Код суду 0515 Справа № 2-2243/2010
27 липня 2010 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі судді Клименка В.П. при секретарі Проховоровій А.В., за участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Докучаєвську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Докучаєвський МВ ГУМВС України в Донецькій області, про усунення перешкод в реалізації права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що з відповідачкою перебував у шлюбі, в період якого вони придбали жилий будинок АДРЕСА_1 За рішенням Волноваського міського суду від 24.07.1985р їхній з відповідачкою шлюб було розірвано. За цим же рішенням було розподілено і жилий будинок, який залишено на право власності за ним, а з нього на користь відповідачки було стягнуто Ѕ його вартості. Грошову компенсацію вартості будинку ним відповідачці виплачено. Але за проханням останньої він дозволив їй проживати в будинку оскільки іншого житла вона не мала. У 2009р відповідачка стала висказувати погрози позбавити його власності. У вересні 2009р вона звернулася до суду із позовом про розподіл спірного будинку, але 15.10.2009р Докучаєвським міським судом справу було провадженням закрито з тих підстав, що вже є судове рішення про розподіл цього ж будинку. Після цього відповідачка стала чинити йому перешкоди в користуванні будинком: не дає йому можливості зайти в дім, викликає міліцію оскільки вважає, що спірний дім належить їй. Постійно безпричинно вчиняє скандали. Своїми діями відповідачка створює нестерпні умови його життя. Оскільки відповідачка не бажає добровільно знятися з реєстрації, просив суд задовольнити позов шляхом зняття відповідачки з реєстрації за вказаною адресою.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, відповідачка позов не визнала. Суду пояснила, що з відповідачем перебувала в шлюбі, під час якого вони придбали спірний жилий будинок. У 1985р за судовим рішенням шлюб було розірвано і розподілено будинок. Який залишено за позивачем, а з нього на її користь було стягнуто грошову компенсацію вартості Ѕ частки цього будинку. Гроші позивачем їй було сплачено в повному обсязі. Але через півроку вони з позивачем помирилися і стали проживати однією сім'єю. Тому сплачені їй гроші вона використала на сім'ю. Останнім часом позивач став приводити в дім іншу жінку і тому між ними стали виникати скандали, позивач став її бити. Вона з цього приводу зверталася в міліцію. Оскільки іншого житла у неї немає, а вона довгий час доглядала за спірним будинком, просить суд відмовити в позові.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає в позові відмовити з таких підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З рішення Волноваського міського суду Донецької області від 24.07.1985 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1973 року і в період сумісного проживання придбали спірний жилий будинок. В квітні 1985р сторони фактично шлюбні відносини припинили і тому позивачка просила суд розірвати шлюб, спірний будинок залишити за ОСОБА_1, а з нього на її користь стягнути грошову компенсацію вартості Ѕ частини вказаного будинку. Позов задоволено в повному обсязі.
Після розірвання шлюбу між сторонами відповідачка за згодою позивача залишилася проживати у спірному будинку, в якому проживає і по теперішній час.
Відповідно до ст.. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням…. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
В судовому засіданні позивач пояснив і відповідачка підтвердила, що за згодою позивача відповідачка залишилася проживати в будинку, а позивач облаштував кухню і до цього часу проживає в ній. Відповідачка сплачує комунальні послуги.
Оскільки позивач, якому і під час попереднього розгляду справи, і в судовому засіданні судом було роз'яснено права, в т. ч. обов'язок для підтвердження своїх вимог або заперечень надати усі наявні у них докази або повідомити про них суд, не надав суду доказів, які б свідчили, що будинок необхідний позивачу для особистого проживання, а проживати в одному будинку з відповідачкою він не має можливості, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60,61, 209,213-215 ЦПК України, на підставі ч. 391 ЦК України, ст. 156 ЖК України, суд
В позові відмовити за необґрунтованістю.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Докучаєвського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя