04 серпня 2010 р. № 42/310-09 (54/36-09 (53/117-08))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Жукової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк"
на постанову
відХарківського апеляційного господарського суду
21.04.2010
у справі№ 42/310-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техуніверсал-Сервіс"
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
за участю1. Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк"
2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька
Прокуратури Харківської області
прозобов'язання вчинити певні дії
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаповідомлений, але не з'явився;
- відповідачів
- третьої особи
- прокуратури1. повідомлений, але не з'явився;
2. повідомлений, але не з'явився;
повідомлений, але не з'явився;
Рудак О.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)
Згідно з розпорядженням В.о. Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 29.07.2010 № 02.02-10/381 розгляд справи № 42/310-09 господарського суду Харківської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Жукова Л.В.
22.04.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техуніверсал-Сервіс" (далі -ТОВ "Техуніверсал-Сервіс") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі -ФОП ОСОБА_4) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікомбанк" (далі -ТОВ "Унікомбанк"), в якому просило суд: зобов'язати ФОП ОСОБА_4 виконати умови договору доручення від 01.04.2008; визнати дії ТОВ "Унікомбанк"по відмові у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 протиправними та зобов'язати останнього вчинити дії по виконанню заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 та всіх наступних заяв без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2010 у справі № 42/310-09 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково. За рішенням визнано дії Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" по відмові у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 протиправними; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Унікомбанк" вчинити дії по виконанню заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 у справі № 42/310-09 (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П.-головуючий, Білоконь Н.Д., Камишева Л.М.) скасовано рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2010 у справі № 42/310-09 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Унікомбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 у справі № 42/310-09, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідача-2 не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.
Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що під час здійснення судом першої інстанції нового розгляду справи, ним в порушення ч. 1 ст. 111-12 ГПК України не були досліджені обставини, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2009 у справі № 54/36-09.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, виконав вказівки суду касаційної інстанції, повно і всебічно дослідив всі обставини справи, та обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, 12.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХУНИВЕРСАЛ-СЕРВИС" укладено договір банківського рахунку, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у розрізі всіх валют у відповідності з вимогами "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" на підставі заяви про відкриття рахунку.
01.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХУНИВЕРСАЛ-СЕРВИС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір доручення, умовами якого передбачено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок позивача вчиняти усі необхідні дії по представництву інтересів та прав позивача у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІКОМБАНК", які витікають з договору банківського рахунку.
03.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХУНИВЕРСАЛ-СЕРВИС" (комісіонером) та фізичною особою, нерезидентом, громадянином Республіки Молдова - ОСОБА_11 (комітентом) укладено два договори комісії.
26.12.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХУНИВЕРСАЛ-СЕРВИС", відповідно до договорів комісії від 03.12.2007, укладено зовнішньоекономічні контракти на придбання електронного та побутового обладнання, розрахунки за якими здійснюються в іноземній валюті - доларах США.
На виконання умов наведених зовнішньоекономічних контрактів Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХУНИВЕРСАЛ-СЕРВИС" через уповноваженого ним представника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 згідно з договором доручення від 01.04.2008, звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІКОМБАНК" з заявою № 1 від 07.04.2008 про купівлю іноземної валюти на загальну суму 37 000 доларів США.
Листом № 05/836 від 07.04.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІКОМБАНК" відмовило позивачу у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008, посилаючись, зокрема, на положення пункту 3 Порядку № 1740 та вимоги п.3.3 Постанови НБУ від 5 березня 2003 року № 82 “Про оформлення й виконання документів на перерахування, зарахування, покупки та продажу іноземної валюти або банківських металів", а саме -в заяві не передбачено окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Пунктом 16 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування", передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків (обов'язкових платежів).
Відповідно до пункту 10 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" джерелами формування спеціального фонду державного бюджету на 2008 рік у частині доходів є, зокрема, збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачується при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют.
Положенням статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені джерела формування коштів Пенсійного фонду, якими, зокрема, є кошти державного бюджету та цільових фондів.
Статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.
Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що збір з купівлі-продажу валюти з 2008 року складає 0,5 % об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 188 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 3 листопада 1998 року, які полягають в тому, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.
Згідно з роз'ясненнями Національного Банку України та Пенсійного фонду України від 7 квітня 2006 року № 13-116/1314-3774, № 4250/03-20 щодо постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, уповноважені банки нараховують, утримують та перераховують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з усіх операцій купівлі безготівкової валюти, які виконуються за дорученням клієнта та сплачують зазначений збір за операціями, здійсненими з власної ініціативи банку. Уповноваженим банкам при купівлі безготівкової іноземної валюти для клієнтів-резидентів тих країн, з якими Україною підписано та ратифіковано міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування, слід враховувати, що об'єктом, з якого справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, є не прибуток (доход), а сума в гривнях, за яку купується безготівкова іноземна валюта.
Проаналізувавши наведені норми, суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про те, що відмова Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІКОМБАНК” позивачу у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 07 квітня 2008 року є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХУНІВЕРСАЛ-СЕРВІС” про купівлю іноземної валюти № 1 від 07 квітня 2008 року не відповідає пункту 3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, та вимогам п.3.3. Постанови Національного Банку України від 5 березня 2003 року № 82 “Про оформлення й виконання документів на перерахування, зарахування, покупки та продажі іноземної валюти або банківських металів", так як в цій заяві не передбачено окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Що ж до висновку суду апеляційної інстанції, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання вчиняти дії по виконанню всіх наступних заяв на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не відповідає передбаченим чинним законодавством способам захисту, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про судоустрій України".
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання вчиняти дії по виконанню всіх наступних заяв на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не призводить до поновлення порушеного права позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведеними нормами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач -зобов'язання вчиняти дії по виконанню всіх наступних заяв на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 у справі № К -20815/08, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2010, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду про стягнення суми додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" не приймаються до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Аналізуючи положення ст. 35 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 у справі № К -20815/08, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2010, не має преюдиціального значення для вирішення даної господарської справи.
Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.
Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Унікомбанк" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 у справі № 42/310-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
Л.В. ЖУКОВА