Постанова від 31.03.2010 по справі 44/167пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р. № 44/167пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Мирошниченка С.В.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.12.2009

та

на рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2009

у справі№ 44/167пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс"

доВідкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"

третя особаВідділ Державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м. Донецьку

провизнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №721, вчинений 05.06.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю.

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Галич М.Д. (дов. від 14.01.2010 б/н);

- відповідача Могольницька Н.В. (дов. від 21.09.2009 №422/11.5.2.);

- третьої особи повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.2009 у справі № 44/167пн (суддя Мєзєнцев Є.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2009 (судді Алєєва І.В., Величко Н.Л., Москальова І.В.), задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс" (надалі позивач) до Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі відповідач); за рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 721, вчинений 05.06.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю. на іпотечному договорі № 50з/2007 від 05.04.07.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, просить оскаржувані рішення у даній справі залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.ст.42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 05.04.2007 між відповідачем, який став правонаступником АКБ "Мрія" та позивачем був укладений кредитний договір № 50/2007 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредитну лінію на період до 02.04.2010 у загальному розмірі 7 500 000,00 грн. або еквіваленту суму в доларах США або Євро, а позивач -повернути кредит не пізніше строку кредитної лінії, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17% річних в гривнях або 12,5% - в іноземній валюті.

Договором №1 від 10.01.2008 були внесені зміни до кредитного договору в частині зміни назви банку-кредитодавця, та в частині збільшення розміру відсотків в іноземній валюті до 14%, а також введено плату за управління зобов'язаннями по кредиту в розмірі 1% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, сторони уклали іпотечний договір №50з/2007 від 05.04.2007, відповідно до якого позивач передав в іпотеку відповідачу належну йому на праві власності будівлю аптечного складу готової продукції літ. А-2 площею 1 156,60 кв.м., що знаходиться в м. Донецьку, на вул. Відважних 1а (надалі іпотечний договір/ спірне майно).

05.06.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотечного договору -належного позивачеві спірного майна (основні засоби) у рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором за період з 01.01.2009 по 05.06.2009; за рахунок коштів, отриманих від реалізації спірного майна, запропоновано задовольнити вимоги відповідача в загальному розмірі: - за кредитом в доларах США, наданим траншем від 05.04.2007 -347 746,75 доларів США (за курсом НБУ від 05.06.2009 -2 647 083,04 грн.); - за кредитом в євро, наданого траншем від 05.04.2007 - 64 821,29 євро (695 484,15 грн.).

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до Переліку, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Аналогічні приписи містять пункти 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 за № 283/8882, відповідно до яких виконавчий напис вчиняється на оригіналі документу, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.), і має містити, зокрема, строк, за який провадиться стягнення.

Отже, із контекстного аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису надані такі документи: - заява банку (відповідача) №1275/300-04-2 від 05.06.2009 про вчинення виконавчого напису, - копія кредитного договору №50/2007 від 05.04.2007; - копія договору №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №50/2007 від 05.04.2007; поштове повідомлення №13254560; - лист-вимога банку №804/300-04-2 від 02.04.2009 на адресу товариства (позивача); - розрахунок суми боргу за кредитним договором №50/2007 від 05.04.2007, підготовленим заступником директора з операційної роботи Донецької філії Банку та головним бухгалтером Донецької філії банку; - іпотечний договір №50з/2007 від 05.04.2007, які як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, не є тими документами, які абсолютно підтверджують наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем саме у розмірі здійсненого виконавчого напису, в іншому випадку -був би відсутній відповідний судовий спір.

І в даному випадку, не можуть бути прийняті посилання скаржника як на безспірність заборгованості позивача, на вимогу відповідача від №804/300-04-2 від 02.04.2009, яка була предметом дослідження нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, оскільки як вбачається із вказаної вимоги розмір вказаної в ній заборгованості, а також період за який вона нарахована не співпадають з розміром та періодом, зазначених в оспорюваному виконавчому написі нотаріуса.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, зроблений на підставі ст. 34 ГПК України, стосовно неналежності як доказу безспірної заборгованості позивача розрахунку цієї заборгованості, на підставі, зокрема, якого нотаріус здійснював оспорюваний виконавчий напис, оскільки вказаний розрахунок не містить відповідного виразу волі боржника стосовно безспірності вказаного в ньому розміру заборгованості позивача, адже, складений в односторонньому порядку відповідачем; до того ж, на підтвердження викладених в ньому даних, відповідачем не надавалися будь-які підтверджуючі документи, в тому числі, однак не виключно, первинні бухгалтерські документи, що не може свідчити про безспірність зазначеного в розрахунку розміру заборгованості позивача та періоду, за який ця заборгованість нарахована.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що виконавчий напис № 721 від 05.06.2009 вчинений приватним нотаріусом Тупицькою Ю.Ю. всупереч вимогам чинного законодавства щодо безспірності конкретної заборгованості позивача, а, отже, позовні вимоги про визнання його таким, що не підлягає виконанню, задоволені правомірно.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій правомірно відхилені доводи позивача в обґрунтування підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме: відсутність у виконавчому написі повного імені та по-батькові нотаріуса, а також, зазначення у виконавчому написі розміру заборгованості позивача за кредитним договором в доларах США та євро, оскільки, як зауважили суди попередніх інстанцій, та підтверджується матеріалами справи, по-перше, печатка нотаріуса, що проставлена на виконавчому написі № 721 від 05.06.2009, містить повні прізвище, ім'я та по-батькові нотаріуса, який вчиняв оспорюваний виконавчий напис, по-друге, умови кредитного договору передбачають надання та повернення кредиту як в гривнях, так і в іноземній валюті.

З урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ВАТ ВТБ Банк в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, хоча вказана філія припинила свою діяльність 19.09.2009, не заслуговують на увагу, оскільки скаржник не надав жодних доказів на підтвердження таких тверджень ні в суді апеляційної, ні в суді касаційної інстанції.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2009 та рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2009 у справі №44/167пн залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

С.В. Мирошниченко

Попередній документ
10738140
Наступний документ
10738142
Інформація про рішення:
№ рішення: 10738141
№ справи: 44/167пн
Дата рішення: 31.03.2010
Дата публікації: 16.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань