному провадженні, тому буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий та прокурор.
Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклики до слідчого СВ Бердичівського РВП, прокурора та/або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування).
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182 - 184, 193, 194, 196 - 197, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, - 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту ОСОБА_4 - з 11 години 00 хвилин 15 листопада 2022 року по 11 годину 00 хвилин 13 січня 2023 року.
Одночасно визначити розмір застави в розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого СВ Бердичівського РВП, прокурора та/або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ( перебування).
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 13 січня 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Житомирського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України (Житомирської УВП №8).
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1