22 липня 2010 р. № 06/2038
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ТОВ "БМБ Маргарин"
на постановуКиївського міжобласного
апеляційного господарського суду
від 26.03.2010 р.
у справі№ 06/2038
за позовомТОВ "Лукрум-2007"
доТОВ "БМБ Маргарин"
простягнення 1 098 972,08 грн.
за участю представників:
від позивача- Сидоров П.В.
від відповідача- Чижевський М.Г.
В серпні 2009 року ТОВ "Лукрум-2007" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "БМБ Маргарин" та просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої в порядку ст. 22 ГПК України, стягнути з останнього 146 274, 65 грн. пені, 18 245, 72 грн. 3% річних, 149 683, 86 грн. інфляційних витрат.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.12.2009 р. (суддя Анісімов І.А.) позов задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 146 274,65 грн. пені, 18 245,72 грн. 3 % річних, 149 683,85 грн. інфляційних втрат, 3 142,04 грн. витрат по сплаті державного мита, 90,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог провадження припинено.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим, з огляду на приписи ст. ст. 611, 625 ЦК України та ст. ст. 193, 216, ГК України, визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2010 р. (судді: Сибіга О.М., Шкурдова Л.М., Яковлєв М.Л.) рішення господарського суду Черкаської області від 28.12.2009 р. змінено, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 97 358,72 грн. пені, 12 169,81 грн. 3 % річних, 94 531,49 грн. інфляційних втрат, 2 040,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 21,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині позовних вимог про стягнення 48 915, 93 грн. пені, 6 075, 91 грн. 3 % річних та 55 152,37 грн. інфляційних втрат відмовлено; в частині стягнення 691 500 грн. основного боргу, 47 723,60 грн. пені, 6 004,06 грн. 3 % річних та 39 540,20 грн. інфляційних втрат, всього 784 767, 86 грн. провадження припинено.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про те, що розмір пені, 3 % річних, інфляційних витрат та судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, підлягає зміні згідно з вірним перерахунком, проведеним судом апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "БМБ Маргарин" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували зобов'язальні відносини сторін, що в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України виникли та існували на підставі договору купівлі-продажу № 08/10-08 від 18.08.2008 р. (надалі -Договір); дослідили обставини належного виконання позивачем зобов'язань по здійсненню передачі товару у власність відповідача, а також обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті одержаного товару, в порушення умов розділу 5 Договору та положень ст. ст. 525, 526, 599 ЦК України; встановили розмір заборгованості.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції підставно врахував наявність в Договорі письмової угоди сторін про неустойку (п. 7.3 Договору), а також, правомірно застосував до відносин сторін положення ст. 625 ЦК України з підстав прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини справи, належним чином здійснив перерахунок розміру пені, процентів річних, інфляційних втрат та судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, та обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.
Як наслідок, висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ТОВ "БМБ Маргарин" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2010 р. у справі № 06/2038 залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк