Справа № 755/9069/22
Провадження №: 3/755/5021/22
"11" листопада 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю осіб, що беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
захисника адвоката Ларченко І.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.07.2022 року, серії ААД, №096956, ОСОБА_1 02.07.2022 року, о 10-15 годині, у м. Києві по вул. Алматинська, 56-А, керував транспортним засобом «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 , на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер» «Алкотестер 6820» №ARНК-0495, принтер №ARНН-0738, тест №3587, результат 1,28%.
У судовому засіданні, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , суду пояснив, що 02.07.2022 року, о 10-15 годині, у м. Києві по вул. Алматинська, 56-А, він керував службовим транспортним засобом «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та їхав на роботу. На той час він працював водієм в ТОВ «Нова Пошта» (що підтверджується наданою суду копією трудової книжки). В цей час його зупинили без причин працівники поліції та, перевіривши документи, виявили бажання перевірити на стан сп'яніння. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, пройшов огляд на алкотестері Драгер, оскільки не вживав алкоголь та їхав на роботу, де його також кожний ранок перевіряють на Драгері. Однак, Драгер показав вміст алкоголю в крові, з даним висновком він був не згодний, але працівники поліції не надали йому можливості зазначити це в протоколі та не направили на огляд в медичний заклад. Від керування транспортним засобом відсторонений він не був та посвідчення водія не вилучалося, тому він поїхав на роботу. Драгер, який він пройшов на роботі, показав відсутність в його організмі алкоголю.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - адвокат Ларченко І.М. подав суду письмове заперечення на протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому просив суд закрити провадження відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про його право подати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння він не бачив та не підписував, другий екземпляр йому не було вручено (підпис, зазначений в даному акті, відрізняється від підпису в інших документах справи).
Також ОСОБА_2 повідомляв працівникам поліції про те, що він є інвалідом 3 групи та час від часу вживає знеболюючі препарати та в цей день також приймав, а тому покази приладу Драгер можуть бути хибними. Однак, працівниками поліції це не було взято до уваги та не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
До того ж, матеріали справи не містять передбачених законодавством достовірних і належних доказів, а саме: пояснення свідків, відео з нагрудної камери працівника поліції, направлення на огляд до закладу охорони здоров'я.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2022 року, серії ААД, №096956, ОСОБА_1 02.07.2022 року, о 10-15 годині, у м. Києві по вул. Алматинська, 56-А, керував транспортним засобом «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 , на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер» «Алкотестер 6820» №ARНК-0495, принтер №ARНН-0738, тест №3587, результат 1,28%.
Разом з тим, вказаний протокол не може бути визнано беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки наявна в ньому інформація не підтверджена іншими достатніми засобами доказування.
Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти беззаперечного висновку, що саме ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він пройшов огляд на Драгер, не може слугувати достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, відповідних доказів, які передбачають такий рівень доказового забезпечення, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Старшим інспектором ВАП УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Ганною Любчик складено довідку у зв'язку з тим, що під час складання адміністративного матеріалу 02.07.2022 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції із обмеженими строками зберігання відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, вчиненого 02.07.2022 року, не збереглись (а.с.4-5), що позбавляє суд можливості його дослідити з метою перевірки дотримання працівниками поліції порядку проходження огляду та стану сп'яніння.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортним засобом, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цим транспортним засобом.
Незастосування працівником поліції цього заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у сукупності із встановленими судом обставинами свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками сп'яніння, що потребувало його огляду і складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, який є недопустимим доказом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа №754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відсутні, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього письмові докази, письмові пояснення та клопотання ОСОБА_1 та його захисника, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №096956, від 02.07.2022 року, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення п. 2.9а Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна