31 березня 2010 р. № 23/206-33/136
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Маляренко Г.С.
від відповідача: Риков О.О.
розглянувши касаційні скарги Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р.
у справі № 23/206-33/136 Господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”
до Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія”
про спонукання до виконання умов договору та стягнення витрат,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” про спонукання до виконання умов договору та стягнення витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.08.2008р. порушено провадження у справі № 23/206.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2008р. справу передано за встановленою підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.06.2009р. (суддя С.М.Мудрий), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. (судді: В.В.Андрієнко, С.І.Буравльов, О.В.Вербицька), позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група” суму понесених витрат в розмірі 447866,44грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 4478,70грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,17грн., в частині стягнення витрат в розмірі 3160,27грн. відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Закрите акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія” подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Закрите акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія” мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група” доводить безпідставність вимог відповідача та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у даній справі судові рішення -без змін.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
20.08.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 014704.
Пунктом 1.1 договору визначено, що застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки IVEKO, модель STRALIS AT440S45Т/Р, 2007 р.в., реєстраційний номер ВС2655ВС.
Пунктами 1.3 - 1.6 договору № 014704 сторони обумовили, що безумовна франшиза за ризиками “ДТП”, “ПДТО”, “Стихія” становить 2% від страхової суми, страхова сума визначена у розмірі 612000грн., страховий платіж - 11934грн.
Пунктом13.2.1 договору № 014704 від 20.08.2007р. передбачено, що на підставі письмової заяви страхувальника страхове відшкодування може бути виплачено страхувальнику або вигодонабувачу.
Пунктом 1.14 Договору територією дії договору є Україна, країни СНД та країни Європи.
16.10.2007р. о 23:35 год. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у м. Ленерт, по вул. Крайгхерьєва, 13 (Республіка Словенія), автомобіль IVEKO STRALIS AT440S45Т/Р, 2007р.в., р/н ВС2655ВС отримав механічні пошкодження.
В довідці № 61323/502-239 від 15.04.2008р. виданої консулом посольства України в Республіці Словенія, було зазначено, що причиною ДТП було недотримання українським водієм вимог безпечної дистанції між автомобілями.
Згідно ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Господарським судом встановлено:
Розділом 4 договору № 014704 ДТП віднесено до страхових випадків.
17.10.2007р. позивач подав відповідачу повідомлення про страховий випадок та надав необхідні документи для виплати страхового відшкодування.
Листом-повідомленням № 656/у від 21.05.2008р. відповідач відмовив у здійсненні виплати страхового відшкодування. Своє рішення відповідач мотивував порушенням позивачем пунктів 10.2.6 та 14.4.6 договору, а саме: не повідомленням страховика про перебування за кермом водія Зайченко Олега, водійський стаж якого на момент ДТП за категорією “Е” становив 11 місяців.
Правила щодо відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні встановлені ст. 26 Закон України "Про страхування", згідно ч. 1та ч. 2 якої підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Господарським судом встановлено:
Пунктом 1.11 договору страхування, укладеного між сторонами, визначено, що водійський стаж осіб допущених до керування застрахованим транспортним засобом має бути більше 3 років.
Пунктом 5.1.2 договору сторонами визначено, що не вважається страховим випадком події, що наступили при управлінні транспортного засобу особою , що не має посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії.
Водій Зайченко О.А. мав посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії та його стаж керування транспортним засобом є більшим 3 років.
Враховуючи, що підстава відмови від виплати страхового відшкодування на яку посилається відповідач не відповідає приписам ст. 26 Закон України "Про страхування" та укладеним між сторонами договором не передбачена, то господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування прийнятих у даній справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. у справі № 23/206-33/136 -без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.