Справа № 755/3415/22
"11" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретарів: Зілінської М.В., Івіної М.Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Мазур М.В.
відповідач - не з'явився,
третя особа - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на свою користь на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання на другому курсі навчально-наукового фізико-технічного інституту КПІ імені Ігоря Сікорського з денною формою навчання, в розмірі ј частини від всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з дати подання відповідної позовної заяви та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох річного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 08 липня 2000 року між сторонами було укладено шлюб, від якого вони мають повнолітнього сина ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що діти проживають з нею та знаходяться виключно на її утриманні. 27 січня 2020 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/12696/19 шлюб між сторонами розірвано. Позивач зазначає, що утриманням та вихованням сина та доньки займається особисто вона, батько дітей втратив інтерес до родини, припинив забезпечувати дітей необхідним та самоусунувся від їх виховання. В позові зазначено, що позивач на даний час повністю самостійно утримує дітей, забезпечує їх продуктами харчування, вітамінами, одягом, оплачує навчання, лікування, розвиток особистих здібностей, комунальні послуги. Згідно доводів позовної заяви, наявна достовірна інформація, що відповідач є працевлаштованим та отримує дохід. Зі своїх доходів позивач не в змозі повністю забезпечити повноцінне навчання сина та його утримання під час навчання. Син сторін - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час навчається на другому курсі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з денною формою навчання, за рахунок бюджету та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Позивач вважає, що відповідач має певні статки та непогані доходи, у зв'язку з чим має змогу утримувати спільну дитину, але не бажає цього робити добровільно.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 травня 2022 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 31-32).
21 червня 2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 49-52), в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. На думку відповідача, позивачем не надано доказів на підтвердження доводів та фактичних обставин справи. Зазначає, що позивач не надає жодних доказів того, що діти знаходяться виключно на її утриманні, що відповідач не підтримує сина добровільно та не сплачує аліменти. У відзиві зазначено, що відповідач після розлучення систематично та постійно здійснює забезпечення та утримання дітей, їх виховання. Також у відзиві вказується на відсутність доказів того, що син сторін, продовжуючи навчання, потребує матеріальної допомоги. Крім того, відповідач зазначає, що не зважаючи на відсутність працевлаштування, він надає сину грошові кошти, речі, робить подарунки, постійно спілкується з сином, який перебуває у Києві, підтримує його морально та матеріально. У відзиві зазначено, що з березня 2022 року, у зв'язку з веденням воєнного стану, ОСОБА_1 разом з донькою виїхала до Німеччини та наразі перебуває там під тимчасовим захистом, а тому не могла підписати позовну заяву 28 квітня 2022 року. На думку відповідача, позовна заява підписана іншою особою, яка не мала на це законного права. Відповідач вважає, що оскільки позивач станом на дату звернення до суду з цим позовом перебувала в Німеччині, а син - ОСОБА_2 в цей час знаходиться в Києві, отже не проживає з позивачем і не знаходиться на її утримані. Тому, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року продовжено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк на подання відзиву на позов, прийнято відзив на позов разом з долученими до нього доказами на підтвердження доводів та обґрунтувань, викладених у відзиві. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Явку позивача ОСОБА_1 визнано обов'язковою (а.с. 60-61).
26 липня 2022 року від позивача ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшли пояснення (а.с. 70-72), які не є заявою по суті справи в розумінні положень ст.174 ЦПК України, якою закріплено, що учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , державного кордону України в період з 24 лютого 2022 року по теперішній час, із зазначенням напряму подорожі та на підставі яких документів відбувся перетин кордону. (а.с.76-77)
02 серпня 2022 року від Державної прикордонної служби України надійшла інформація щодо перетину громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України, з якої вбачається, що остання виїхала з України 07 березня
2022 року, о 00 годині 33 хвилини, через пункт пропуску Смільниця (а.с. 83).
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
В судовому засіданні, в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та пояснила, що дійсно 07 березня 2022 року виїхала з України за кордон з донькою, де і знаходиться до теперішнього часу, проте позов був складений адвокатом Олегом Яцівим, з яким було укладено договір про надання правничої допомоги. Отримана від адвоката позовна заява підписана нею особисто та направлена засобами поштового зв'язку адвокату, який подав позов до суду. Щодо заявлених позовних вимог пояснила, що син навчається в КПІ на бюджетній основі та стаціонарній формі навчання. Позивач сплачує за навчання, також їй допомагає її матір. Син проживає один, дохід та стипендію не отримує. Також зазначила, що з 07 березня 2022 року не проживає разом з сином, оскільки знаходиться за кордоном, проте сплачує за квартиру та переказує сину кошти (приблизно 3000,00 грн - 4000,00 грн на місяць), замовляє в інтернеті речі для сина, які також оплачує. Також позивач пояснила, що відповідач завжди працював неофіційно.
Представник позивача - адвокат Мазур М.В. в судовому засіданні, в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», підтримав позовні вимоги. Зазначив, що вважає повідомлену відповідачем інформацію щодо неможливості надання сину матеріальної допомоги неправдивою. Третя особа ОСОБА_2 повідомляв, що батька бачить зрідка, останній не цікавиться де та як він живе. Представник позивача вважає, що докази того, що відповідач фінансово приймає участь у вихованні сина, відсутні. Лише в 2021 році відповідач перерахував кошти на обох дітей.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та відмовити в задоволені позову (а.с. 75).
Третя особа ОСОБА_2 подав до суду клопотання, в якому підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, розглядати справу просив за наявними в справі документами без його участі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.42).
Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, 08 липня 2000 року між сторонами було укладено шлюб, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року. (а.с.13, 17-20)
Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.11).
ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16), зазначена адреса є також зареєстрованими місцем проживання позивача (а.с. 15).
Згідно довідки №597, виданої Навчально-науковим фізико-технічним інститутом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 15 лютого 2022 року, ОСОБА_2 є студентом 2 курсу групи ФФ-01 Навчально-науковий фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського денної форми навчання та навчається за держзамовленням і закінчує університет 30 червня 2024 року (а.с. 22).
Як убачається з довідок про доходи, виданих Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 15 лютого 2022 року, загальна сума доходу ОСОБА_2 за січень 2021 року - 1 660,00 грн, за період з лютого
2021 року по січень 2022 року - 0,00 грн (а.с. 23-25)
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Частиною 2 ст. 199 СК України встановлено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим
23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.
На відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько або мати можливість надання такого утримання.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 призваний на військову службу 27 липня 2022 року по мобілізації (а.с. 97-98) та займає посаду командира взводу безпілотних авіаційних комплексів (а.с. 99-100)
Судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2022 року у справі №755/3430/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 квітня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно положень ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона з 07 березня 2022 року проживає за межами України, що також підтверджується інформацією від Державної прикордонної служби України (а.с. 83), пояснивши, що її син ОСОБА_2 проживає окремо - в Україні.
При цьому позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом 28 квітня
2022 року, не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона повністю утримує сина або надає йому будь-яку матеріальну допомогу, як і доказів ненадання матеріальної допомоги відповідачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
При цьому суд не приймає доводи відповідача щодо підписання та подання позовної заяви від імені позивача особою, яка не має відповідних повноважень, оскільки позивач в судовому засіданні особисто підтвердила підписання саме нею даного позову, а також складання позовної заяви та її фактичне подання до суду адвокатом Яцівим О.Р., що узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами - ордером та угодою про надання адвокатом правничої допомоги. (а.с.111-112)
У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні позову відмовлено, відшкодування судових витрат не здійснюється.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 182, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду виготовлено 15 листопада 2022 року.
Суддя: