11 серпня 2010 р. № 5/58
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Жукової Л.В.,
розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Реді-Мейд" та Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2010
та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.05.2010
у справі№ 5/58
за позовомАвангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консент"
пророзірвання договору оренди та відшкодування збитків
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Консент"
доАвангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
прозобов'язання припинити дії
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Стамбула В.М. (дов. №190/1-02-12 від 26.04.2010);
- відповідача Дехтяренко С.В. (дов. б/н від 18.03.2010);
Шарахматова Т.Є. (дов. б/н від 20.01.2009);
- ТОВ "Реді-Мейд" Урсу І.М. (дов. б/н від 26.04.2010);
Розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України від 29.07.2010 змінено склад колегії суддів для розгляду даної справи та сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя -Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Жукова Л.В.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2010 у справі №5/58 (суддя Іванова Л.Б.) відмовлено у задоволенні первісного позову Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (надалі позивач/ Авангардівська селищна рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент" (надалі відповідач); зустрічний позов ТОВ "Консент" до скаржника задоволений, визнано за ТОВ "Консент" право на оренду земельної ділянки площею 27,6059 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 17, кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:02:002:0015 (надалі спірна земельна ділянка) відповідно до договору оренди, укладеному між позивачем та відповідачем 29.09.2004; зобов'язано позивача припинити будь-які дії, які порушують право відповідача на оренду спірної земельної ділянки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) вказане рішення місцевого суду залишено без змін.
До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на прийняті у даній справі судові рішення звернулися позивач та ТОВ "Реді-Мейд" в порядку ст. 107 ГПК України, як особа, права якої порушуються прийнятими у даній справі судовими рішеннями. Підстави касаційних скарг обґрунтовуються порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідач надав відзив та доповнення до відзиву на подану ТОВ "Реді-Мейд" касаційну скаргу; відповідач заперечує проти її доводів та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
11.08.2010 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке за результатами його розгляду було залишено без задоволення судовою колегією, оскільки ст. 69 ГПК України обмежує строк розгляду справи, представники ж позивача та ТОВ "Реді-Мейд" заперечили проти продовження розгляду справи за взаємною заявою сторін у справі.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила наступне.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулася до суду із позовом про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Консент" та про стягнення з ТОВ "Консент" збитків у розмірі 6 143 086,00 грн.
Підстави даного позову обґрунтовані тим, що: між позивачем та відповідачем у справі 29.09.2004 був укладений договір оренди спірної земельної ділянки (надалі спірний договір), умовами якого (п. 9) передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить: перші три роки -138 024,00 грн. в рік, щомісячна орендна плата -11 502,00 грн.; останні сорок сім років -552 108,00 грн. в рік, щомісячна орендна плата -46 009,00 грн. Орендна плата переглядається раз у три роки у разі: підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі, й внаслідок інфляційних процесів, збільшення ставок земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
У зв'язку із значним збільшенням нормативної оцінки спірної земельної ділянки та прийняттям Авангардівською селищною радою рішення від 08.04.2008 №582-ІV "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №56 від 30.09.2004 між ТОВ "Консент" та Авангардійвською селищною радою" відповідачу було запропоновано укласти додаткову угоди до спірного договору з метою встановлення нового розміру орендної плати; починаючи з квітня 2008 року позивач неодноразово звертався до відповідача із такою пропозицією, проте останній ухиляється від укладення додаткової угоди та, відповідно, не сплачує орендну плату.
В частині позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків, позивач посилається на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо ухилення від укладення додаткової угоди, місцевий бюджет недоотримав 6 143 086, грн.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 611, 623, 792 ЦК України, ст.ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 2, 5, 23, 31, 35 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 93, 125 Земельного Кодексу України, ст. 64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у первісному позові та задовольняючи зустрічний позов, виходили із того, що Авангардівською селищною радою не доведено у належному порядку наявності підстав, передбачених, як п. 38.2. спірного договору, так і Земельним кодексом України (ст. 141) та Законом України "Про оренду землі" (ст.ст. 25, 32), для розірвання в судовому порядку спірного договору, так само, як наявності підстав для стягнення з ТОВ "Консент" збитків. При цьому суди встановили, що між сторонами у справі (сторонами за спірним договором оренди) не досягнуто згоди щодо укладення додаткової нотаріальної угоди про внесення змін до спірного договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати і тому, орендна плата сплачувалась ТОВ "Консент" у встановленому договором розмірі. Стосовно зустрічного позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що: відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Оскільки позивачем за первісним позовом ініційовано даний спір про розірвання спірного договору оренди у зв'язку з відмовою відповідача за первісним позовом сплачувати орендну плату у збільшеному розмірі, який зазначений у додатковій угоді до спірного договору оренди, яка не підписана відповідачем, і в задоволенні цього позову відмовлено, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що право ТОВ "Консент" на оренду спірної земельної ділянки підлягає задоволенню як шляхом визнання за ним права на оренду, так і шляхом припинення будь-яких дій з боку позивача за первісним позовом, що порушують права відповідача за первісним позовом на оренду вказаної земельної ділянки.
За результатами перегляду прийнятих у даній справі судових рішень за касаційною скаргою Авангардівської селищної ради, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень, з огляду на таке.
Спеціальним законом, що регулює правовідносини з оренди землі, є Закон України "Про оренду землі"; за частиною 1 статті 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За частиною 1 статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають, зокрема, у сферах використання земельних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Таким чином, положення Цивільного кодексу України застосовуються до відносин з оренди земельних ділянок, якщо з Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" не вбачається наявність іншого, спеціального регулювання.
Підстави та умови розірвання договору оренди земельної ділянки передбачено статтями 31 та 32 Закону України "Про оренду землі", зокрема, договір може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншим законами України.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Зазначений перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає (тобто, інші юридичні факти не можуть розглядатись, як підстава припинення права користування земельною ділянкою).
Пунктом 38.2. спірного договору оренди також передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, встановлених законом.
Отже, законодавець пов'язує можливість розірвання договору з наявністю порушень під час його виконання, за умов, що ці порушення прямо передбачені законодавчими актами, або договором.
За частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, при вирішенні спору про дострокове розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін суду належить чітко визначити підстави розірвання договору відповідно до підстав, наведених у позовній заяві, та з'ясувати їх відповідність підставам, наведеним у законодавстві; встановити протиправність поведінки відповідача, що має містити ознаки її невідповідності або положенням договору, або приписам чинного законодавства.
Також, виходячи з принципу рівності сторін у судовому процесі, судам належить надати правову оцінку доводам кожної зі сторін, в тому числі відповідача; відхилення доводів та доказів кожної зі сторін повинно бути вмотивованим.
Проте, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а саме: ? недоведеність Авангардівською селищною радою в установленому законом порядку вчинення ТОВ "Консент" істотних порушень умов спірного договору оренди, з наявністю яких (порушень) законодавець пов'язує право сторони за договором вимагати розірвання такого договору в судовому порядку, ? сплатою ТОВ "Консент" орендної плати протягом дії спірного договору в розмірі та на умовах останнього, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання спірного договору оренди з підстав, наведених Авангардівською селищною радою, так само як і про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Консент" збитків в порядку ст. 623 ЦК України, оскільки, позивачем за первісним позовом не доведено підстав для їх стягнення.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються з позовами для захисту порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів.
Способами захисту прав землекористувача на землю за статтею 152 Земельного кодексу України є, зокрема, визнання прав, а також інші способи, передбачені законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку.
Згідно з ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Відповідно до ст. 41 Основного Закону ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
З урахуванням наведених норм, а також приймаючи до уваги взаємовідносини сторін, підстави ініціювання позивачем за первісним позовом даного спору, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про задоволення зустрічного позову ТОВ "Консент", поданого для захисту прав та інтересів вказаного товариства як орендаря спірної земельної ділянки.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується із прийнятими попередніми судовими інстанціями судовими рішеннями; підстави, наведені Авангардівською селищною радою в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не є підставами для їх скасування саме за касаційною скаргою Авангардівської селищної ради, на відміну від касаційної скарги ТОВ "Реді-Мейд", стосовно якої суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
В пунктах 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу -поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 107 ГПК касаційну скаргу мають право подати особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Згідно з ст. 11110 ГПК України касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Зі змісту наведених вище норм випливає, що рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/293.
Касаційна інстанція розглядає касаційну скаргу ТОВ "Реді-Мейд" в межах доводів чи стосуються прийняті у даній справі судові рішення прав і обов'язків вказаного товариства.
Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, ТОВ "Реді-Мейд" своє право касаційного оскарження обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду порушують його права та обов'язки як належного орендаря спірної земельної ділянки на підставі договору від 21.09.2009 та на підставі рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2010 у справі №12/35-10-1177, а також як власника нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень в частині розгляду первісного позову Авангардівської селищної ради та відмови у його задоволенні, оскільки ТОВ "Реді-Мейд" не доводить в установленому законом порядку наявності порушень його прав та інтересів прийнятими у вказаній частині судовими рішеннями, виходячи з наступного.
Як вказувалося вище, предметом первісного позову є вимоги позивача про розірвання спірного договору та про стягнення з відповідача збитків.
В оскаржуваних ТОВ "Реді-Мейд" судових рішеннях щодо розгляду саме первісного позову відсутня згадка про вказане товариство як в резолютивній, так і в описовій і мотивувальній частині рішення; в судових рішеннях щодо розгляду саме первісного позову відсутні будь-які висновки або судження судів стосовно прав чи обов'язків ТОВ "Реді-Мейд"; господарські суди не зобов'язували ТОВ "Реді-Мейд" вчинити будь-які юридично значимі дії, тощо; розгляд первісного позову з вищевказаним предметом стосувався ? виключно дослідження прав та обов'язків саме сторін у справі на підставі укладеного між ними спірного договору; ? дослідження наявності /відсутності/ правових підстав для задоволення позову /відмови у позові/.
В той же час, за касаційною скаргою ТОВ "Реді-Мейд" суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у даній справі судові рішення в частині розгляду зустрічного позову ТОВ "Консент", предметом якого є, зокрема, визнання за вказаним товариством права на оренду спірної земельної ділянки відповідно до договору оренди від 29.09.2004, оскільки, по-перше, в наданих ТОВ "Реді-Мейд" документах, а саме: договорі оренди земельної ділянки від 21.09.2009, акті приймання-передачі від 05.10.2009, додатку до акту приймання-передачі, рішенні господарського суду Одеської області від 30.03.2010 у справі №12/35-10-1177 дійсно мова йде про спірну земельну ділянку, яка є предметом оренди за договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Норми, які регулюють порядок та повноваження господарського суду касаційної інстанції не наділяють останнього повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів та документів, наданих ТОВ "Реді-Мейд", яке не приймало участі в розгляді справи, щодо наявності у нього матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.
По-друге, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду апеляційної (том ІІ, а.с. 97) дійсно є судження суду апеляційної інстанції про ТОВ "Реді-Мейд", про укладений між вказаним товариством та Авангардівською селищною радою договір оренди спірної земельної ділянки, про рішення господарського суду Одеської області, прийняте за результатами розгляду позову Авангардівської селищної ради до ТОВ "Реді-Мейд" про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди спірної земельної ділянки та зустрічного позову ТОВ "Реді-Мейд" про визнання дійсним цього ж договору оренди.
Як вказувалося вище, і що відповідає позиції Верховного Суду України, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи; в даній ситуації, ураховуючи вищенаведене, є правові підстави вважати, що прийняті у справі судові рішення в частині розгляду зустрічного позову ТОВ "Консент" до Авангардівської селищної ради, стосуються інтересів ТОВ "Реді-Мейд", у зв'язку з чим прийняті у даній справі судові рішення в частині розгляду зустрічного позову підлягають скасуванню на підставі ст. 11110 ГПК України, з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого суду належить вирішити питання залучення до участі у справі особу, яка стверджує, що її права і обов'язки стосуються предмету спору, дослідити подані скаржником письмові докази, достовірно встановити істинні права та обов'язки осіб щодо предмету спору, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.
Суд касаційної інстанції відхиляє доводи Авангардівської селищної ради про безпідставність неприйняття судом першої інстанції відмови позивача за первісним позовом від позову в порядку ст. 78 ГПК України, оскільки, право суду на прийняття судом відмови від позову може бути реалізовано за умови, що прийнятою судом відмовою від позову не будуть порушені будь-чиї права і охоронювані законом інтереси, в іншому випадку -спір підлягає вирішенню по суті згідно з чинним законодавством. В даному випадку, суд першої інстанції, встановивши, що прийнятою судом відмовою Авангардівської селищної ради від первісного позову, будуть порушені права ТОВ "Консент" (відповідача у справі), правомірно не прийняв відмову Авангардівської селищної ради від первісного позову, що не суперечить чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реді-Мейд" задовольнити частково.
Касаційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 та рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2010 у справі №5/58 скасувати в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент" і в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
Л.В. Жукова