вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.11.2022м. ДніпроСправа № 904/3138/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 466 503,72 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 439 326,00 грн та збору за зберігання вантажу в розмірі 27 177,72 грн.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 23.09.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
24.10.2022 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що зобов'язання щодо доставки вантажу, що надійшов на адресу відповідача, покладено повністю на позивача. Відтак, факт затримки спірних вагонів свідчить лише про те, що позивачем неналежним чином виконуються взяті на себе зобов'язання по договору щодо доставки вагонів вантажоодержувачу. Таким чином, наявність вини відповідача у затримці спірних вагонів спростовується. Позивач не довів наявність вини АТ «ПІВДГЗК у затримці вагонів на станції призначення, будь які докази, що АТ «ПІВДГЗК відмовлялось приймати вказані вагони у матеріалах справи відсутні. З 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з введенням по всій території України воєнного стану, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України настали обставини непереборної сили. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Довідок АТ «ПІВДГЗК» про відвантаження залізорудної сировини у січні та лютому 2022 року ст. Берегова та ст. Чорноморська є основними станціями одержувачів ЗРС, на них припадає більш 70% від запланованого до відвантаження об'єму ЗРС. Станціями АТ «Укрзалізниця», що обслуговують ДП «МТП «Порт «Южний» та ТОВ «ТИС», є станція Берегова та станція Чорноморська РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця». 24.02.2022 з початком агресії російської федерації АТ «Укрзалізниця» була введена конвенційна заборона на відправлення вантажів в напрямок станцій Берегова та Чорноморська. Введення конвенційної заборони призвело до позбавлення відповідача права на відвантаження ЗРС на вказані станції, можливості використати за призначенням вагони, отримані ним до та після 24.02.2022, що в свою чергу призвело до невиконання відповідачем плану відвантаження ЗРС за лютий 2022 року. Так, відповідно до Довідки АТ «ПІВДГЗК» про відвантаження залізорудної сировини у лютому 2022 року об'єм невиконання плану відвантаження становить - 133 766 т (більше 40 маршрутів), в березні, квітні 2022 року взагалі не було відвантаження ЗРС. Крім того, АТ «ПІВДГЗК» листами № 52-40/192 від 18.03.2022, № 52-40/190 від 17.03.2022 повідомляв керівництво АТ «Українська залізниця» про факт виникнення обставин непереборної сили. З наведеного вбачається, що протягом всього часу затримки спірних вагонів існували обставини непереборної сили, про які позивач був обізнаний. Зазначені обставини вказують на те, що затримка спірних вагонів на станції Кривий Ріг мала місце внаслідок дії обставин непереборної сили, які виключають вину у виникненні затримки вагонів з боку АТ «ПІВДГЗК» та відповідно до п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, ст.617 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою для застосування двократного розміру збору за зберігання вантажів є виникнення ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів, при умові належного повідомлення про це вантажоодержувача. Матеріали справи не містять ані доказів дотримання позивачем вимог щодо повідомлення відповідача про застосування ним ст.36 Статуту залізниць України, ані доказів виникнення ускладнень, що виникли внаслідок затримки вагонів на станції слідування. З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог передбачених статтею 36 Статуту залізниць України та п.2.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 317 від 26.03.2009, а саме: не надано доказів повідомлення відповідача про застосування двократного розміру ставки збору за зберігання вантажу та доказів на підтвердження виникнення ускладнень, які б стали підставою для застосування двократного розміру збору за зберігання вантажу, відповідач вважає вимоги щодо стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 27 177,72 грн (з ПДВ) не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, не доведено вини АТ «ПІВДГЗК» у затримці спірних вагонів та не доведено правомірність нарахування плати за користування вагонами відповідно до актів загальної форми ГУ-23 та збору за зберігання вантажу. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
05.12.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 (далі - договір).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Кривий Ріг через спарену стрілку № 2/4 в парній горловині станції і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу "Ч" станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 м від стрілки примикання (п. 1 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Передача (здача) вагонів на під'їзну колію здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (п. 5 договору).
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6 договору).
Кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів - не більше 60 вагонів (240 вісей) (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (п. 8 договору).
З під'їзної колії вагони повертаються: завантажені маршрути - цілими составами, які сформовані згідно з ПТЕ і планом формування поїздів; порожні вагони - у тій кількості, в якій були передані на під'їзду колію. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із приймально-відправних колії № 1-11 станції Допоміжна. Приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношеннях здійснюються на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна (п. 9 договору).
З під'їзної колії вагони здаються: навантажені маршрути через інтервал часу - 1,5 год.; інші вагони - за повідомленнями по мірі готовності у кількості, не менше 40 вісей (п. 10 договору).
Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по основних масових вантажах: вивантаження ст. Концентрат (Агломераційний цех): Аглоруда (колія № 12) - 94 ваг. Аглоруда (колія № 13) - 94 ваг. Вапняк (колія № 15) - 188 ваг. Коксова дрібниця (колія № 14) - 111 ваг. Вугілля АШ (колія № 14) - 111 ваг. НАВАНТАЖЕННЯ ст. Агломерат Агломерат (колія № 19) - 352 ваг. Концентрат залізорудний (РФЗ-1, колія № 11) - 120 ваг. ст. Концентрат. Концентрат залізорудний (колія № 11) - 114 ваг. Концентрат залізорудний (колія № 10) - 114 ваг. Концентрат залізорудний (колія № 38) - 123 ваг. Концентрат залізорудний (РЗФ-1 колія № 17) - 74 ваг. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний єдиний термін перебування усіх вагонів - 25,1 година (п. 12 договору).
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів згідно з табл. 1, табл. 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);
- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення за 2019 рік в розмірі 21 253,93 грн. за рік без ПДВ. Списання здійснюється з особового рахунку власника колії. Збори і плата вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (п. 15 договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 21.12.2019 до 20.12.2024 включно (п. 20 договору).
Так, у березні 2022 року по накладним №№ 46458733, 46138301, 46138368, 46138335, 46138392, 46138376, 46458659, 46138400, 46458667, 46458675, 46458691, 46458709. 46458725, 46458741, 46458758, 46458683, 69069, 69030, 69004, 68968, 68841, 08620, 08601, 08984, 08986, 08987, 08988, 08989, 09051, 09062, 09063, 09064, 09066, 69418, 69419, 69424, 69483, 69491, 69638, 69639, 69649, 69650, 69653, 69654, 69657, 69658, 69659, 68604, 68605, 68606 на адресу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Відповідно до актів загальної форми ГУ-23, оформлених станцією призначення Кривий Ріг (а.с. 67-73), прибулі на адресу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагони своєчасно не забрані ним на свою під'їзну колію.
На підставі ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення, на під'їзну колію відповідача.
Враховуючи викладені обставини, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 439 326,00 грн, яка включена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №№ 10049190 (а.с. 83-84).
Крім того, позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 27 177,72 грн за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 10049054, 10049055, 20049075 (а.с. 85-87).
Відомість плати за користування вагонами та накопичувальні картки зі сторони відповідача підписані із запереченнями.
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 439 326,00 грн та збір за зберігання вантажу у сумі 27 177,72 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). (ст.71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. (п.9 Правил користування вагонами і контейнерами).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. (ст.46 Статуту залізниць України).
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки (п.8 Правил зберігання вантажів).
Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для
засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, у відповідності до Правил складання актів. Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами. (п.14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства).
Так, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317) збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно з абз.3 п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п.3 Правил користування вагонами і контейнерами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. (п.12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. (п.14 Правил користування вагонами і контейнерами).
За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. (ст.119 Статуту залізниць України).
Позивачем надані докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції призначення відбулась в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.
Позивач зазначає, що відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що зобов'язання щодо доставки вантажу, що надійшов на адресу відповідача, покладено повністю на позивача. Відтак, факт затримки спірних вагонів свідчить лише про те, що позивачем неналежним чином виконуються взяті на себе зобов'язання по договору щодо доставки вагонів вантажоодержувачу. Таким чином, наявність вини відповідача у затримці спірних вагонів спростовується. Позивач не довів наявність вини АТ «ПІВДГЗК у затримці вагонів на станції призначення, будь які докази, що АТ «ПІВДГЗК відмовлялось приймати вказані вагони у матеріалах справи відсутні. З 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з введенням по всій території України воєнного стану, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України настали обставини непереборної сили. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Довідок АТ «ПІВДГЗК» про відвантаження залізорудної сировини у січні та лютому 2022 року ст. Берегова та ст. Чорноморська є основними станціями одержувачів ЗРС, на них припадає більш 70% від запланованого до відвантаження об'єму ЗРС. Станціями АТ «Укрзалізниця», що обслуговують ДП «МТП «Порт «Южний» та ТОВ «ТИС», є станція Берегова та станція Чорноморська РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця». 24.02.2022 з початком агресії російської федерації АТ «Укрзалізниця» була введена конвенційна заборона на відправлення вантажів в напрямок станцій Берегова та Чорноморська. Введення конвенційної заборони призвело до позбавлення відповідача права на відвантаження ЗРС на вказані станції, можливості використати за призначенням вагони, отримані ним до та після 24.02.2022, що в свою чергу призвело до невиконання відповідачем плану відвантаження ЗРС за лютий 2022 року. Так, відповідно до Довідки АТ «ПІВДГЗК» про відвантаження залізорудної сировини у лютому 2022 року об'єм невиконання плану відвантаження становить - 133 766 т (більше 40 маршрутів), в березні, квітні 2022 року взагалі не було відвантаження ЗРС. Крім того, АТ «ПІВДГЗК» листами № 52-40/192 від 18.03.2022, № 52-40/190 від 17.03.2022 повідомляв керівництво АТ «Українська залізниця» про факт виникнення обставин непереборної сили. З наведеного вбачається, що протягом всього часу затримки спірних вагонів існували обставини непереборної сили, про які позивач був обізнаний. Зазначені обставини вказують на те, що затримка спірних вагонів на станції Кривий Ріг мала місце внаслідок дії обставин непереборної сили, які виключають вину у виникненні затримки вагонів з боку АТ «ПІВДГЗК» та відповідно до п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, ст.617 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою для застосування двократного розміру збору за зберігання вантажів є виникнення ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів, при умові належного повідомлення про це вантажоодержувача. Матеріали справи не містять ані доказів дотримання позивачем вимог щодо повідомлення відповідача про застосування ним ст.36 Статуту залізниць України, ані доказів виникнення ускладнень, що виникли внаслідок затримки вагонів на станції слідування. З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог передбачених статтею 36 Статуту залізниць України та п.2.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 317 від 26.03.2009, а саме: не надано доказів повідомлення відповідача про застосування двократного розміру ставки збору за зберігання вантажу та доказів на підтвердження виникнення ускладнень, які б стали підставою для застосування двократного розміру збору за зберігання вантажу, відповідач вважає вимоги щодо стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 27 177,72 грн (з ПДВ) не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, не доведено вини АТ «ПІВДГЗК» у затримці спірних вагонів та не доведено правомірність нарахування плати за користування вагонами відповідно до актів загальної форми ГУ-23 та збору за зберігання вантажу. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити.
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
У пункті 5 договору сторони узгодили, що передача (здача) вагонів на під'їзну колію здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Відповідно до пункту 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
За умовами пункту 7 договору кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів - не більше 60 вагонів (240 вісей).
Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (п. 8 договору).
З під'їзної колії вагони повертаються: завантажені маршрути - цілими составами, які сформовані згідно з ПТЕ і планом формування поїздів; порожні вагони - у тій кількості, в якій були передані на під'їзду колію. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із приймально-відправних колії № 1-11 станції Допоміжна. Приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношеннях здійснюються на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна (п. 9 договору).
Пунктом 10 договору передбачено, з під'їзної колії вагони здаються: навантажені маршрути через інтервал часу - 1,5 год.; інші вагони - за повідомленнями по мірі готовності у кількості, не менше 40 вісей. Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по основних масових вантажах: вивантаження ст. Концентрат (Агломераційний цех): Аглоруда (колія № 12) - 94 ваг. Аглоруда (колія № 13) - 94 ваг. Вапняк (колія № 15) - 188 ваг. Коксова дрібниця (колія № 14) - 111 ваг. Вугілля АШ (колія № 14) - 111 ваг. Навантаження ст. Агломерат Агломерат (колія № 19) - 352 ваг. Концентрат залізорудний (РФЗ-1, колія № 11) - 120 ваг. ст. Концентрат. Концентрат залізорудний (колія № 11) - 114 ваг. Концентрат залізорудний (колія № 10) - 114 ваг. Концентрат залізорудний (колія № 38) - 123 ваг. Концентрат залізорудний (РЗФ-1 колія № 17) - 74 ваг. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Ставки за користування вантажними вагонами власності держав CНД встановлені рішенням шістдесят сьомого засідання Ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД (протокол від 19-20 жовтня 2017 року, м. Рига). Відповідно до цього рішення вартість користування однією цистерною становить 18.75 швейцарських франків за 1 повну добу плюс 0,78 швейцарських франків за кожну годину неповної доби. Плата вноситься гривнями, перерахунок швейцарських франків у гривні здійснюється за курсом Національного банку України на день оформлення відомості плати за користування вагонами.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил зберігання вантажів).
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Також, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило своєчасне прийняття вагонів під вантажні операції.
Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.111950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 439 326,00 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 27 177,72 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 6997,56 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) 439 326,00 грн плати за користування вагонами, 27 177,72 грн збору за зберігання вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6997,56 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва