19 липня 2010 р. № 6/149-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Жаботиної Г.В.
розглянувши матеріали касаційної
скаргиСільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита", Київська обл.,
напостанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2010р.
у справігосподарського суду Київської області №6/149-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ
доСільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита"
простягнення 284 773,85грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Фурман А.А.;
від відповідача - не з'явилися.
16.06.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось до господарського суду Київської області з позовом, з урахуванням змін, про стягнення з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат Калита" 254 151,90 грн. - суми індексації, 12 127,50 грн. - пені, 18 494,45 грн. - відсотків по товарному кредиту. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язання щодо вчасної сплати коштів за отриманий товар згідно договору купівлі -продажу від 17.01.2008р. №11-К.
30.09.2009р. рішенням господарського суду Київської області (суддя Маляренко А.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. (судді: Агрикова О.В.- головуючий, Чорногуз М.Г., Мазур Л.М.), позовні вимоги задоволено повністю, з посиланням на правомірність здійснення позивачем індексації заборгованості відповідача, нарахування пені та відсотків за користування товарним кредитом.
У касаційній скарзі Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" посилалось на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело, на його думку, до ухвалення незаконних судових рішень, тому просило їх скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник, зокрема, вказує на те, що чинне законодавство не передбачає можливості визначення ціни із застосуванням еквіваленту в іноземній валюті при укладенні господарських договорів, та вважає, що позивачем неправомірно здійснено індексацію заборгованості, оскільки не надано доказів, підтверджуючих наявність імпортної складової в проданому товарі. Разом з цим, скаржник не погоджується з нарахуванням позивачем пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у вихідні дні та вважає, що позивач помилково ототожнює проценти, що нараховуються на умовах товарного кредиту, з мірою відповідальності у вигляді неустойки (пені або штрафу).
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи, 17.01.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (продавець), уклало з Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством "Агрокомбінат "Калита" (покупець), договір купівлі-продажу №11-К, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Відповідно до пункту 3.2. цього договору, загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною. Специфікації до договору купівлі-продажу передбачають асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару, як у іноземній валюті (долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання специфікації до договору).
Згідно зі специфікацією від 17.01.2008 р. №1 до договору, товар продається на умовах надання позивачем відповідачеві товарного кредиту з відстрочкою платежу, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві загальну кінцеву вартість товару, отриманого згідно специфікації до договору у термін до 10.11.2008 р., а відповідно до специфікації №3 від 13.05.2008 р. до договору товар також продається на умовах надання позивачем відповідачеві товарного кредиту з відстрочкою платежу, а відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві загальну кінцеву вартість товару, отриманого згідно специфікації до договору у термін до 10.10.2008 р.
Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем зі сплати за отриманий товар визначений відповідно за специфікацією №1 - до 10.11.2008 р., за специфікацією №3 - до 10.10.2008 р.
Дослідивши усі обставини справи, суди установили, що позивачем наданий відповідачеві товарний кредит за специфікацією №1 на суму 622 474,05 грн., за специфікацією №3 у розмірі 4 115,04 грн., тобто на загальну суму 626 589,10 грн.
Установлено судами і те, що відповідач товар за вказаними специфікаціями отримав, проте, розрахунки здійснив з порушенням строків, а саме: 18.11.2008 р., 25.11.2008 р., 18.12.2008 р., 23.12.2008 р.
Відповідно до пункту 4.6 договору оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долару США до гривні більше ніж на 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві проіндексовану суму відповідного платежу за договором. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 -офіційний курс долара США на дату платежу, А0 -офіційний курс долара США на дату підписання договору, СП -сума поточного платежу, ПСП -проіндексована сума платежу.
Судами установлено, що визначаючи суми індексації позивач застосував курс долара США, який встановлено НБУ станом на 18.11.2008 р. -570,39 грн., станом на 25.11.2008 р. -629,51 грн., станом на 18.12.2008 р. -786,48 грн., станом на 23.12.2008 р. -787,88 грн., що вбачається з листа НБУ №24-211/113 від 23.03.1999 р. Таким чином, сума індексації, нарахована позивачем складає 254 151,90 грн.
Отже, враховуючи положення статті 691 Цивільного кодексу України та пункту 4.6. договору, суди дійшли вірного висновку про те, що сторони передбачили спосіб перегляду ціни на товар та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар.
Тому, посилаючись на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, згідно яких договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, суди попередніх інстанцій обґрунтовано стягнули з відповідача на користь позивача 254 151,90 грн. - суми індексації.
З огляду на установлений судами факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, суди обох інстанцій правомірно на підставі статей 536, 546, 549, 694 Цивільного кодексу України стягнули з останнього 12 127,50 грн. - пені та 18 494,45 грн. - відсотків за використання товарного кредиту.
Виходячи з того, що при ухваленні постанови та рішення у справі суди здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку усім наявним в матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. та рішення господарського суду Київської області від 03.09.2009р. у справі №6/149-09 -без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяЛ.В. Ковтонюк
СуддяГ.В.Жаботина