04 серпня 2010 р. № 3/24/10 (19/3-2454/1)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів :Остапенка М.І.,
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Агро Нафта"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року
у справі за позовомТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
доТОВ "Агро Нафта"
простягнення коштів
у серпні 2009 року, ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Агро Нафта" 76 480,17 грн. штрафу, 191 776,87 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 7 423,62 грн. 3 % річних.
Заявою від 08.04.2010 року № 3872/02-27 позивач зменшив розмір заявлених вимог та просив стягнути з відповідача на його користь 76 480,17 грн. штрафу, 49 701,64 грн. інфляційних втрат, 10 579,29 грн. річних.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2010 року позов задоволено в повному обсязі.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені судові рішення оскаржені у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить судові рішення в частині стягнення штрафу скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається із наявних матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором поставки № 19/08 від 05.07.2008 року, за умовами якого ТОВ „АгроНафта” (постачальник) зобов'язався поставити ТОВ СП „Нібулон” (покупець) товар (нафтопродукти, дизельне паливо, бензин марки А-80, А-92, А-95) найменування, одиниці виміру, кількість та ціна яких вказується в додаткових договорах, а останній прийняти і оплатити цей товар.
За додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року до даного договору, постачальник зобов'язався поставити покупцю дизельне пальне обсягом 180 тон на загальну суму 1 396 800 грн. з ПДВ протягом 5 календарних днів від дня підписання цієї додаткової угоди, і 06.08.2008 року покупець зазначену суму сплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 26129.
Згідно додаткової угоди № 2 від 11.08.2008 року, якою додаткову угоду № 1 викладено у новій редакції, відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію на загальну суму 1 014 399,14 грн. з ПДВ в обсягах, терміни та строки, вказані у цій додатковій угоді.
Пунктами 2 та 3 зазначеної додаткової угоди передбачено, що відповідач залишок сплаченої покупцем попередньої оплати в сумі 382 400,86 грн. з ПДВ перераховує останньому протягом 2-х банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди та у випадку прострочення перерахування постачальником залишку сплаченої покупцем передплати сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від суми залишку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач в обумовленні строки не повернув позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати, і це підтверджується належними доказами та не оскаржується і у касаційній скарзі, позивач має право вимагати відшкодування йому інфляційних втрат, відсотків та штрафу в розмірі передбаченому п. 3 додаткової угоди № 2, а тому господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано постановили про задоволення позову в повному обсязі, і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко