04 серпня 2010 р. № 21/8
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
м. Дніпропетровськ
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.03.2010р.
у справігосподарського суду Донецької області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
м. Дніпропетровськ
довідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області
простягнення 15 545 грн. 00 коп.
за участю представників:
позивача: Барчунінов К.О. (представник за дов. від 01.03.2010р. №594),
відповідача: не з'явився
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" 15 545,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. у справі №21/8 позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. у справі № 21/8 змінено, позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" задоволено частково в сумі 3 109 грн. 00 коп., у стягненні штрафу у сумі 12 436 грн. 00 коп. відмовлено на підставі ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.
Не погоджуючись з вказано постановою, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Судом попередньої інстанції встановлено, що згідно даних залізничної накладної №51527199 ВАТ "МК "Азовсталь" зі станції Сартана Донецької залізниці здійснило відправлення вагону № 65335804 з вантажем -коксовий горішок на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "Запорізький завод феросплавів".
Згідно даних залізничної накладної №51527199 навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі) із зазначенням у залізничній накладній маси нетто у вагоні № 65335804 -47 450 кг, брутто -71 050 кг, тари (провішена) -23 600 кг, вага визначена вантажовідправником на 150 - тонних вагонних вагах.
Правильність внесених до накладної № 51527199 відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.
По прибуттю і одночасному зважуванні вантажу на 150-тонних вагонних вагах вантажоодержувача, на вимогу вантажоодержувача, 25.06.2009 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, виявлено, що у вагоні №65335804 вага тари (з документу) -23 600 кг, вага нетто -46 880 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 570 кг, про що станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 016120/241 від 25.06.2009р., відповідно до якого вагон №65335804 прибув у технічному відношенні справним, двері заварені, люки закриті щільно, витікання вантажу немає, у комерційному відношенні навантаження "шапкою" вище бортів на 30см, вантаж маркірований вапном, маркування та контури навантаження не порушені.
Судом встановлено, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, визначеному п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N862/5083, згідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Судом також встановлено, що комерційний акт АА № 016120/241 від 25.06.2009р., якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній складено у відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів (п. 9 Правил).
Згідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, який становить
Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, враховуючи встановлене та приписи наведених норм матеріального права господарський суд 1-ї та 2-ї інстанції дійшов правомірного висновку щодо правильності застосування до відповідача штрафних санкцій за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.
При цьому суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи не погодився з розміром нарахованих та заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій в сумі 15 545,00 грн. та дійшов висновку щодо його зменшення, з чим колегія погоджується з огляду на таке.
Згідно п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Даним пунктом також визначені норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для різних видів вантажів.
Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., встановлено, що у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.
Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, при видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для коксу становить 1%, що складає в вагоні № 65335804 на масу вантажу 47 450кг - 474кг., чого залізницею при визначенні маси вантажу у спірному вагоні на станції призначення Запоряжжя-Ліве та складанні комерційного акту про невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №65335804 масі зазначеній в накладній враховано не було.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно даних залізничної накладної №51527199 та комерційного акту АА №016120/241 від 25.06.2009р., вантажопідйомність вагону склала 69000кг, а вантажовідправник навантажив 47450 кг вантажу з навантаженням до повного об'єму вагону вище бортів, шапкоподібно, що як правильно зазначає суд у оскаржуваній постанові, вантажовідправником були використані всі можливості для максимального завантаження вагону.
Згідно ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
На підставі встановленого та приймаючи до уваги приписи наведених норм матеріального і процесуального права, судом апеляційної інстанції було враховано: - співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання; - відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладній; - неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної маси вантажу; - що порушення зобов'язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також властивості перевозимого вантажу -коксу, та цілком правомірно визнано наведені вище порушення зобов'язань винятковим випадком, що дає підстави для зменшення стягнення нарахованого позивачем штрафу, який судом визначено в сумі 3 109,00 грн., що є правом суду згідно законодавства.
Наведене узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній у п. 3.9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова про часткове задоволення позову відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для її скасування відсутні. При цьому доводи позивача у касаційній скарзі колегія вважає такими, що не можуть вплинути на правильність за законність оскаржуваного судового акту, оскільки вони спростовуються вищенаведеним.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2010р. у справі №21/8 залишити без змін.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко