Рішення від 09.11.2022 по справі 910/3809/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2022Справа № 910/3809/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/3809/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20; ідентифікаційний код: 37739041)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (Україна, 69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4; ідентифікаційний код: 37167460)

про стягнення 8 800 000,00 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (далі - відповідач) про стягнення 8 800 000,00 грн, з яких 3 800 000,00 грн неустойки та 5 000 000,000 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 14/04-02/ЄР від 14.04.2021, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 500 000,00 грн неустойки за порушення строків виконання робіт, 1 300 000,00 грн неустойки за неподання щомісячних звітів та 5 000 000,00 грн штрафу за незапуск об'єкта в пусконалагоджувальну експлуатацію у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

09.06.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3809/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.07.2022.

13.07.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що мало місце прострочення кредитора, яке виразилось у несвоєчасному отриманні позивачем дозволу на виконання робіт, ненаданні розробленого проекту стадії "П" та робочої документації та порушенні строків оплати. Крім цього, відповідач зазначає, що при укладенні Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 сторонами було узгоджено переглянути Графік виконання робіт, чого, втім, зроблено не було. Таким чином, за доводами відповідача, він не може нести відповідальність за порушення Графіку виконання робіт, який є не остаточним та мав уточнюватись. Також відповідач вказує на існування обставин, які унеможливлюють застосування штрафу за незапуск об'єкта в пусконалагоджувальну експлуатацію та є підставою для зміни дати закінчення робіт за Договором, а саме підтоплення будівельного майданчика та несприятливі погодні умови, про що позивача було повідомлено.

В частині неустойки за неподання щомісячних звітів відповідач не заперечив невиконання цього обов'язку, проте вказав, що ним подавались щоденні звіти, зміст яких є аналогічним щомісячним. Також зазначає, що інформація, яка повинна міститись у щомісячних звітах, висвітлена в актах виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, а відтак застосування неустойки за таке порушення свідчить лише про намір позивача збагатитись за рахунок відповідача. В частині стягнення неустойки за неподання щомісячного звіту за квітень 2021 року відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Також у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки до 10 000,00 грн.

У підготовче засідання 13.07.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 13.07.2022 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та оголошено перерву до 10.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 10.08.2022.

09.08.2022 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про витребування доказів, яке 09.08.2022 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-37/34745/22.

У підготовче засідання 10.08.2022 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 10.08.2022 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 07.09.2022.

11.08.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач заперечив обставини прострочення кредитора та вказав, що дозвіл ДАБІ ним отримано із врахуванням строків, визначених у Графіку будівельних робіт, що не мало жодного впливу на затримку підрядником виконання своїх зобов'язань за Договором. Щодо заперечень відповідача в частині непередання розробленого проекту стадії "П" та робочої документації зауважив, що такі документи були передані, проте передача не була оформлена актом приймання-передачі. Зазначив, що без наявності такої документації підрядник не мав би змоги приступити до виконання робіт. В частині прострочення оплати позивач вказав на відсутність з боку підрядника жодних зауважень до подання цього позову, а відтак у запереченні проти позову з цих підстав він вбачає суперечливу поведінку відповідача. В частині підтоплення будівельного майданчика та несприятливих погодних умов позивач зазначає, що повідомлення відповідача не містили обґрунтованого строку, на який переноситься виконання робіт, а до повідомлень про несприятливі погодні умови не було додано довідок Українського гідрометеорологічного центру. Також позивач вважає хибними заперечення відповідача про аналогічність інформації, що міститься у щоденних та щомісячних звітах.

31.08.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив та клопотання про долучення доказів.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що всі роботи за Договором були виконані 30.12.2021, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації, а також листом позивача від 30.12.2021 № 35/2774, адресованого НКРЕКП. Згідно поданих доказів, будівельно-монтажні роботи на об'єкті були виконані 30.12.2021, але пусконалагоджувальні роботи по перевірці працездатності газоочисної установки не були проведені через відсутність сировини.

В іншій частині заперечення відповідача аналогічні тим, що викладались ним у відзиві на позовну заяву.

У підготовче засідання 07.09.2022 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 07.09.2022 судом було прийнято до розгляду відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, долучено до матеріалів справи докази відповідача.

У підготовчому засіданні 07.09.2022 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

23.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 28.09.2022 з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 28.09.2022 представники сторін виступили зі вступними словами, а також задали один одному питання в порядку, передбаченому приписами Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд оголосив перерву до 12.10.2022.

У судове засідання 12.10.2022 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.

У судовому засіданні 12.10.2022 судом було оголошено перерву до 19.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 19.10.2022.

Судове засідання, призначене на 19.10.2022, не відбулося, у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 09.11.2022.

09.11.2022 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи, яке 09.11.2022 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-37/55551/22.

У судове засідання 09.11.2022 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, проте від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні 09.11.2022 судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (підрядник) було укладено Договір № 14/04-02/ЄР (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, на власний ризик, власними та/або залученими силами, з власних та/або залучених матеріалів та обладнання, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

У п. 1.2 Договору визначено найменування робіт: "Реконструкція системи газоочисних установок на вул. Гната Хоткевича (колишня вул. Червоногвардійська), 20 у Дніпровському районі м. Києва (3-я черга будівництва)" (у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ГКД 34.20.507-2003 в редакції наказу Міненерговугілля від 15.03.2019 № 124), код за ДК 021:2015 - 71000000-8.

Згідно з п. 1.3 Договору під роботами, визначеними в п. 1.2 Договору сторони розуміють:

- роботи з корегування робочої документації за цим Договором та всі пов'язані з цим роботи, в тому числі необхідні інженерні вишукування, розробка конструкторської та іншої документації, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011, підзаконними актами та галузевими стандартами, необхідні для виконання робіт, визначених цим Договором;

- отримання всіх необхідних дозвільних та узгоджувальних документів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт та для введення об'єкта в експлуатацію, окрім тих, що може отримати виключно замовник;

- подання всіх необхідних документів замовнику, що стосуються відповідальності підрядника, для отримання замовником відповідних дозвільних та інших документів;

- будівельно-монтажні роботи з використанням обладнання, поставленого замовнику підрядником за цим Договором та з матеріалів підрядника, в тому числі підготовчі роботи та роботи з перенесення інженерних мереж з обов'язковим зазначенням споруд, на яких виконуються роботи;

- пуско-налагоджувальні та інші роботи, включаючи всі необхідні під'єднання до існуючих систем, мереж та устаткування, що необхідно виконати для забезпечення подальшої повнофункціональної роботи об'єкта, на умовах, передбачених цим Договором та чинним законодавством;

- проведення приймально-здавальних випробувань по об'єкту;

- здавання закінченого об'єкта в експлуатацію замовнику.

Місце виконання робіт: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 (п. 1.8 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи в строк до 31.12.2021 згідно Додатку № 2 - Графіку виконання робіт, що є невід'ємною частиною Договору.

За умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору у випадках ненадання та/або несвоєчасного надання замовником підряднику вихідних даних та документів, що вимагаються від замовника, відповідно до ДБН та чинного законодавства; відмови замовника від передачі будівельного майданчика підряднику у будь-якій формі; невиконання, несвоєчасного виконання, виконання не в повному обсязі замовником платежів за цим Договором, за винятком обставин, передбачених п. 4.3 цього договору, що можуть вплинути на строки виконання робіт підрядником, останній має право з повідомленням про це замовника, затримати виконання робіт на термін, що відповідає терміну прострочення замовником вказаних у цьому пункті зобов'язань, без настання для підрядника відповідальності за такі дії (бездіяльність).

Підрядник зобов'язаний почати виконання робіт (виконання яких не потребує дозвільної документації замовника на початок робіт, надання будівельного майданчика, закупівлі обладнання, передачі вихідних даних тощо) з дати підписання сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Договору визначається Договірною ціною, яка складається на основі кошторису (-ів) (Доповнення (-ми) до Договірної ціни), які разом є Додатком № 1 до цього Договору, та становить - 107 900 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21 580 000,00 грн, разом - 129 480 000,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, визначено, що розрахунки за Договором здійснюються згідно Додатку № 8 до Договору - "Порядок розрахунків".

У Додатку № 8 до Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:

квітень 2021 року - 20 000 000,00 грн до 30 квітня;

травень 2021 року - 10 000 000,00 грн до 31 травня;

червень 2021 року - 11 700 000,00 грн до 30 червня;

липень 2021 року - 9 700 000,00 грн до 31 липня;

серпень 2021 року - 7 700 000,00 грн до 31 серпня;

вересень 2021 року - 0,00 грн;

жовтень 2021 року - 1 900 000,0 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами актів форми КБ-2В та довідки форми КБ-3, за умови дотримання підрядником вимог підпункту 7.6.1 Договору;

листопад 2021 року - 25 000 000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами актів форми КБ-2В та довідки форми КБ-3, за умови дотримання підрядником вимог підпункту 7.6.1 Договору;

грудень 2021 року - 30 000 000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами актів форми КБ-2В та довідки форми КБ-3, за умови дотримання підрядником вимог підпункту 7.6.1 Договору;

січень 2022 року - 13 480 000,00 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами актів форми КБ-2В та довідки форми КБ-3, за умови дотримання підрядником вимог підпункту 7.6.1 Договору.

Згідно з п. 4.3 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, невиконання замовником зобов'язань щодо оплати через обставини, визначені підпунктами 4.2.1 - 4.2.2 цього Договору, звільняють замовника від нарахування підрядником штрафних санкцій та не вважається простроченням замовника.

За змістом пунктів 5.1, 5.4 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, замовник надає підряднику розроблений проект стадії "П" (що пройшов експертизу) та робочу документацію протягом 7 календарних днів після підписання Договору за актом приймання-передачі. Підрядник виконує роботи з корегування проектно-кошторисної документації, а саме стадії "Проект" (у разі необхідності) та "Робоча документація" для виконання робіт на об'єкті. У разі необхідності корегування проекту стадії "Проект" підрядник проходить експертизу проектної документації по всім напрямкам в експертній організації, визначеній замовником.

Результатом робіт з проектування є належним чином погоджена відповідно до пунктів 5.12 - 5.14 цього Договору та оформлена проектно-кошторисна документація для виконання робіт на об'єкті, щодо якої отримано позитивний звіт експертизи за всіма напрямками у відповідності з порядком затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, що виконаний спеціалізованою організацією, включеною до Переліку експертних організацій, що відповідають Критеріям, встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 2014 (далі - результат робіт з проектування). Після чого, з метою приведення Договірної ціни та кошторису у відповідність до погодженої та оформленої підрядником проектно-кошторисної документації, сторони в обов'язковому порядку протягом 10 календарних днів з моменту передання результату робіт підписують Додаткову угоду до цього Договору про викладення Додатку № 1 до Договору в новій редакції.

Відповідно до пп. 6.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, підрядник виконує роботи на будівельному майданчику за місцем розташування об'єкта.

Контроль за відповідністю виконуваних підрядником робіт і дотриманням персоналом підрядника та/або залучених ним третіх осіб (в т.ч. субпідрядників) вимог по охороні праці, промислової і пожежної безпеки, охорони довкілля, гігієни праці і загальної безпеки здійснюється уповноваженим представником замовника згідно внутрішніх положень замовника, умов цього Договору та чинного законодавства (пп. 6.4.4 Договору).

Згідно з пп. 7.4.1 Договору підрядник зобов'язаний забезпечити безперервне виконання робіт з дотриманням строків, вказаних у Графіку виконання робіт (Додаток № 2), що узгоджується з замовником.

Як вбачається з Графіку виконання робіт, який є Додатком № 2 до Договору, сторонами узгоджено наступні етапи робіт та календарні межі їх виконання:

1. Проектна документація (Стадія "Робоча документація") - з 15.04.2021 по 31.08.2021;

2. Виробництво та постачання обладнання в тому числі:

2.1. Постачання елементів електрофільтру - з 01.05.2021 по 30.09.2021;

2.2. Постачання допоміжного обладнання електрофільтру - з 15.05.2021 по 30.11.2021;

2.3. Постачання системи ПЗВ та камерних насосів - з 01.08.2021 по 31.11.2021;

2.4. Постачання обладнання компресорної - з 01.05.2021 по 30.10.2021;

2.5. Постачання димососів з допоміжним обладнанням - з 01.05.2021 по 30.11.2021;

2.6. Постачання електричної частини, КВПіА - з 01.06.2021 по 20.10.2021;

2.7. Постачання системи моніторингу вихідних газів - з 01.06.2021 по 30.11.2021;

3. Будівельно-монтажні роботи в тому числі:

3.1. Вивід котлоагрегату в реконструкцію - з 19.04.2021 по 25.04.2021;

3.2. Демонтаж існуючої газоочисної системи К-8 - з 19.04.2021 по 15.06.2021;

3.3. Будівельно-монтажні роботи основного періоду - з 01.06.2021 по 30.11.2021;

4. Пуско-налагоджувальні роботи змонтованого обладнання - з 01.12.2021 по 31.12.2021;

5. Акт готовності об'єкта до експлуатації - з 15.12.2021 по 31.12.2021.

Пунктом 8 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 Договір доповнено підпунктом 7.4.4, у якому сторони визначили, що дата початку та дата закінчення робіт можуть бути змінені на підставі дії (бездіяльності) чи подій, що залежать від замовника (осіб, залучених замовником), наприклад: затримання виконання робіт з підстав підтоплення будівельного майданчика з вини замовника у процесі виконання робіт внаслідок збоїв та/чи поломок технологічних процесів, іншого обладнання замовника, у т.ч. системи видалення шлаку, золи тощо, суміжного обладнання та його вузлів, що призвело до необхідності часткової або повної зупинки виконання робіт підрядником; несвоєчасне отримання дозвільної документації, а саме дозволу на початок робіт, у т.ч. внаслідок непередбачуваних змін відповідного законодавства; на підставі обставин, що не залежать від підрядника (несприятливі погодні умови, підтверджені довідкою Гідрометцентру про погодні умови, які здатні негативно вплинути на термін виконання робіт); прострочення замовником оплати за Договором.

За умовами підпунктів 7.6.1 Договору та підпункту 7.6.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, підрядник, щомісячно до 25 числа поточного місяця, в якому виконувались роботи, передає замовнику акти змонтованого обладнання, акти виконаних робіт (форми КБ-2В) та довідку про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) у 3-х примірниках.

Замовник, отримавши від підрядника документи, зазначені в пп. 7.6.1 Договору, розглядає їх протягом 5 робочих днів з дня отримання, після чого підписує їх або надає письмову мотивовану відмову від підписання та прийняття робіт.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 та 7.7.7 Договору підрядник зобов'язаний виконати пуско-налагоджувальні роботи перед введенням об'єкта в експлуатацію. Замовник має право здійснювати контроль за дотриманням строків проведення робіт з пуско-налагодження без втручання в господарську діяльність підрядника. При виявленні порушень замовник направляє письмову вимогу підряднику з переліком порушень і зазначенням строків для їх усунення. Роботи з пуско-налагодження обладнання на об'єкті вважаються виконаними належним чином з моменту підписання замовником відповідного акту введення об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 8.2 Договору визначено обов'язок підрядника надавати замовнику документи поточної звітності, зокрема щомісячний звіт, який відповідно до підпунктів 8.2.1 та 8.2.2 подається до другого числа місяця, наступного за звітним, а якщо друге число припадає на вихідний або святковий день - в перший робочий день після другого числа, та включає в себе відомості про відпрацьовані трудовитрати підрядника по будівельно-монтажним роботам, фактично відпрацьовані машино-години машин та механізмів, які підтверджуються записами у відповідних вахтових журналах та інших нормативних документах, згідно чинного законодавства.

Згідно з пп. 10.10.1 Договору за порушення строків виконання робіт, зазначених в Графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору), підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 10 000,00 грн за кожний календарний день прострочення.

За порушення підрядником з вини підрядника строків, передбачених розділом 8 Договору, підрядник зобов'язаний сплатити замовникові неустойку в розмірі 1 000,00 грн за кожен день прострочення виконання підрядником зобов'язання (пп. 10.10.8 Договору).

У п. 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору сторони узгодили, що у разі не запуску об'єкта в пусконалагоджувальну експлуатацію (без закінчення комплексу пусконалагоджувальних та теплоізоляційних робіт, а також робіт, що не впливають на безперебійну роботу обладнання електрофільтру на вугіллі) до 31.12.2021 підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 000 000,00 грн.

Даний пункт застосовується лише за умови дотримання замовником вимог п. 4.1 Договору з урахуванням умов пп. 7.4.4 Договору.

Відповідно до п. 15.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань, включаючи гарантійні зобов'язання підрядника.

У пунктах 15.9, 15.11 Договору сторони погодили, що документи, відправлені рекомендованим листом за адресою, вказаною в розділі 16 Договору, вважаються отриманими стороною-отримувачем на десятий календарний день з дати відправлення стороною-відправником листа (при цьому сторона-отримувач несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує десять календарних днів) або в день особистого вручення стороні-отримувачу, зазначений в документах. Документація отримана шляхом, передбаченим п. 15.9 Договору, в тому числі на електронну пошту, визначену п. 15.10 цього Договору, підлягає розгляду протягом 10 робочих днів та сторона-отримувач зобов'язана надати відповідь у строк, визначений цим пунктом.

04.06.2021 позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті, реєстраційний номер ІУ013210531681, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

На підтвердження виконання робіт за Договором, сторонами були оформлені та підписані:

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року (форма КБ-3) на суму 1 378 135,02 грн;

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 515 632,16 грн;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 862 502,86 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року (форма КБ-3) на суму 9 894 737,25 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 1 946 235,31 грн;

- Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 386 498,36 грн;

- Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 1 504 311,55 грн;

- Акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 55 425,40 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року (форма КБ-3) на суму 624 844,85 грн;

- Акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 175 579,58 грн;

- Акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 449 265,26 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року (форма КБ-3) на суму 19 345 933,11 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 900 569,95 грн;

- Акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 900 569,95 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року (форма КБ-3) на суму 40 362 303,63 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 3 123 236,87 грн;

- Акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2В) на суму 2 893 474,19 грн;

- Акт № 10 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2В) на суму 50,65 грн;

- Акт № 11 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (форма КБ-2В) на суму 229 712,03 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року (форма КБ-3) на суму 22 864 126,98 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 632 664,66 грн;

- Акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форма КБ-2В) на суму 632 664,66 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень-2 2021 року (форма КБ-3) на суму 29 861 787,40 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 5 930 236,28 грн;

- Акт № 13 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року (форма КБ-2В) на суму 5 093 056,10 грн;

- Акт № 14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року (форма КБ-2В) на суму 2 708,48 грн;

- Акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року (форма КБ-2В) на суму 156 955,26 грн;

- Акт № 16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року (форма КБ-2В) на суму 195 890,09 грн;

- Акт № 17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року (форма КБ-2В) на суму 481 626,35 грн;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року (форма КБ-3) на суму 862 415,40 грн, з яких вартість виконаних будівельних робіт - 437 415,40 грн;

- Акт № 18 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 154 272,19 грн;

- Акт № 19 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 10 833,88 грн;

- Акт № 20 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 251 132,66 грн;

- Акт № 21 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 21 176,66 грн.

30.12.2021 сторонами підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації.

Також в матеріалах справи наявні:

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2022 року (форма КБ-3) на суму 1 230 049,63 грн;

- Акт № 22 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 913 083,90 грн;

- Акт № 23 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 року (форма КБ-2В) на суму 316 965,73 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок по рахунку відповідача, позивачем 23.04.2021 сплачено 6 000 000,00 грн, 26.04.2021 сплачено 14 000 000,00 грн, 27.04.2021 сплачено 2 454 586,20 грн, 26.05.2021 сплачено 7 545 413,80 грн, 30.06.2021 сплачено 11 700 000,00 грн, 26.07.2021 сплачено 9 700 000,00 грн, 31.08.2021 сплачено 7 700 000,00 грн, 29.10.2021 сплачено 1 900 000,00 грн, 02.11.2021 сплачено 2 000 000,00 грн, 03.11.2021 сплачено 1 000 000,00 грн, 04.11.2021 сплачено 486 440,52 грн та 513 559,48 грн, 05.11.2021 сплачено 1 000 000,00 грн, 08.11.2021 сплачено 823 008,78 грн та 176 991,22 грн, 09.11.2021 сплачено 1 000 000,00 грн, 10.11.2021 сплачено 344 975,94 грн та 655 024,06 грн, 26.11.2021 сплачено 1 000 000,00 грн, 30.11.2021 сплачено 16 000 000,00 грн, 17.12.2021 сплачено 5 500 000,00 грн, 28.12.2021 сплачено 5 000 000,00 грн, 30.12.2021 сплачено 19 500 000,00 грн, 31.01.2022 сплачено 99 512,05 грн та 8 232 356,19 грн.

26.01.2022 позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав сплатити штрафні санкції у розмірі 5 250 000,00 грн за прострочення виконання робіт на суму 5 148 131,76 грн.

Листом № 2657 від 16.02.2022 відповідач відмовив у задоволенні вказаної претензії.

Судом також встановлено, що виконання робіт на об'єкті неодноразово зупинялось за наступних обставин:

- актом робочої комісії від 20.05.2021 встановлено підтоплення будівельного майданчика, у зв'язку з чим роботи було призупинено на період усунення підтоплення, про що позивача було повідомлено листом № 2568 від 20.05.2021;

- актом робочої комісії від 20.07.2021 встановлено підтоплення будівельного майданчика, у зв'язку з чим роботи було призупинено на період усунення підтоплення, про що позивача було повідомлено листом № 2583 від 21.07.2021;

- актом робочої комісії від 21.08.2021 встановлено підтоплення, а також засипання золою будівельного майданчика, у зв'язку з чим роботи було призупинено на період усунення наслідків підтоплення та засипання, про що позивача було повідомлено листом № 2592 від 25.08.2021;

- листами № 2621 від 07.12.2021, № 2622 від 08.12.2021 та № 2639 від 30.12.2021 відповідач повідомив позивача про несприятливі погодні умови, які унеможливили виконання робіт 07, 08 та з 28 по 30 грудня 2021 року.

Враховуючи наведені обставини, відповідач, листом № 2649 від 27.01.2022, запропонував позивачу внести зміни до Договору шляхом укладення Додаткової угоди № 2, якою перенести строк закінчення робіт на 31.03.2022 включно.

Вказаний лист позивачем отримано 03.02.2022, проте докази його розгляду в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідачем не дотримано строків виконання робіт відповідно до узгодженого сторонами Графіку, у зв'язку з чим просить суд стягнути з нього на підставі п. 10.10.1 Договору 1 440 000,00 грн неустойки за прострочення виконання будівельно-монтажних робіт основного періоду, 530 000,00 грн неустойки за прострочення виконання пуско-налагоджувальних робіт змонтованого обладнання, 530 000,00 грн за прострочення підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, а також 5 000 000,00 грн штрафу на підставі п. 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору за незапуск об'єкта у пуско-налагоджувальну експлуатацію до 31.12.2021. Крім цього, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку в розмірі 1 300 000,00 грн на підставі п. 10.10.8 Договору за неподання щомісячних звітів, передбачених пп. 8.2.1 Договору.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що, по-перше, мало місце прострочення кредитора (позивача), у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань відповідача продовжується на термін дії таких прострочень, а по-друге, сторонами 30.12.2021, тобто в межах встановленого Договором строку, підписано акт готовності об'єкта до експлуатації, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій є безпідставним. Щодо неподання щомісячних звітів відповідач наголошує, що інформація, яка повинна в них міститись, надавалась позивачеві в інших документах, а відтак нарахування неустойки за таке порушення свідчить лише про намір позивача збагатитись за рахунок відповідача, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір цієї неустойки до 10 000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Положеннями статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У Господарському кодексі України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 10.10.1 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт, зазначених в Графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору), підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 10 000,00 грн за кожний календарний день прострочення.

Крім цього, у пункті 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору сторони узгодили, що у разі незапуску об'єкта в пусконалагоджувальну експлуатацію (без закінчення комплексу пусконалагоджувальних та теплоізоляційних робіт, а також робіт, що не впливають на безперебійну роботу обладнання електрофільтру на вугіллі) до 31.12.2021 підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 000 000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Така правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18.

За умовами Договору підрядник взяв на себе зобов'язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, з власних та/або залучених матеріалів та обладнання виконати комплекс робіт: "Реконструкція системи газоочисних установок на вул. Гната Хоткевича (колишня вул. Червоногвардійська), 20 у Дніпровському районі м. Києва (3-я черга будівництва)" та здати в установлений Договором строк закінчений будівництвом об'єкт, у той же час відповідальність підрядника у вигляді сплати неустойки, передбачена підпунктом 10.10.1 Договору, настає у разі порушення строків виконання робіт, зазначених в Графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору).

Поряд із цим слід врахувати, що умовами Договору визначено конкретний строк, у який підрядник зобов'язаний здати закінчений будівництвом об'єкт - до 31.12.2021.

Отже, відповідальність підрядника у вигляді сплати неустойки настає у разі прострочення виконання обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт (проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних, експлуатаційних тощо) в межах Договору.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.10.2020 у справі № 910/4709/18.

Протилежний підхід, на якому наполягає позивач, суперечить ч. 3 ст. 883 Цивільного кодексу України, за змістом якої до підрядника не застосовується неустойка за порушення строків виконання окремих робіт, у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що штрафні санкції згідно підпункту 10.10.1 Договору та пункту 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору є аналогічними (викладеними по різному, проте однаковими по суті), тобто такими, які передбачають подвійну відповідальність підрядника за одне правопорушення.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов'язковому застосуванню як норма прямої дії.

У пункті 7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 сформовано правовий висновок, відповідно до якого одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Однак у пункті 7.46 цієї ж постанови зазначено, що одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України.

В контексті обставин цієї справи, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку та штраф за одне й те саме господарське правопорушення, які хоча і відрізняються розміром та порядком нарахування, проте мають одну природу виникнення (порушення негрошового зобов'язання) та мають наслідком притягнення особи до подвійної відповідальності, що суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормам прямої дії.

Відтак суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки, нарахованої на підставі пп. 10.10.1 Договору, зважаючи на менший розмір цієї штрафної санкції. Щодо наявності підстав для стягнення штрафу, передбаченого п. 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з обставин справи, 30.12.2021 сторонами підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації, який в силу положень пп. 7.7.7 Договору свідчить про виконання робіт з пуско-налагодження обладнання на об'єкті, проведене належним чином.

Позивач зазначає, що він підписав вказаний акт на підставі інформації, отриманої від відповідача, в той же час доступ до будівельного майданчика був обмежений і відповідачем не надавалась у повному обсязі місячна та денна звітність, а відтак позивач не мав можливості контролювати обсяги та хід виконання робіт.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки пп. 6.4.4 Договору та ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України йому, як замовнику будівництва, надано право у будь-який час перевірити хід і якість роботи.

Слід зазначити, що підпис - це реквізит документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, підписавши Акт готовності об'єкта до експлуатації позивач засвідчив виконання відповідачем робіт, зазначених в пунктах 1.2, 1.3 Договору, та готовність об'єкта до експлуатації, що свідчить про безпідставність вимог позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 5 000 000,00 грн, нарахованого на підставі п. 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору.

Додатковим визнанням позивачем вказаних обставин є також зміст його листа №35/2774 від 30.12.2021, адресованого Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, у якому зазначено про виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті та неможливість проведення пусконалагоджувальних робіт по перевірці працездатності газоочисної установки через відсутність сировини.

За змістом ч. 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Отже, після підписання акта готовності об'єкта до експлуатації та прийняття замовником завершеного будівництвом об'єкта, основне зобов'язання підрядника за Договором припиняється його виконанням. При цьому, звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється замовником будівництва без участі підрядника, а відтак відсутність сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації не можна ставити у провину підрядникові.

Судом враховується, що матеріали справи містять акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за 2022 рік, однак у суду відсутні підстави вважати, що цими документами оформлювались несвоєчасно виконані роботи за Договором. Позивачем не надано доказів, що роботи, вказані у цих актах, передбачались проектно-кошторисною документацією та мали бути виконані до 31.12.2021, а відтак наявність цих доказів не є визначальною для вирішення даного спору та не спростовує висновків суду про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за Договором, зокрема за незапуск об'єкта в пусконалагоджувальну експлуатацію, за що передбачена відповідальність згідно п. 10 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору.

Щодо прострочення кредитора (позивача), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами частин першої та другої статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

До обставин прострочення кредитора відповідач відносить несвоєчасне отримання позивачем дозволу на будівництво, не передання позивачем розробленого проекту стадії "П" та робочої документації, а також порушення строків оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частина перша статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" регламентує, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті позивачем отримано 04.06.2021, а відтак до цієї дати відповідач зобов'язаний був приступити до виконання лише тих робіт, виконання яких не потребувало дозвільної документації.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747), містить наступні визначення:

будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

З урахуванням викладеного, до 04.06.2021 відповідач мав змогу виконувати роботи лише першого та другого етапів Графіку, а саме проводити роботи зі складання/корегування проектної документації, а також виробництва та постачання обладнання, оскільки виконання будівельно-монтажних робіт (третій етап Графіку) потребувало наявності дозволу.

Таким чином, період з 19.04.2021 (день, з якого відповідач мав приступити до виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до затвердженого Графіку) до 04.06.2021 (день отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт) є періодом прострочення позивача, як кредитора, а відтак, в силу приписів ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України та пп. 7.4.4 Договору, виконання зобов'язання відповідача (дата закінчення робіт) мало бути відстрочене на час такого прострочення.

Стосовно тверджень відповідача про невиконання позивачем вимог п. 5.1 Договору, що відобразилось у не переданні за актом приймання-передачі розробленого проекту стадії "П" (що пройшов експертизу) та робочої документації, то суд не може визнати їх обґрунтованими, адже у випадку не отримання проектної документації відповідач взагалі не зміг би приступити до виконання робіт за Договором, що суперечить встановленим обставинам справи, зокрема щодо передачі закінченого будівництвом об'єкта відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 30.12.2021.

Також суд відхиляє доводи відповідача із посиланням на п. 13 Додаткової угоди № 1 від 14.04.2021 до Договору на обов'язкове уточнення Графіка виконання робіт, оскільки таке уточнення мало відбутись за умови корегування підрядником робочої документації, доказів чого матеріали справи не містять, а відтак затверджений 14.04.2021 Графік виконання робіт був чинним і сторони мали керуватись саме ним, з урахуванням положень Договору, зокрема пп. 7.4.4, та приписів законодавства.

Прострочення оплати однією стороною зазвичай не є відкладальною умовою для виконання зобов'язання або звільненням від такого обов'язку іншої сторони, крім окремих випадків, наприклад, здійснення попередньої оплати.

Умовами Договору (Додаток № 8 до Договору) визначено змішану систему оплати, а саме частина коштів сплачується відповідно до календарного графіка, а інша - за фактом прийняття виконаних робіт.

Водночас, у пп. 7.4.4 Договору сторони узгодили, що прострочення замовником оплати за Договором є підставою для зміни дати закінчення робіт, тобто несвоєчасне здійснення розрахунків сторонами Договору віднесено до обставин прострочення кредитора, що має наслідком відтермінування виконання робіт на період такого прострочення.

Судом встановлено, що з квітня по серпень 2021 року грошові зобов'язання позивачем виконувались своєчасно та в повному обсязі.

У вересні 2021 року платежі не передбачались.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року підписано 29.10.2021 та того ж дня сплачено 1 900 000,00 грн.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року підписані 30.11.2021. Оплата за листопад 2021 року позивачем проведена у період з 02.11.2021 по 30.11.2021декількома платежами на загальну суму 25 000 000,00 грн.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року підписані 24.12.2021 та 31.12.2021. Оплата за грудень 2021 року позивачем проведена у період з 17.12.2021 по 30.12.2021декількома платежами на загальну суму 30 000 000,00 грн.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року підписані 31.01.2022 та того ж дня сплачено 8 331 868,24 грн, що є меншим за встановлений розмір видатків на цей місяць.

З наведеного вбачається відсутність порушення термінів здійснення розрахунків за період з вересня по грудень 2021 року, про яке стверджує відповідач, та наявність невиконаного грошового зобов'язання у позивача перед відповідачем за січень 2022 року.

Поряд із цим, з урахуванням встановлених обставин щодо передачі закінченого будівництвом об'єкта, затримання розрахунків не має визначального значення для правильного вирішення спору про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання робіт.

Також матеріали справи свідчать про виникнення під час виконання робіт на об'єкті об'єктивних обставин, які зумовлювали затримання виконання робіт, а саме підтоплення будівельного майданчика та несприятливі погодні умови.

Наведені обставини, відповідно до положень підпункту 7.4.4 Договору, є підставою для зміни дати закінчення робіт.

Однак умови Договору не визначають порядку, змісту та строків повідомлення про настання таких обставин, а відтак підрядник мав право повідомляти замовника про їх виникнення у довільній формі.

У зв'язку з чим суд приймає в якості доказів акти робочої комісії від 20.05.2021, від 20.07.2021 та від 21.08.2021, якими фіксувались підтоплення будівельного майданчика. Поряд із цим, в наведених актах не вказано період, на який призупинялись роботи для ліквідації наслідків підтоплення, що унеможливлює чітко визначити строк, на який сторони могли домовитись про відтермінування закінчення робіт у відповідності до пп. 7.4.4 Договору.

Крім цього, листами № 2621 від 07.12.2021 та № 2622 від 08.12.2021 відповідач повідомляв позивача про наявність несприятливих погодних умов, які унеможливили виконання монтажних робіт на об'єкті.

Відповідно до довідки Українського Гідрометеорологічного центру № 01-18/1579 від 13.12.2021 вночі та вдень 07.12.2021 зафіксовано невеликий дощ (кількість опадів 6 мм), небезпечних та стихійних явищ не відмічалось. Вночі 08.12.2021 зафіксовано невеликий дощ (кількість опадів 3 мм), відмічалась ожеледиця на дротах, деревах та інших предметах.

В контексті викладеного суд зазначає, що відповідно до положень Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) та Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, під час дощу або снігопаду не дозволяється працювати з електрифікованими інструментами поза приміщеннями на риштуваннях, помостах без навісу, обладнаного над місцем роботи; виконувати роботи із застосуванням електрифікованого інструменту з підйомників, колисок тощо; виконувати роботи з електроінструментом, в якому відсутній захист від дії крапель або бризок та за відсутності над електрозварювальним обладнанням та робочим місцем електрозварника навісів з негорючих матеріалів.

У наведених вище листах відповідачем не зазначено перелік робіт, проведення яких унеможливили опади у вигляді дощу, у зв'язку з чим суд не може визнати обґрунтованими посилання на несприятливі погодні умови у ці дні.

В той же час, у листі № 2639 від 30.12.2021 відповідач повідомив позивача про неможливість доставки обладнання на об'єкт у період з 28 по 30 грудня 2021 року через ожеледицю на дорогах.

Наведені обставини підтверджені довідкою Українського Гідрометеорологічного центру № 01-18/104 від 18.01.2022 та, відповідно до положень п. 15 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, унеможливлюють рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів, що з урахуванням положень підпункту 7.4.4 Договору, є підставою для зміни дати закінчення робіт.

Проте, як вже наголошувалось судом, з урахуванням встановлених обставин щодо передачі закінченого будівництвом об'єкта, наявність підстав для зміни дати закінчення робіт не має визначального значення для вирішення спору про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання робіт.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1 300 000,00 грн, нарахованого на підставі підпункту 10.10.8 Договору, суд зазначає наступне.

Наведеним підпунктом Договору передбачено, що за порушення підрядником з вини підрядника строків, передбачених розділом 8 Договору, підрядник зобов'язаний сплатити замовникові неустойку в розмірі 1 000,00 грн за кожен день прострочення виконання підрядником зобов'язання.

Відповідач не заперечує, що він таких звітів не подавав, проте вказує на безпідставність застосування штрафу за зазначене порушення, посилаючись на те, що інформація, яка повинна в них міститись, надавалась позивачеві в інших документах, а саме щоденних звітах, актах виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Так, відповідно до пп. 8.2.4 Договору щоденний звіт включає в себе наступні відомості: кількість робітників по категоріям ІТР, робітники будівельних професій, машиністи машин, механізмів, електрики тощо; перелік машин та механізмів, що працювали в поточний день, фактично відпрацьовані машино-години по кожному з них; об'єкти на яких проводились роботи.

Акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, з-поміж іншого, містять інформацію про фактично виконані об'єми та вартість робіт, обсяг використаних матеріальних цінностей, обсяг фактично відпрацьованих машино-годин.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача, що інформація, яка повинна міститися у щомісячних звітах, збігається з інформацією, яка надавалась ним позивачу у щоденних звітах, актах виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Водночас, статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

Таким чином, уклавши Договір, відповідач погодився із запропонованими умовами та набув права та обов'язки, передбачені цим договором, зокрема подавати щомісячний звіт відповідно до підпунктів 8.2.1 та 8.2.2, та несе відповідальність у вигляді сплати неустойки згідно з підпунктом 10.10.8 у разі невиконання цього обов'язку.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої на підставі пп. 10.10.8 Договору за неподання щомісячних звітів, визнається судом обґрунтованою.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач при нарахуванні суми неустойки припустився низки помилок, у зв'язку з чим невірно визначив кількість днів прострочення.

Так, щомісячний звіт за квітень 2021 року мав бути поданий до 04.05.2021. Період прострочення тривав з 05.05.2021 по 03.11.2021 та складає 182 дні.

Щомісячний звіт за травень 2021 року мав бути поданий до 02.06.2021. Період прострочення тривав з 03.06.2021 по 03.12.2021 та складає 183 дні.

Щомісячний звіт за червень 2021 року мав бути поданий до 02.07.2021. Період прострочення тривав з 05.07.2021 по 03.01.2022 та складає 182 дні.

Щомісячний звіт за липень 2021 року мав бути поданий до 02.08.2021. Період прострочення тривав з 03.08.2021 по 03.02.2022 та складає 184 дні.

Щомісячний звіт за серпень 2021 року мав бути поданий до 02.09.2021. Період прострочення тривав з 03.09.2021 по 23.02.2022 та складає 173 дні.

Щомісячний звіт за вересень 2021 року мав бути поданий до 04.10.2021. Період прострочення тривав з 05.10.2021 по 23.02.2022 та складає 141 день.

Щомісячний звіт за жовтень 2021 року мав бути поданий до 02.11.2021. Період прострочення тривав з 03.11.2021 по 23.02.2022 та складає 112 днів.

Щомісячний звіт за листопад 2021 року мав бути поданий до 02.12.2021. Період прострочення тривав з 03.12.2021 по 23.02.2022 та складає 82 дні.

Щомісячний звіт за грудень 2021 року мав бути поданий до 04.01.2022. Період прострочення тривав з 05.01.2022 по 23.02.2022 та складає 49 днів.

Відтак, за підрахунком суду, здійсненим не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, загальний розмір неустойки складає 1 288 000,00 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність необхідності у поданні щомісячних звітів за квітень та травень 2021 року з огляду на отримання дозволу на виконання будівельних робіт у червні 2021 року, оскільки несвоєчасне отримання дозволу не є ані відкладальною умовою, ані підставою неподання щомісячних звітів. Отже, відповідач мав їх подавати, зазначавши нульові показники.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності щодо неустойки, нарахованої за неподання щомісячного звіту за квітень 2021 року, суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом першим частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позов у справі, що розглядається, подано 20.05.2022, що свідчить про те, що позов пред'явлено після спливу річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки за неподання відповідачем щомісячного звіту за квітень 2021 року.

Заявляючи про сплив строку позовної давності для цієї вимоги відповідач залишає поза увагою положення пункту 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року установлено на всій території України карантин. Дію карантину було неодноразово продовжено:

- з 22 травня до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500);

- з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 9 грудня 2020 року № 1236;

- з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 червня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 року № 928.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Тобто строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені на час дії карантину. Відтак доводи відповідача про те, що вимога про стягнення неустойки за квітень 2021 року знаходиться поза межами строку позовної давності не ґрунтуються на нормах закону.

Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень 256, 258, 549 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

З наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін у справі, з урахуванням встановлених обставин справи, та не допускати фактичного звільнення відповідача від їх сплати без належних на те правових підстав.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд виходить з того, що сторони, керуючись принципом свободи договору, у розділі 8 Договору визначили обов'язок підрядника подавати поточну звітність, зокрема щомісячні звіти. Виконання цього обов'язку забезпечено неустойкою, передбаченою підпунктом 10.10.8 Договору.

Судом встановлено, що обов'язок подання щомісячних звітів відповідачем, як підрядником, не виконувався, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

Поряд із цим, слушними є доводи відповідача, що інформація, яка повинна міститися у щомісячних звітах, збігається з інформацією, яка надавалась відповідачем позивачу у щоденних звітах, актах виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3. Отже, зобов'язання щодо подання поточної звітності виконувалось відповідачем, хоча і в неналежний спосіб.

Варто також зауважити, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з приводу не подання такої звітності, що, на переконання суду, вказує на формальний характер її подання. Протилежного позивачем не доведено.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність доказів завдання позивачу збитків чи будь-яких інших несприятливих наслідків через неподання відповідачем щомісячних звітів, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру належної до стягнення з відповідача неустойки до 380 000,00 грн, із розрахунку 1 000,00 грн за кожен день прострочення виконання підрядником зобов'язання протягом 380 днів у період з 05.05.2021 (день, з якого зобов'язання відповідача щодо подання першого щомісячного звіту стало простроченим) до 20.05.2022 (день подання позовної заяви).

Таке зменшення суд вважає оптимальним в контексті балансу інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

При цьому суд зауважує, що зменшення розміру неустойки до 10 000,00 грн, як просить відповідач, фактично нівелює мету неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та, з огляду на зменшення розміру неустойки за рішенням суду, наявні підстави для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача 380 000,00 грн неустойки за неподання щомісячних звітів, нарахованої на підставі пп. 10.10.8 Договору.

Відповідно до п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень частин першої та дев'ятої статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача в розмірі 19 320,00 грн, оскільки спір в цій частині виник внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) останнього. Решта сплаченого судового збору в розмірі 112 680,00 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (Україна, 69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4; ідентифікаційний код: 37167460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20; ідентифікаційний код: 37739041) неустойку в розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 320 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 112 680,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.11.2022

Суддя О.В. Нечай

Попередній документ

107388377

Наступний документ

107388379

Інформація про рішення:

№ рішення:	107388378
№ справи:	910/3809/22
Дата рішення:	09.11.2022
Дата публікації:	21.11.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

07.09.2022 16:15	Господарський суд міста Києва
28.09.2022 16:15	Господарський суд міста Києва
12.10.2022 15:45	Господарський суд міста Києва
19.10.2022 16:00	Господарський суд міста Києва
09.11.2022 17:30	Господарський суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

НЕЧАЙ О В

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛО-ЕНЕРГО ПРОЕКТ"

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"