10 серпня 2010 р. № 05/1-10-2261
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМіщенка П.К.,
суддівЗаріцької А.О.,
Короткевича О.Є.
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області
на ухвалу
та постановугосподарського суду Закарпатської області від
1 березня 2010 року
Львівського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року
у справі
господарського суду№ 05/1-10-6-2261
Закарпатської області
за заявою
додержавної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області
малого підприємства "Марш"
пробанкрутство
за участю представників: не з'явились,
26 лютого 2010 року ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області звернулась до суду із заявою про порушення справи про банкрутство МП "Марш" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 1 березня 2010 року (суддя Кадар Й.Й.) заяву ДПІ повернуто заявникові без розгляду на підставі ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року (судді: Михалюк О. В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 1 березня 2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 1 березня 2010 року, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню, зокрема, у випадку, якщо у заяві не вказано обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, як то: рішення судів, документів виконавчого провадження, доказів у підтвердження здійснення заходів передбачених ст.ст. 9, 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
При цьому, суд посилався на ч. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство та передбачає, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що заява про порушення справи про банкрутство МП "Марш" подана в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника за спрощеною процедурою.
Відповідно до ст. 41 вказаного Закону відносини, пов'язані з банкрутством певних категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI Закону.
Отже, процедура банкрутства відсутнього боржника регулюється загальними нормами Закону з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 цього Закону.
У зв'язку з чим, при порушенні провадження у справі про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою органи державної податкової служби повинні надати суду докази вжиття заходів по погашенню заборгованості боржника з податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, як того вимагає ч. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Згідно з підп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Враховуючи те, що до заяви про порушення справи про банкрутство не було додано доказів вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до вказаного Закону, судом першої інстанції було правомірно повернуто таку заяву.
Крім того, звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, як відсутнього, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявник має надати суду докази, які свідчать про нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області не спростовують висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про неможливість прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та необхідності її повернення у зв'язку з наявністю підстав, передбачених чинним законодавством.
За таких обставин справи відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 1 березня 2010 року у справі № 05/1-10-6-2261 залишити без змін.
Головуючий П. Міщенко
Судді А. Заріцька
О. Короткевич
Повна постанова складена 11.08.2010