Справа № 2 «а»-1215/10
2010 р.
9 серпня 2010 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Заруцької Г.М.
при секретарі Марченко Т.В.
за участі: позивача ОСОБА_1
представника відповідача виконавчого комітету
Красноармійської міської ради Іщенко А.О.
представника третьої особи Органу опіки та піклування Маслової А.К.
третьої особи ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Красноармійської міської ради про скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Красноармійської міської ради про скасування рішення 3 404 від 26 серпня 2009 року «Про відмову в наданні дозволу на продаж квартири, право користування якою має його малолітній син»..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що рішенням Красноармійської міської ради № 404 від 26.08.2009 року «Про відмову в наданні дозволу на продаж квартири, право користування якою має його малолітній син» йому відмовлено в наданні дозволу на продаж квартири за адресою: місто Красноармійськ Донецької області, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1.
Позивач вважає прийняте рішення незаконним та не обґрунтованим.
Так, відповідно до прийнятого рішення порушується її право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України.
Також позивач вважає прийняте рішення протиправним з наступних підстав.
Квартира за адресою: місто Красноармійськ Донецької області, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1 належить йому на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26 червня 2001 року Першою Красноармійською державною нотаріальною конторою по реєстру № 721 та зареєстрованого в БТІ м. Красноармійська 03 січня 2003 року в реєстрову книгу № 20.
У вказаній квартирі зареєстровані: він, його колишня дружина ОСОБА_4, його син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4, вона з сином ОСОБА_9 залишилася проживати у належній йому квартирі.
Ні колишня дружина, ані його діти права власності на належну йому квартиру за адресою: місто Красноармійськ Донецької області, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1 не мають.
Але у користуванні належною йому на праві власності квартирою ОСОБА_4 йому всіляко перешкоджає, про що ним була подана позовна заява до суду про усунення перешкод і вселення
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року встановлено, що його колишня дружина чинить перешкоди користуванні належним йому нерухомим майном.
У відповідності до статті 319 ЦК України він має намір розпорядитися належною йому на праві власності квартирою, а саме, продати її для того, щ придбати інше житло. Але винесене рішення, яке він оскаржує перешкоджає йому реалізації права розпорядитися майном на свій розсуд.
Причиною відмови в наданні дозволу на продаж квартири (як вказано рішенні) є порушення прав дитини ОСОБА_7. З невідомих причин про порушення прав зареєстрованої в цій квартирі ОСОБА_8 нічого не вказано.
Позивач вважає, що з відчуженням вказаної квартири права дітей порушені не будуть, оскільки він має намір придбати інше житло, де право проживання і користування будуть мати його діти, в тому числі і його син ОСОБА_7.
Але придбати інше житло він зможе тільки після того, як продасть належну йому на праві особистої власності квартиру.
Також позивач зазначає, що на даний час крім вказаної квартири, він має на праві власності Ѕ частину житлового будинку за адресою: місто Красноармійськ Донецької області, вулиця Тургенєва, 39, де він проживає разом зі своєю сім'єю.
Виходячи з наведеного позивач просить суд постановити рішення, яким визнати протиправним рішення Красноармійської міської ради № 404 в 26.08.2009 року, а також скасувати рішення Красноармійської міської ради № 404 від 26.08.20С року «Про відмову в наданні дозволу на продаж квартири, право користування якою має його малолітній син».
У судовому засіданні позивач на своєму позові наполягає, просить його задовольнити, вказав, що його колишня жінка, ОСОБА_4 з сином покинула спірну квартиру, придбала жилий будинок і дитиною живе у ньому. В спірної квартири проживати не можливо, оскільки після виселення ОСОБА_4 з квартири, в неї відсутні санвузол, раковина та зроблені інші порушення.
Представник відповідача позов не визнав, оскільки ними захищаються житлові права малолітньої дитини. Їм відомо, що ОСОБА_4 придбала жилий будинок, однак, право власності у БТІ м. Красноармійська нею не оформлено, тому вони не мають підстав вважати, що право власності на жилий будинок ОСОБА_4 набуто.
Треті особи:
- представник органу опіки та піклування Красноармійської міської ради вважає позов необґрунтованим і просить позивачу відмовити у позові, оскільки продаж квартири порушить житлові права дитини;
- ОСОБА_4. просить відмовити позивачу у позові, оскільки вона бажає отримати від позивача грошову компенсацію, яка захистить житлові права її дитини щодо спірної квартири. Вона підтверджує, що нею дійсно придбаний жилий будинок, однак, на купівлю цього будинку гроші давали її батьки. Крім того у будинку проживати не можливо, оскільки будинок потребує великого ремонту.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2001 року на а.с. 7 позивач у справі придбав квартиру, розташовану за адресою: м. Красноармійськ, мрн. «Сонячний»АДРЕСА_1.
В шлюбі з ОСОБА_4 позивач перебував з 15 березня 2002 року, що вбачається з рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2009 року на а.с. 4-5. Викладене свідчить про те, що право власності на спірну квартиру позивач набув до укладення шлюбу з ОСОБА_4
Від цього шлюбу у сторін 10 серпня 2002 року народився син ОСОБА_9, який проживав після розпаду шлюбу, з матір'ю, ОСОБА_4, в квартирі за адресою: м. Красноармійськ, мрн. «Сонячний»АДРЕСА_1.
З рішення Красноармійського міськрайонного суду від 13 квітня 2009 року на а.с. 4-5 вбачається, що права позивача на користування жилим приміщенням в спірній квартирі було порушено, тому вказаним рішенням суду позивач був вселений в квартиру.
В той же час, з вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_4 права власності у спірній квартирі не має, тому її бажання, щоб позивач у справі продав АДРЕСА_1, м. Красноармійську, Донецької області і сплатив їй частку грошей у відшкодування на право її і дитини користуватися жилим приміщення у вказаної квартирі без підставне і не відповідає нормам законодавства.
У своєму рішенні № 404 від 26 серпня 2009 року «Про відмову в наданні дозволу на продаж квартири, право користування якою має його малолітній син» відповідач у справі вказує, що продаж АДРЕСА_1, Донецької області не дозволяється, в зв'язку з порушенням прав дитини ОСОБА_7 (а.с. 3).
В той же час у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 з дитиною покинула вказану квартиру, виїхала на проживання в АДРЕСА_2, який ОСОБА_4 придбала 26 березня 2010 року, що вбачається з договору купівлі-продажу на а.с. 48-49.
Суд не заперечує, що відповідно до умов ст. 334 ЦК України ОСОБА_4 набуває право власності на придбане майно, тобто жилий будинок, з моменту його реєстрації у БТІ. Однак, при вирішенні цього питання необхідно встановити чи користується дитина жилим приміщенням, яке позивач бажає продати.
Сама ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила, що вона з дитиною з спірної квартири виселилася, жилим приміщенням в вказаної квартирі не користуються.
З актів обстеження від 25 травня 2010 року і 30 липня 2010 року на а.с. 51-52 вбачається, що в квартира не придатна для проживання, оскільки після виселення ОСОБА_4 з дитиною в квартирі відсутні: унітаз, на кухні - мийка і інше, тобто особи, яки будуть знаходиться у квартирі не зможуть користуватися туалетом та кухнею.
Суд не може прийти до уваги ствердження ОСОБА_4 відносно того, що в придбаному нею будинку не можливо проживати, він потребує капітального ремонту, оскільки ОСОБА_4 не надала суду жодного доказу в підтвердження цього.
Таким чином, у судовому засіданні з вірогідністю встановлено, що дитина не користується жилим приміщенням у спірній квартирі, житлом дитина забезпечена і її житлові права не порушаються.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 334,386,393 ЦК України, ст., ст. 7,8,9,11,12,17,87,94,158,159,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради №404 від 26 серпня 2009 року «Про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на продаж квартири, право користування якою має його малолітній син».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя