ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.11.2022Справа № 910/2087/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка"
до відповідачів:
1. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
2. Фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича
про визнання недійсним правочину та визнання недійсним договору
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича про визнання недійсним правочину КП "Київтранспарксервіс" щодо односторонньої відмови від договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2017-12/48 від 01.12.2017, та визнання недійсним договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021/07/15 від 14.07.2021, укладеного між КП "Київтранспарксервіс" та ФОП Кузюбердіним О.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.03.2022.
Підготовче засідання призначене на 16.03.2022 не відбулося з об'єктивних причин, які не залежали від суду.
Ухвалою суду від 07.04.2022 призначено підготовче засідання на 25.05.2022.
У підготовчому засіданні 25.05.2022 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 заперечує проти позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Протокольною ухвалою суду від 25.05.2022 відкладено підготовче засідання на 29.06.2022.
28.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою суду від 29.06.2022 відкладено підготовче засідання на 03.08.2022.
13.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшли заперечення на письмові пояснення.
22.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 03.08.2022 відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.
26.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.
Протокольною ухвалою суду від 28.09.2022 відкладено судове засідання на 19.10.2022.
Судове засідання призначене на 19.10.2022 не відбулося у зв'язку із перебування судді Зеленіної Н.І. у відпустці.
Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено судове засідання на 08.11.2022.
У судовому засіданні 08.11.2022 суд заслухав вступне слово представників позивача, які підтримували позовні вимоги, та вступне слово представника відповідача 1, яка заперечувала проти позовних вимог.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений; відзив на позовну заяву від відповідача 2 до суду не надходив.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позовів.
08.11.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.12.2017 між КП "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та ТОВ "Веселинка" (сторона-2) було укладено договір №ДНП-2017-12/48 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 52 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 6 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вишняківська, 13 в межах ІІІ теритоіральної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, який у подальшому додатковою угодою був подовжений до 31.12.2025.
Позивач зазначає, що 21.01.2022 представниками відповідача 2 було здійснено фізичне захоплення паркувального майданчика та заблоковано доступ позивача до паркувального майданчика. Цього ж дня, позивачу стало відомо про укладення між КП "Київтранспарксервіс" та ФОП Кузюбердіним О.О договору №ДНП-2021-07/15 від 14.07.2021 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування майданчику для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вишняківська, буд. 13 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
24.01.2022 головним фахівцем КП "Київтранспарксервіс" було направлено на електронну адресу директора ТОВ "Веселинка" повідомлення від 14.06.2021 №053/05-2509 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку 30.07.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на відсутність зауважень з боку відповідача 1 щодо неналежного виконання зобов'язань за договором, вважає безпідставною та необґрунтованою односторонню відмову КП "Київтранспарксервіс" від договору, та зазначає про наявність підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову відповідач 1 зазначає, що договір від 01.12.2017 розірвано на підставі п. 6.5 договору та норм чинного законодавства, а вимоги позивача є безпідставними не обґрунтованими.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Виходячи з положень вищезазначеної статті, повідомлення сторони договору може вважатися одностороннім правочином, у випадку, якщо воно породжує, змінює чи припиняє права та обов'язки обох сторін договору.
Частиною 5 ст. 202 ЦК України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення дії договору, за своїми наслідками, є одностороннім правочином про розірвання цього договору, отже при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог в силу приписів ст. 215 ЦК України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
Досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору, насамперед слід встановити чи має місце порушення контрагентом зобов'язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді, тобто у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.7 договору, сторона-2 за власні кошти здійснює облаштування та обладнання "Фіксованих місць для паркування" згідно з Правилами паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схем ОДР (в. т.ч. облаштування дорожнього покриття території паркувального майданчика та під'їзних шляхів асфальтною крихтою або інше тверде покриття, облаштування в'їзної-виїзної групи паркувального майданчика, відповідно до схеми ОДР, що включає пункт охорони, шлагбаум); здійснює експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування, у відповідності до умов цього договору, схеми організації дорожнього руху; зобов'язується утримувати "Фіксовані місця для паркування" та прилеглу територію в належному санітарно-гігієнічному стані, з дотриманням правил благоустрою, норм і правил протипожежної безпеки, техніки безпеки, здійснює прибирання території та вивезення сміття, листя та снігу; зобов'язується облаштувати та експлуатувати не більше кількості місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору; забезпечує безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Пунктом 6.5 договору в редакції додаткової угоди від листопада 2020 року передбачено, що сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків: у випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше 30 днів; у випадку використання стороною-2 "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням; у випадку невиконання умов облаштування паркувального майданчика передбачени договором; в інших випадках передбачених Законом України та (або) цим договором .
Згідно п. 6.6 договору, про дострокове розірвання договору відповідно до п. 6.5 договору, сторона-1 надсилає стороні-2 письмове повідомлення не менше, ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору. Повідомлення про розірвання договору надсилається в порядку визначеному п. 8.4 договору. Договір є розірваним на тридцять перший календарний день з дати отримання повідомлення стороною-2.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 14.06.2021 за вих. №053/05-2569 КП "Київтранспарксервіс" повідомило позивача про односторонню відмову від договору з підстав порушення стороною умов договору, а саме п. 2.2.2-2.2.5, 2.2.7, та дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з 30.07.2021.
КП "Київтранспарксервіс" посилається на акти обстеження майданчика для паркування від 20.05.2021 та від 08.06.2021.
Згідно акту обстеження майданчика від 20.05.2021, обстеженням встановлено, що на паркувальному майданчику фактично надаються послуги з цілодобового паркування транспортних засобів. На території майданчика знаходяться приміщення для охорони. В ході обстеження території майданчика виявлені наступні порушення умов договору та схеми організації дорожнього руху: межі ділянки перевищують встановлені згідно схеми ОДР, на огородженій території можливе розташування 89 місць для паркування, відсутнє тверде асфальтне покриття, відсутні місця для інвалідів, відсутня дорожня розмітка. Санітарний стан потребує поліпшення.
У акті від 08.06.2021 зазначено, що обстеженням встановлено, що на паркувальному майданчику фактично надаються послуги з цілодобового паркування транспортних засобів. На території майданчика знаходяться приміщення для охорони. В ході обстеження території майданчика виявлені наступні порушення умов договору та схеми організації дорожнього руху: межі ділянки перевищують встановлені згідно схеми ОДР, на огородженій території можливе розташування 89 місць для паркування, відсутнє тверде асфальтне покриття, відсутні місця для інвалідів, відсутня дорожня розмітка. Санітарний стан потребує поліпшення.
Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом досліджено акти обстеження майданчика для паркування від 20.05.2021 та від 08.06.2021, та встановлено, що в тексті актів відсутня будь-яка інформація про проведення комісією будь-яких замірів, та взагалі будь-які пояснення, яким чином комісія встановила порушення меж, встановлених згідно ОДР, де саме та на скільки такі межі порушено, що унеможливлює достеменно встановити який розмір ділянки встановлений схемою ОДР та, чи перевищують межі виміряної ділянки, встановлені схемою ОДР та наскільки перевищують.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснювалася експлуатація більшої кількості місяць для паркування, ніж передбачено умовами договору, в тому числі доказів того, що така експлуатація здійснювалася у межах ділянки встановленої схемою ОДР.
Отже, твердження відповідача про порушення позивачем умов договору щодо експлуатації більшої кількості місяць для паркування, ґрунтуються на припущеннях відповідача за відсутності встановлення перевищення меж виміряної ділянки по відношенню до встановленою схемою організації дорожнього руху та обсягів такого перевищення.
Окрім того, долучені до матеріалів справи фотознімки судом оцінюються критично, оскільки із наданих фотознімків не можливо ідентифікувати суб'єкта, яким здійснювалася фотофіксація, дату, об'єкт та місце на якому здійснювалася фотофіксація та порушення, які теоретично мали би бути зафіксовані на фотознімках.
Додатково суд вважає за можливе зазначити, що як зазначає сам відповідач 1, на території майданчика знаходиться приміщення для охорони. Разом з тим будь-яких відомостей щодо наявності або відсутності охорони на зазначеному об'єктів до актів не внесено; доказів повідомлення представників позивача про проведення виїзної перевірки до матеріалів справи не додано.
Враховуючи вищезазначене, оскільки відсутні належні та допустимі докази порушення позивачем умов договору, підстави для одностороннього розірвання договору, у порядку передбаченому п. 6.5 договору, також відсутні, а тому одностороння відмова відповідача 1 від договору є незаконною та підлягає визнанню недійсною.
Щодо вимог про визнання недійсним договору про надання майданчик для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2021-07/15 від 14.07.2021, який укладено між КП "Київтранспарксервіс" та ФОП Кузюбердіним О.О., суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.07.2021 між КП "Київтранспарксервіс" та ФОП Кузюбердіним О.О. було укладено спірний договір, відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вишняківська, 13 в межах ІІІ теритоіральної зони паркування м. Києва, що включає 52 місця для платного паркування транспортних засобів, а також 6 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Пунктом 7.1 договору від 14.07.2021 передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами.
Як встановлено судом, станом на 14.07.2021 саме позивачу, відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору, належало право експлуатації місць для паркування, які є предметом договору від 14.07.2021.
З огляду на зазначене, суд погоджується із твердженнями позивача, що спірний договір порушує права позивача на експлуатацію місць для паркування, які є предметом спірного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 1 стверджує, що договір від 01.12.2017 є в односторонньому порядку розірваним з 30.07.2021.
Відповідно до п. 2.1.5 договору, сторона-1 на час дії даного договору не має права передавати право на експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" третім особам та/або право на здійснення діяльності з паркування транспортних засобів на "Фіксованих місцях для паркування" третім особам.
Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договору як юридичному факту властиві такі ознаки: в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному; договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, КП "Київтранспарксервіс" укладаючи договір від 01.12.2017 погодилося із обмеженнями, встановленими умовами договору, зокрема п. 2.1.5 договору.
Таким чином, на момент укладення спірного договору були чинними обмеження щодо права КП "Київтранспарксервіс" на передачу права на експлуатацію місць для паркування відповідачу 2, оскільки діяв договір між позивачем та відповідачем 2 від 01.12.2017.
Відповідач 1 заперечує проти недійсності договору та зазначає, що спірні паркомісця не були фактично передані у користування відповідачу 2, оскільки акту приймання-передачі сторонами не було підписано.
Суд відхиляє зазначені запереченні відповідача 1, оскільки підписання акту приймання-передачі в експлуатацію майданчика не впливає на дійсність спірного договору.
З огляду на зазначене, вимоги про визнання недійсним договору від 14.07.2021 підлягають задоволенню.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка" - задовольнити.
2. Визнати недійсним односторонню відмову Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" від договору №ДНП-2017-12/48 про надання прав на експлуатацію фіксованих місць паркування від 01.12.2017.
3. Визнати недійсним договір №ДНП-2021-07/15 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 14.07.2021, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та фізичною особою-підприємцем Кузюбердіним Олександром Олександровичем.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ - 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 2-Г, код ЄДРПОУ - 36824628) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузюбердіна Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 2-Г, код ЄДРПОУ - 36824628) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.11.2022.
Суддя Н.І. Зеленіна