10 серпня 2010 р. № 7/5-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПершикова Є.В.,
суддів:Кривди Д.С.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Сінтек" в особі філії "Херсонський транспортно-експедиційний підрозділ"
на постановувід 13.04.10 Запорізького апеляційного господарського суду
та на ухвалувід 11.02.10
у справі№7/5-10
господарського судуХерсонської області
за позовомДочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
доПриватного акціонерного товариства "Сінтек" в особі філії "Херсонський транспортно-експедиційний підрозділ"
простягнення 150814,85 грн.
за участю представників сторін
від позивача:Солієнко М.Г., дов.
від відповідача:Славов І.М. -голова правління, Юрчук Н.В., дов.
Дочірнє підприємство "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сінтек" в особі філії "Херсонський транспортно-експедиційний підрозділ" про стягнення 121731,80 грн. заборгованості за надані позивачем послуги на підставі договору №02-25/71 від 05.10.09, 13499,81 грн. пені, 3688,48 грн. інфляційних та 1894,76 грн. 3% річних.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у нього підстав для оплати спірних послуг через ненадання позивачем рахунку.
Також відповідач звернувся до господарського суду Херсонської області з зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення 307315,23 грн. збитків, завданих нестачею 14,193 т алюмінію, яка мала місце в процесі здійснення комплексу робіт з транспортно-експедиторського обслуговування його перевалки в ДП "Херсонський річковий порт" згідно договору доручення №10/10-08/545Д від 10.10.08, укладеного з ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", за яким філія відповідача виступила в якості повіреного.
Ухвалою від 11.02.10 господарський суд Херсонської області (суддя Задорожна Н.О.) зустрічний позов повернув заявникові як такий, що не є взаємопов'язаним з первісним.
Постановою від 13.04.10 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Федоров І.О. -головуючий, Зубкова Т.П., Хуторной В.М.) вказану ухвалу залишив без змін, погодившись з висновком суду першої інстанції.
Ухвалою від 21.07.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вищевказаних ухвали та постанови, прийняття постанови про прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом та передачу справи на розгляд суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована посиланням на взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, які подані на підставі одного договору та підтверджуються одними доказами, а також можливість зарахування вимог за цими позовами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення 121731,80 грн. заборгованості за надані позивачем послуги на підставі договору №02-25/71 від 05.10.09, 13499,81 грн. пені, 3688,48 грн. інфляційних та 1894,76 грн. 3% річних.
Позов мотивовано посиланням на обставини надання ним на підставі вказаного договору позивачеві 17.05.09 послуг з перевантаження через Херсонський річковий порт експортного вантажу на теплохід "Дагестан", але невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати цих послуг із одночасним ухиленням від підписання акту виконаних робіт.
Статтею 60 ГПК України (в редакції на момент звернення відповідача з зустрічним позовом) передбачено право відповідача до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов, який повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. В силу ч. 2 цієї норми подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Тобто суддя вирішує питання про її прийняття, а в разі наявності передбачених законом підстав виносить ухвалу про повернення або відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у тому, що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, зокрема виходячи з підстав цих позовів або поданих доказів; вимоги за цими позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову тощо.
Звертаючись з зустрічним позовом у даній справі, відповідач заявив вимоги про стягнення з позивача збитків в сумі 307315,23 грн. через неналежне виконанням ним своїх обов'язків за договором №02-25/71 від 05.10.09, яке полягає в здійсненні перевантаження вантажу в кількості меншій, ніж була замовлена відповідачем та передана на склад позивача, у зв'язку з незабезпеченням схоронності вантажу й втратою його частини.
Суд першої інстанції вказану зустрічну позовну заяву повернув заявникові як таку, що не є взаємопов'язаною з первісним позовом ані підставами позову, ані поданими доказами. Підстави такого висновку всупереч вимогам ст. 86 ГПК України в оскаржуваній ухвалі не зазначені.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду погодився, оскільки предметом вимог первісного позову є стягнення заборгованості за надані послуги за перевантаження вантажу, а предметом зустрічного -стягнення збитків за втрату вантажу, при чому факт нестачі вантажу, на який посилається відповідачем, не стосується тієї кількості вантажу, яка була фактично перевантажена позивачем. Тобто підставою первісного позову є невиконання відповідачем обов'язків з оплати наданих послуг з перевантаження вантажу, а за зустрічним -порушення позивачем обов'язків щодо зберігання іншої частини вантажу.
З цього приводу судом зазначено, що згідно з рахунком №СФ-000504 від 18.05.09 та здавальною відомістю від 17.05.09, копії яких додані до первісної позовної заяви, позивач нарахував основний борг за послуги з перевантаження 3036,432 тон вантажу. А в зустрічній позовній заяві відповідач вказує, що саме ця кількість вантажу була відвантажена позивачем з отриманих ним 3050,625 тон, а решта 14,193 тон була втрачена і недовантажена на судно, а відтак, за висновком суду, не входить у розрахунок первісних позовних вимог і не стосується предмету первісного позову -стягнення вартості послуг за перевантаження 3036,432 тон вантажу.
З викладеного вбачається, що встановивши вказані обставини стосовно предмету вимог первісного та зустрічного позовів, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що спір у кожному з цих позовів виник із обставин виконання сторонами зобов'язань за договором №02-25/71 від 05.10.09, при чому стосовно однієї й тієї самої партії вантажу, призначеної для завантаження на теплохід "Дагестан", щодо якої позивач доводить невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг, а відповідач -неповне виконання позивачем своїх обов'язків щодо цієї партії вантажу в зв'язку з його частковою втратою. У зв'язку з цим доводи сторін мають ґрунтуватись тими ж самими доказами, які підтверджують фактичні правовідносини щодо замовлення позивачу певних послуг, надання ним цих послуг та їх оплати відповідачем.
До того ж з огляду на положення глави 51 ЦК України застосування відповідальності за порушення зобов'язання, про застосування якої позивачем також заявлено вимоги, має здійснюватись з урахуванням обставин виконання зобов'язань обома сторонами, що також свідчить про взаємопов'язаність первісного і зустрічного позовів у даній справі та хибність висновку суду апеляційної інстанції про те, що задоволення зустрічного позову не вплине на первісний позов.
Разом з тим, в постанові суду апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що при розгляді вимог про стягнення збитків через нестачу вантажу господарському суду слід залучити до участі в справі інших учасників поставки, але цей висновок не спростовує взаємопов'язаність відповідних позовів, оскільки вимоги зустрічного позову засновані на доводах щодо втрати вантажу саме позивачем після його передачі для перевантаження.
Також суд зауважив, що на даний час не може йти мова про обов'язкове зарахування вимог за первісним та зустрічним позовами, оскільки у випадку, якщо вина позивача у виникненні збитків не буде доведена, то у нього буде відсутній обов'язок з перерахування відповідачу грошових коштів. Однак цей висновок суду є безпідставним, оскільки вирішення питання про зарахування зустрічних вимог в будь-якому випадку можливе лише після вирішення по суті як зустрічного, так і первісного позовів на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності. Наявність же передбачених ст. 602 ЦК України обставин, які виключають зарахування зустрічних вимог сторін, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних ухвали та постанови з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.04.10 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.02.10 у справі №7/5-10 скасувати, а справу направити на розгляд суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Першиков
Судді Д.Кривда
А.Уліцький