Номер провадження 22-ц/821/1422/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/13824/21 Категорія: 301020200 Троян Т. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
10 листопада 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В.,
за участю секретаряЧуйко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона проживає разом зі своєю сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 .
З 1981 року вона прийнята на посаду оператора в Черкаському поштампті. 20.06.1989 була призначена начальником Відділення зв'язку № 32 Черкаської дирекції УДПППЗ «Укрпошта», яке знаходилось по вул. Сумгаїтській в м.Черкаси.
15.01.1990 на засіданні спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Черкаського поштамту було постановлено рішення, яким виділено позивачу при Відділенні № 32 службове житло, без зняття з квартирного обліку.
На виконання рішення профспілкового комітету та адміністрації Черкаського поштамту №5 від 03.12.1999 між позивачкою та начальником поштамту Черкаської дирекції УДППЗ «Укрпошта» було підписано договір на користування службовим приміщенням, яке знаходилось за адресою по АДРЕСА_2 . Договір укладений на весь час роботи, а тому при припиненні трудових відносин позивач мала звільнити займане приміщення.
З 24 квітня 1984 року позивачка включена, відповідно до рішення №33, до списку загальної черги на квартирний облік за місцем проживання, складом сім'ї 3 особи, для поліпшення житлових умов. Відповідно до медичного висновку вона має право на першочергове надання житлового приміщення.
Відповідно до архівної довідки трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була виділена як службова (рішення Придніпровського райвиконакому від 09.12.1980 №479).
Протягом всього строку проживання в квартирі АДРЕСА_1 постійно проводилися обстеження житлових умов проживання разом із дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Черкаська обласна організація профспілки неодноразово зверталася до Черкаської міської ради щодо надання позивачці житлового приміщення для проживання із сім'єю у зв'язку з відсутністю власного житла та коштів на його придбання.
Актом обстеження житлових умов від 11.11.2014 встановлено, що квартира, в якій позивачка фактично займає одну кімнату, є житловим приміщенням придатним для житла та відповідає житловим потребам: у квартирі є опалення, гаряча та холодна вода, санвузол, санітарний стан задовільний.
У вказаній кімнаті ОСОБА_1 проживає більше 20 років, нею укладені договори з комунальними службами, відкрити особові рахунки.
У 2020 році Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради подав позов про виселення з даного приміщення, який був залишений без задоволення (справа №712/16609/1).
При розгляді вказаної справи їй стало відомо про існування оспорюваного свідоцтва на нежитлове приміщення серії НОМЕР_1 від 15.01.2010.
Це свідоцтво, на думку позивачки, підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивачки та перешкоджає їй реалізувати право на приватизацію, так як звернутися щодо приватизації нежитлового приміщення неможливо.
Видачі такого свідоцтва на нежитлове приміщення повинна передувати процедура реконструкції житлового приміщення, яка здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається з поетажного плану, жодних реконструкції та перепланувань житлових приміщень зроблено не було, погодження співвласників на реконструкцію не надано. Відсутнє рішення Черкаської міської ради про переведення житлових приміщень, а саме квартири АДРЕСА_1 , у нежитлові приміщення. Відсутнє рішення про виключення даної квартири з числа службових.
Отже, вказане свідчить про порушення порядку переведення житлової квартири в нежитлове приміщення та видачу виконавчим комітетом Черкаської міської ради свідоцтва на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.01.2010 року.
Посилаючись на такі доводи, просила суд скасувати свідоцтво на нежитлове приміщення серії НОМЕР_1 від 15.01.2010, яке видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради 15.10.2010 на приміщення першого поверху з №1-1 до №1-8, А-9, які знаходяться по АДРЕСА_2 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 має намір приватизувати приміщення (кімнати), в якому проживає, водночас наявність оспорюваного свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_1 від 15.01.2010 року, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради, позбавляє її такого права.
ОСОБА_1 з відповідною заявою до виконавчого комітету щодо оформлення ордеру на житло та його подальшу приватизацію не зверталась, в тому числі і до 2010 року, коли вказане приміщення не мало статусу нежитлового. Не доведено, що право на приватизацію було визнано за нею (отримано ордер або рішення).
Отже, на думку суду, такий спосіб захисту, як скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення), у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачці відновлення її порушеного права, оскільки позивач не має доказів того, що за нею визнано право на приватизацію приміщення, в якому вона фактично проживає, а значить такий спосіб, не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
Тому суд відмовив у позові у зв'язку з обранням неналежного способу захисту.
Позивачка оскаржила рішення в апеляційному порядку.
Доводи в апеляційній скарзі повторюють виклад обставин, зазначений у позові. Додатково апелянтка вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки незаконності підстав, за яких переведено квартиру із житлового фонду до нежитлового, у зв'язку з чим оспорюване свідоцтво підлягає скасуванню.
Перед прийняттям рішення про переведення квартири в нежитловий фонд має бути висновок комісії, складений на підставі акту обстеження про визнання приміщенням непридатним для проживання та доцільність зміни його функціонального призначення. Такі документи відсутні.
Тобто Черкаська міська рада в порушення порядку виключення та переведення житлових приміщень в нежитлові, з наміром отримувати вигоду, видала сама собі свідоцтво про право власності на спірну квартиру.
На підставі таких аргументів, вважаючи, що суд неповно встановив обставини у справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просила скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на те, що приміщення першого поверху №1-1 до №1-8, А-9 за адресою АДРЕСА_2 є комунальною власністю на підставі свідоцтва про право власності від 15.01.2010 та належить територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. Єдиною підставою для вселення у житлове приміщення є ордер, який у позивачки відсутній. Обраний позивачкою спосіб захисту є неефективним, оскільки не відновлює жодне порушене право заявниці. До апеляційної скарги додано нові докази без обґрунтування поважності причин неможливості їх подання до суду першої інстанції. Позивачка в апеляційній скарзі не зазначила другого відповідача - виконавчий комітет Черкаської міської ради.
Обґрунтовуючи відзив такими підставами, представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення не повністю відповідає зазначеним вимогам закону.
Предметом позову є скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.01.2010, видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради, з тих підстав, що житлове приміщення, в якому проживає позивачка, не переведено в статус нежитлових з дотриманням законодавчо визначеної процедури.
З матеріалів справи встановлено такі обставини.
Згідно з довідкою Обласної дирекції АТ «Укрпошта» від 30.01.2020 №09-22 (а.с. 22) ОСОБА_1 працює в Черкаській дирекції АТ «Укрпошта» заступником начальника відділення поштового зв'язку Черкаси 28 центрального відділення поштового зв'язку Черкаси 1 з 29.07.1981 (наказ №88-к від 29.07.1981) по даний час.
Вказане підтверджується записами з трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 24-25).
З архівної довідки Черкаської обласної державної адміністрації Державного архіву Черкаської області від 11.02.2004 (а.с. 18) вбачається, що при заселенні 108-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (будівельний номер АДРЕСА_3 ) трикімнатна квартира АДРЕСА_4 площею 42,87 кв.м була виділена «ГЖУ» як службова (рішення Придніпровського райвиконкому від 09.12.1980 року № 479).
Згідно з випискою з протоколу спільного засідання профсоюзного комітету та адміністрації поштамту № 6 від 15.02.1990 постановлено виділити службову кімнату при 32-ГОС без зняття з квартирного обліку житловою площею 16,5 кв. м начальнику 32-ГОС ОСОБА_4 , склад сім'ї три особи (а.с. 14).
Згідно з договором на користування службовим приміщенням від 13.12.1999 (а.с. 15), укладеного між поштамтом Черкаської дирекції УДППЗ «Укрпошта» та ОСОБА_1 відповідно до рішення профспілкового комітету Черкаського поштамту № 5 від 03.12.1999 року, їй було передано для проживання сім'ї вільне від виробничого використання тимчасово службове приміщення за адресою АДРЕСА_2 площею 15, 1 кв.м.
Вказаним договором передбачено, що при припиненні трудових відносин з поштамтом необхідно звільнити займане приміщення до дня звільнення, також зазначено, що договір має чинність на весь час роботи.
В матеріалах справи містяться акти обстеження житлових умов за підписом сусідів та з печаткою комітету самоорганізації населення мікрорайон «Перемога».
Зокрема, позивачка надала Акт обстеження житлових умов від 11.11.2014 (а.с. 20), згідно з яким квартира, в якій вона фактично займає одну кімнату із трьох, є житловим приміщенням придатним для житла та відповідає житловим потребам: у квартирі є опалення, гаряча та холодна вода, санвузол, санітарний стан задовільний.
Також надано Акт обстеження житлових умов від 28.02.2020 року (а.с. 21), в якому зазначено, що ОСОБА_1 з сім'єю: ОСОБА_2 , 1987 року народження і ОСОБА_3 1995 року народження проживають за адресою: АДРЕСА_5 . Квартира знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку, яка є житловим приміщенням пригодним для житла та відповідає житловим потребам: а саме в квартирі є опалення, вода гаряча, холодна, газ, санвузол, санітарний стан задовільний. Сім'я проживає з 1990 року.
Позивачка надала суду копії договорів про надання житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_5 та копії платіжних документів про оплату спожитих житлово-комунальних послуг за вказаною адресою (а.с. 26-32).
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.03.2009 № 309 дозволено оформити право власності територіальній громаді міста в особі Черкаської міської ради в тому числі на нежитлові приміщення (літ А-9), а саме: приміщення першого поверху з № 1-1 до №1-8 по АДРЕСА_2 (а.с. 13).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 189691980 від 21.11.2011 року нежитлові приміщення №1-1, до №1-8, А-9 за адресою: АДРЕСА_2 належать Територіальній громаді міста в особі Черкаської міської ради, форма права власності: комунальна, на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 від 15.01.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради (а.с. 55).
Відповідно до договору оренди нерухомого майна № 1419/30-337 від 01.11.2015 року Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради передав Українському підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» для розміщення відділення поштового зв'язку. Договір оренди укладено на термін з 01.11.2015 по 30.09.2018 року. В подальшому було укладено Угоду про внесення змін від 02.12.2016 року.
Вказане житлове приміщення було передано Українському підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» на підставі Акту приймання-передачі об'єктів нерухомості від 01.11.2015, в якому зазначено, що приміщення передаються у задовільному санітарно-технічному стані, але потребують поточного ремонту.
Згідно довідки Черкаської дирекції АТ «Укрпошта» від 30.01.2020 № 09-22 ОСОБА_1 працює в Черкаській дирекції АТ «Укрпошта» заступником начальника відділення поштового зв'язку Черкаси 28 центрального відділення поштового зв'язку Черкаси 1 з 29.07.1981 року (наказ № 88-к від 29.07.1981 р.) по даний час.
Позивачка не зареєстрована у даному приміщенні. Останнє місце реєстрації позивача, з якого її знято у 2015 році- гуртожиток за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до акту опитування сусідів, завіреного головою комітету самоорганізації населення мікрорайону «Перемога» від 22.01.2020 року, відповідач ОСОБА_1 проживає однією сім'єю з дочкою ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси в справі №712/16609/19 від 21.01.2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.05.2021 року позов Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про примусове виселення ОСОБА_1 з нежитлового приміщення, що є комунальною власністю - залишено без задоволення.
Судом у справі №712/16609/19 встановлено, що приміщення, в якому проживає відповідачка з сім'єю, є житловим приміщенням, рішення про переведення житлових приміщень, а саме: квартири АДРЕСА_1 у нежитлові приміщення відсутнє, як і відсутнє рішення Черкаської міської ради про виключення вказаної квартири із числа службових.
Жодних реконструкції та перепланувань житлових приміщень зроблено не було, погодження співвласників на реконструкцію не надавали. Відсутнє рішення Черкаської міської ради про переведення житлових приміщень, а саме квартири АДРЕСА_1 у нежитлові приміщення.
Підставою для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.01.2010 позивачка зазначає те, що при видачі вказаного свідоцтва порушено порядок переведення житлової квартири в нежитлове приміщення.
На спростування таких доводів відповідач стверджує, що спірне приміщення не було житловим з початку надання його в користування позивачці. Єдиною законною підставою для вселення є ордер, який у позивачки відсутній.
Дослідивши всі обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірне приміщення є житловим.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить із таких норм закону, які регулюють спірні правовідносини.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Позивачка, вважаючи порушеними свої житлові права, звернулась з позовом про скасування свідоцтва про право власності на приміщення, яке визначено як нежитлове.
Встановлено, що ОСОБА_1 вселилася до квартири АДРЕСА_1 на підставі договору про користування службовим приміщенням, укладеного на виконання рішення профспілкового комітету Черкаського поштамту № 5 від 3 грудня 1999 року, набула право користування спірним житлом згідно із законом та несе витрати з його утримання.
В ухвалі Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №712/16609/19 за позовом Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про примусове виселення останньої суд касаційної інстанції зазначив, що тривале проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, незалежно від її правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати вказане майно житлом відповідача у розумінні статті 8 Конвенції .
Чинним законодавством передбачено, що для реалізації права на житло визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Перебування приміщення, в яке позивачка була вселена як в службове, в статусі нежитлового унеможливлює звернення її до відповідних органів з метою приватизації приміщення.
Разом з тим відповідач не погоджується з тим, що спірне приміщення є житловим.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що запропонований районним судом спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до відповідного органу для приватизації житла не приведе до бажаних результатів, поки буде чинним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.01.2010 року, видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради, на підставі якого квартира, в якій вона проживає з сім'єю, є нежитловим приміщенням.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 189691980 від 21.11.2011 встановлено, що підставою для виникнення права власності Територіальної громади міста в особі Черкаської міської ради є свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 від 15.01.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради.
Оспорюване свідоцтво про право власності від 15.01.2010 видане на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради від 17.03.2009 (а.с.13, 14).
Апеляційний суд вважає, що для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27 червня 2018 року № 925/797/17; від 05 лютого 2020 року № 904/750/19; від 06.05.2020 року у справі № 120/4617/18-а; від 27 травня 2020 року № 442/2771/17 (ЄДРСРУ № 89675420); від 16 вересня 2020 року № 278/657/18 (ЄДРСРУ № 91854991).
ОСОБА_1 такої вимоги як скасування рішення виконкому Черкаської міської ради від 17.03.2009 у позові не ставила, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, дослідження обставин законності вказаного вище рішення виконкому дасть змогу дослідити усі документи, які були підставою для визнання спірної квартири нежилим приміщенням а також встановити ідентичність приміщень першого поверху з №1-1 до №1-8, А-9 у будинку АДРЕСА_2 ( як вказано у самому свідоцтві) та квартири АДРЕСА_1 .
Відтак судова колегія вважає, що позивачка обрала не належний спосіб захисту своїх прав.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позову судом першої інстанції було відмовлено з інших підстав, колегія суддів вважає можливим змінити лише мотивувальну частину рішення районного суду.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 серпня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2022 року.
Судді