Номер провадження 22-ц/821/1365/22Головуючий по 1 інстанції
Справа № 699/1019/21 Категорія: 304090200 Літвінова Г. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
18 листопада 2022 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 11.01.2018 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У позові зазначається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, у відповідача станом на 24.09.2021 виникла заборгованість у загальному розмірі 42 179,38 грн, яка складається з такого: 29 863,81 грн - заборгованість за кредитом; 12 315,57 грн - заборгованість за відсотками. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 42 179,38 грн та понесені витрати у вигляді судового збору 2 270,00 грн.
Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн - залишено за позивачем.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківського кредиту. Вказана заява містить лише анкетні дані відповідача. Жодних відомостей щодо номеру кредитної картки, строку її дії, розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки, розміру пені та штрафних санкцій вказана Анкета-заява не містить. Позивач надав розрахунок заборгованості за договором в загальному розмірі 42 179,38 грн, яка складається з 29 863,81 грн - заборгованість за кредитом; 12 315,57 грн - заборгованість за відсотками. Інших доказів по суті спору матеріали справи не містять та позивач не вказує обставини, які унеможливили йому подати інші докази на підтвердження заявлених вимог. Суд дійшов до висновку, що Витяг з Тарифів та Витяг Умов та правил надання банківськитх послуг у АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.01.2018 шляхом підписання Анкети-заяви.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Акцент-Банк» - Омельченко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами наданя банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банковських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Зазначає, що банком, станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законом не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.
Скаржник також зазначає, що позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (фактичне прийняття пропозиції до укладення договору дією) і вже повинен сплачувати процентну ставку.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 11.01.2018 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банку», відповідно до якої відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. З наданих позивачем доказів підтверджується лише факт підписання 11 січня 2018 року відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банку», в якій не зазначено ні про видачу будь-яких платіжних чи кредитних карток, строк їх дії, ні розмір кредитного ліміту, ні розмір та порядок нарахування процентів, ні розмір, порядок та підстави нарахування пені чи штрафу ( а.с.7).
Згідно з розрахункомзаборгованості за договором, який надав позивач, загальний розмір заборгованості становить 42 179,38 грн, яка складається з 29 863,81 грн - заборгованість за кредитом; 12 315,57 грн - заборгованість за відсотками.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,що Витяг з Тарифів та Витяг Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи, без підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.01.2018, шляхом підписання Анкети-заяви. Відсутні підстави вважати, що під час підписання відповідачем Анкети-заяви ним було висловлена воля до укладення кредитного договору, оскільки Анкета-заява містить лише анкетні відомості з персональними даними відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2.1.1.1. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк») банк випускає Клієнту Картку на підставі Заяви, належним чином заповненого та підписаного Клієнтом. Випуск картки і відкриття Рахунки Карти здійснюється у разі прийняття Банком позитивного рішення про можливість випуску Клієнту Карти. Клієнт зобов'язується виконувати правила випуску, обслуговування та використання Карт Банку та при наявності додаткових карт забезпечити виконання правил Власниками додаткових карт. 2.1.1.2.1. Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Договорі,частиною якого є Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк». Заяві, підписанням якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата одержання Картки, зазначена у Заяві.
Згідно з п. 2.1.1.2.3. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», після одержання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви Банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.2.5. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», Банк має право відмовити клієнту без пояснення причин у видачі або перевипуску Картки у разі надання ним у Заяві невірної інформації, нестійкого фінансового стану або наявності інших даних, що свідчать про неможливість видачі (перевипуску) Картки цій особі.
З аналізу зазначених вище положень вбачається, що підписання Анкети-заяви не є обов'язковою умовою видачі картки, і банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, а тому банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана.
Як встановлено з матеріалів справи, 11.01.2018 відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с 7 ).
При підписанні вказаної Анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що дана Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявність між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості.
Анкета-заява від 11.01.2018 містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. При цьому, в Анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку та інформація про строк дії цієї картки.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Крім цього позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору Б/Н від 2018-01-11 та отримання банківської картки. Проте, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 11.01.2018 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк».
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором договором Б/Н від 2018-01-11 та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять.
Окрім того, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість відсотками.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, банк посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», що розміщені на банківському сайті: https://a-bank.com.ua/terms/ в розділі «Умови та правила» та Тарифи користування кредитною карткою.
Витягом із Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» і Тарифами користування кредитною карткою, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, пеня, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Проте, матеріали справи не містять підтвердження того, що саме цей витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Отже, будь-яких доказів на підтвердження того, що при укладенні договору про надання банківських послуг діяли Умови і правила надання банківських послуг саме в такій редакції, яка існувала на час підписання анкети-заяви, позивач суду не надав.
Крім того, роздруківка витягу з Тарифів із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15)
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги щодо досягнення сторонами усіх істотних умов договору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються викладеним вище та не містять обґрунтованих посилань на докази, які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитного договору, видачі кредитної картки, встановлення кредитного ліміту, строк дії картки, строк повернення кредиту, досягнення згоди щодо процентної ставки за користування кредитом, встановлення відповідальності у вигляді пені та штрафних санкцій.
Доводи скаржника про те, що позичальник, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг погодився з його умовами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту Анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.
Відсутність підпису відповідача на цих Умовах фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення у анкеті-заяві про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не вбачається.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» -Омельченка Євгена Володимировича залишити без задоволення.
Заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року в даній справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст. 389 ЦПК України.
Судді: Ю.В. Сіренко
Н І. Гончар
Т.Л. Фетісова