Провадження № 11-сс/821/429/22 Справа № 703/3331/22 Категорія: 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 листопада 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповіда ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
прокурор ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши в режимі відеоконфенренції апеляційну скаргу прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 25.10.2022 під № 12022250350000662, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Невіномиськ Ставропольського краю Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, який перебуває в фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітнього сина, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
26 жовтня 2022 року старший слідчий слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_9 , погодивши з процесуальним керівником прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 25.10.2022 під № 12022250350000662, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року клопотання задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Звільнено ОСОБА_8 з-під варти негайно в залі суду.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 у період строку дії запобіжного заходу такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; 3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під домашнім арештом встановлено тривалістю 2 (два) місяці, тобто до 27 грудня 2022 року.
Вирішено ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_8 , повідомити про це слідчого та прокурора.
Ухвала мотивована тим, що клопотання слідчого фактично ґрунтується на припущеннях про неможливість застосування іншого виду запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, яке не доведене у встановленому порядку й не може свідчити про наявність законних підстав (ст.177,178,194 КПК України) для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує позицію ОСОБА_8 , бере до уваги особу підозрюваного, те що він має постійне місце проживання, проживає разом з цивільною дружиною та малолітньою дитиною, допомагає дружині у вихованні дитини, за межі міста та Черкаської області не виїжджає, не ухиляється та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а тому суд дійшов до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 31.10.2022 подав апеляційну скаргу в якій просив суд ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою до ОСОБА_8 застосувати запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.
Вважає ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 вчинений під час іспитового терміну, умисно, в умовах воєнного стану, є тяжким, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Зазначає, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний не працює; може змінити місце проживання; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не давали суду показів; може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки має не зняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного злочину.
14 листопада 2022 року від захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - без змін.
Вважає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, де проживає разом із цивільною дружиною, яка має малолітню дитину. Допомагає дружині у вихованні дитини. За межі міста Сміла та Черкаської області не виїжджає. Має міцні соціальні зв'язки. За першою вимогою прибував до слідчого, прокурора та суду. Співпрацював із слідством, сприяв розслідуванню справи. Також і надалі буде прибувати на розгляд справи у судові засідання. На свідків та інших учасників справи не тиснув та тиснути не буде. Викрадене майно вилучено та повернуто представнику потерпілої особи.
Вказує, що призначення більш суворого запобіжного заходу ніж було призначено судом першої інстанції, є необґрунтованим, надмірним, що буде погіршувати становище підозрюваного, обвинуваченого та не буде сприяти його виправленню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини судового провадження і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022250350000662, внесених в реєстр 25.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який продовжено Указом Президента України від 17.08.2022 № 573/2022 з 23.08.2022 строком на 90 діб, однак ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, 25.10.2022, близько 15 год. 38 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ Вигідна покупка» по бульвару Бобринського, 2 м. Сміла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, вчинив крадіжку з полиці стелажу магазину бездротової акустичної системи HAVIT SR872 BT, вартістю 290 грн 83 коп. та радіоприймача КІРО КВ-308 АС, вартістю 249 грн 17 коп., та не розрахувавшись за викрадений товар, користуючись відсутністю уваги персоналу магазину, вийшов з нього, вважаючи що вчинив усі дії, необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий охоронцем магазину.
25.10.2022 ОСОБА_8 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України (а.с. 5-6).
26.10.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на крадіжку, вчинену повторно, в умовах воєнного стану (а.с. 7).
Причетність ОСОБА_8 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.10.2022 (а.с. 9); протоколами допиту свідків від 25.10.2022, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 10-12); протоколом допиту підозрюваного від 26.10.2022 (а.с. 8), протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 25.10.2022 (а.с. 5-6).
Звертаючись до суду з даним клопотанням слідчий зазначила, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та беручи до уваги те, що встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний не працює, може змінити місце проживання; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не давали суду показань, у зв'язку з чим з плином часу інтереси слідства можуть втратити актуальність; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки має незняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного злочину, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, тому просила застосувати щодо ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Апеляційний суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Перевіряючи наявність передбачених ст. 177 КПК України ризики, апеляційний суд враховує наступні обставини.
ОСОБА_8 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), де проживає разом із цивільною дружиною, яка має малолітню дитину.
Апеляційний суд враховує, що підозрюваний визнав свою провину, щиро кається, за першою вимогою прибував до слідчого, прокурора та суду, співпрацював із слідством, сприяв розслідуванню справи.
Крім того, будь-яких доказів того, що ОСОБА_8 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та незаконно впливати на свідків матеріали кримінального провадження не містять та не зазначені в клопотанні слідчого.
Твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, також матеріалами кримінального провадження не підтверджується.
Крім того, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 , з урахуванням даних про особу підозрюваного, характеру вчиненого кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 з моменту вручення йому підозри 26.10.2022 по даний час (16.11.2022), не вчинив жодних дій, що вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає особі підозрюваного та стійкості його соціальних зв'язків.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 17 листопада 2022 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4