Справа № 2-76/10
07 липня 2010 року м. Дніпропетровськ
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Грищенко В.М., при секретарі: Демченко О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування боргу спадкодавця, витрат на похорони спадкодавця та утримання спадкового майна, -
03 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3, як законного представника неповнолітнього спадкоємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовом про відшкодування боргу спадкодавця, витрат на похорони спадкодавця та витрат на утримання спадкового майна (а.с. 2-4).
В попередньому судовому засіданні після уточнення анкетних даних відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_1 надала заяву в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій в якості відповідача вказала ОСОБА_4 та в якості відповідача з неповною цивільною дієздатністю залучила ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47-49).
Після досягнення 20.03.2010 року ОСОБА_2 повноліття ОСОБА_1 01 червня 2010 року ще раз уточнила позовні вимоги, залучивши в якості відповідача ОСОБА_2 .
В позовній заяві в останній редакції від 01.06.2010 року (а.с. 120-122) в обгрунтування заявлених позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її рідна сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкала до смерті за адресою: АДРЕСА_1.
Після смерті сестри відкрилася спадщина на майно, що належало їй на праві власності, у тому числі на частину житлового АДРЕСА_1.
Спадкоємцем першої черги за правом представлення є внучка померлої - ОСОБА_2, яка була неповнолітньою на час смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6 Вадимівни був син померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
20 липня 2001 року сестра ОСОБА_5 взяла в неї в борг 2 000 доларів США, що по курсу валют, встановленому Національним банком України з 25 травня 2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,5500 грн. складає 15 851 грн. Укладення договору позики підтверджується розпискою від 20 липня 2001 року про отримання коштів, яку підписала померла сестра особисто. Строк повернення боргу точно встановлений не був, сестра пообіцяла повернути борг по мірі можливості.
До своєї смерті сестра борг не повернула і на сьогоднішній день цей борг є боргом спадкодавця. Оскільки строк виконання боргового зобов'язання боржником не встановлений, то позивач вважає, що вона має право вимагати повернення боргу в будь-який час і боржник повинен повернути борг в семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги.
В Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі їй повідомили, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, подала є її мати ОСОБА_4
З 20.03.2010 року ОСОБА_2 стала повнолітньою, тому просила стягнути з неї, як спадкоємиці, яка прийняла спадщину суму боргу 15 851 грн.
Позивач просила також стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємиці, яка прийняла спадщину, понесені нею витрати на організацію та проведення похорон сестри в сумі 6 017 грн. 37 коп., які складаються з витрат на захоронення в сумі 2 437 грн. 77 коп. (облаштування місця поховання, копку могили, придбання речей, необхідних для поховання, катафалк, встановлення пам'ятника) та витрат на організацію поминальних обідів в сумі 3 579 грн. 60 коп. Просила врахувати державну допомогу в розмірі 705 грн., отриману нею та витрачену на похорони сестри, в зв'язку з чим остаточно стягнути 5 312 грн.
В зв'язку з тим, що після відкриття спадщини та прийняття спадщини відповідачем спадкове майно в вигляді частки АДРЕСА_1 було покинуте законним представником спадкоємиці та самою спадкоємицею напризволяще - на протязі більше трьох років спадкоємиця та її мати ним не опікувалися, не доглядали та не утримували спадкову частку домоволодіння, борги за газ, воду, електроенергію, які залишились після смерті сестри, не сплатили, нові платежі, які нараховувалися після смерті сестри також не сплатили, тоді як спадкова частина домоволодіння відноситься до майна, яке потребує догляду. Відключення газу, води та електроенергії при непогашенні боргів, про що попереджали відповідні служби, залишило б домоволодіння без опалення, що в свою чергу привело б до погіршення стану домоволодіння та його руйнування. Оскільки ні нотаріус, ні представник спадкоємиці та сама спадкоємиця доглядом та утриманням спадкового майна не займалися, то цим вимушена була займатися вона та була змушена сплатити борги сестри та нараховані платежі після її смерті по утриманню домоволодіння.
Нею були оплачені борги за користування водою в розмірі 521 грн. 29 коп., за газ - 2898 грн. 24 коп., за електроенергію - 122 грн. 29 коп., а всього 3541 грн. 84 коп. Вважає, що Ѕ частку витрат на утримання домоволодіння в розмірі 1770 грн. 92 коп. повинна відшкодувати їй сестра ОСОБА_8, яка проживає в домоволодінні та звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частку вказаного домоволодіння. З приводу відшкодування затрат спору з сестрою немає. Тому просила стягнути Ѕ частку витрат на утримання домоволодіння в розмірі 1770 грн. 92 коп.з спадкоємиці ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, тому зобов'язана брати участь в утриманні спадкового майна.
Після смерті сестри позивач неодноразово зверталася з цього приводу до законного представника спадкоємиці, повідомляла її про борг спадкодавця та понесені витрати на похорони та утримання будинку спочатку в усній формі, а 21 березня 2006 року направила їй претензію в письмовій формі, просила в добровільному порядку відшкодувати борг спадкодавця, понесені нею витрати на похорони спадкодавця та на утримання спадкового майна, але кошти їй не відшкодували.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в обсязі, викладеному в позовній заяві від від 01 червня 2010 року, та, посилаючись на ті самі підстави, просили їх задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на оплату проведення оцінки спадкового майна. ОСОБА_1 також пояснила, що кошти в борг були надані сестрі ОСОБА_5 для відбудови житлового будинку після пожежі 01 липня 2001 року. В претензії та позовній заяві по батькові ОСОБА_4 було вказано «Василівна», бо так їй повідомили в нотаріальній конторі для подання претензії особам, які прийняли спадщину. ОСОБА_4 претензію отримала, ніяких заперечень не було. Як до подання письмової претензій так і після цього вона неодноразово розмовляла з ОСОБА_4, повідомляла їй про наявність боргу померлої та витрат, однак ОСОБА_4 відмовилась їх відшкодовувати. Проведена оцінка вартості АДРЕСА_1 яка складає 222 241 грн. Після відкриття спадщини на протязі трьох років ні відповідач, ні її законний представник за домоволодінням не доглядали, вселитися не намагалися, з зустрічним позовом про вселення до суду звернулися лише 03 грудня 2008 року після звернення до суду ОСОБА_8
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали в повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 надала письмові заперечення на позов (а.с. 124-127, 134-135) та пояснила, що її мати ОСОБА_4 ніяких претензій на свої ім'я від ОСОБА_1 в березні 2006 року не отримувала. В березні 2006 року вона отримала претензію на ім'я ОСОБА_3, такої людини вона не знає, тому вважає, що в позові повинно бути відмовлено, оскільки кредитор в передбачений законом строк не звернувся до спадкоємця з претензією. Крім того, борг своєї бабусі вона не визнає, оскільки в борговій розписці не визначено предмет угоди - не вказано, в доларах якої країни передавались кошти в борг. Вважає це відсутністю простої письмової форми договору, що відповідно до ст. 46 ЦК УРСР 1963 року позбавляє сторони посилатися на підтвердження угоди на пояснення свідків. Також пояснила, що вважає боргову розписку підробленою, тому що підпис під розпискою зроблений не ОСОБА_5, а іншою особою, що підтверджується підписом, зробленим ОСОБА_5 на акті про пожежу від 01.07.2001 року. В акті дійсний підпис ОСОБА_5, який різко відрізняється від підпису під борговою розпискою. Якщо допустити, що підпис під розпискою зроблений ОСОБА_5, то і в цьому випадку розписка не може підтверджувати позовні вимоги, оскільки в розписці повинна бути вказана валюта країни, яка береться в борг, строк повернення боргу або вказано «до вимоги», але в межах строку позовної давності.
Просила застосувати строк позовної давності, який, на її думку, позивачем пропущено, оскільки вимога кредитора про повернення боргу може бути заявлена до боржника лише в межах строку позовної давності в три роки, який починається з часу передання коштів, тобто позивач повинна була заявити вимоги про повернення боргу до своєї сестри до 21.07.2004 року, а оскільки вона цього не зробила, то пропустила строк позовної давності.
Витрати на похорони ОСОБА_5 спочатку визнала, а потім також просила в їх задоволенні відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки, не дивлячись на відкриття провадження у справі 11 листопада 2008 року, уточнену позовну заяву з правильною вказівкою по батькові її мати, як законний представник, отримала 16 грудня 2008 року, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності.
Вимоги про стягнення витрат на поминальні обіди не визнає, оскільки ні вона сама ні її мати не надавали повноважень ОСОБА_1 на влаштування поминальних обідів після смерті ОСОБА_5 Позивачем не надані докази - чеки, квитанції на підтвердження понесених витрат на поминальні обіди.
Витрати на утримання будинку не визнає, тому що ОСОБА_1 ніхто не уповноважував нести витрати на його утримання, ст. ст. 1283, 1285 ЦК України не відносять комунальні платежі до витрат на управління майном, ці витрати нічим не доказані, їх повинна нести ОСОБА_8, яка проживає в спадковому будинку без прописки, а її в будинок не пускають.Крім того, вказана вимога суперечить одній з загальних засад цивільного законодавства, передбаченій ст. 3 ЦК України - справедливість, добросовісність та розумність.
Суд, вислухавши позивача та її представника, відповідача та її представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкала до смерті за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть ОСОБА_5, а.с. 6).
Померла ОСОБА_5 за життя приходилась рідною сестрою позивача ОСОБА_1 (а.с. 28 -31) та бабусею відповідача ОСОБА_2 (а.с.197, 198).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно, що належало їй на праві власності, у тому числі на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Спадкоємцем першої черги за правом представлення є внучка померлої - відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була неповнолітньою на час смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6 Вадимівни був син померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 7).
Заяву про прийняття спадщини до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, подала є її мати ОСОБА_4 (а.с. 200).
20 липня 2001 року між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_5 взяла в борг у ОСОБА_1 2 тисячі доларів на відбудову будинку після пожежі та зобов'язується по можливості повернути.
Суд вважає доведеним факт укладення договору позики від 20 липня 2001 року між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 та отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_1 дві тисячі доларів США, що підтверджується розпискою від зазначеної дати з власноручним підписом ОСОБА_5 (а.с. 10). Твердження відповідача про те, що розписка від 20 липня 2001 року, підписана ОСОБА_5 не є належним і допустимим доказом укладення договору позики, безпідставні та не приймаються судом, оскільки справжність підпису ОСОБА_5 під текстом розписки у встановленому законом порядку не спростована.
Отримання ОСОБА_5 в борг доларів США підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в присутності яких було укладено договір позики, які підписували розписку в якості свідків та особисто перераховували кошти, які передавалися і свідчать про те, що передавалися долари США.
Суд встановлює суму боргу на час розгляду справи в суді в розмірі 15 821 грн., виходячи з курсу валют, встановлених Національним банком України з 05 липня 2010 року в розмірі 100 доларів США за 791,05 грн. (7,9105 грн. х 2000 = 15 821 грн.).
В судовому засіданні встановлено, що до смерті ОСОБА_5 борг не було повернуто, про що свідчить наявність розписки у позивача. Доказів на спростування цієї обставини відповідачем не надано.
Обговорюючи питання про те, чи має місце пропуск строку позовної давності по вимозі про відшкодування боргу, суд виходить з положення ст.165 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на час укладення договору позики, в якій вказано: якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати зобов'язання в семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги. Такі ж положення містяться в ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Як видно з наведених норм обмежень у строках пред'явлення вимоги кредитором боржнику закон не містить. Тому твердження відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності на пред'явлення вимоги про повернення боргу, оскільки строк її пред'явлення обмежується трьохрічним строком позовної давності, суперечить вказаним нормам матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України кредитор повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Судом встановлено, що до спливу шестимісячного строку від дня відкриття спадщини ОСОБА_1 було пред'явлено вимогу про повернення боргу спадкодавця матері неповнолітньої на той час спадкоємиці ОСОБА_2 в усній формі, а 21 березня 2006 року їй було направлено вимогу в письмовій формі (а.с. 9). Вказана обставина визнана в судовому засіданні ОСОБА_4, що відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України звільняє позивача від доказування цієї обставини. При визнанні ОСОБА_4 факту отримання такої вимоги, суд вважає несуттєвою описку в написанні по батькові ОСОБА_4 в письмовій претензії.
Згідно до вимог ст. 1282 ЦК України спадкоємець , що прийняв спадщину, зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах дійсної вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до висновку про вартість АДРЕСА_1 його ринкова вартість на 25 червня 2010 року складає 221 241 грн. (а.с. 139). Оскільки вимоги про стягнення боргу спадкодавця в розмірі 15 821 грн. не перевищують вартості спадкового майна, то вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наданих позивачем документів судом встановлено та визнається відповідачем, що ОСОБА_1 були понесені витрати на організацію та проведення похорон своєї сестри ОСОБА_11 в розмірі 2 437 грн. 37 коп. - згідно договору-замовлення від 20.11.2005 року, укладеного з Дніпропетровським міським спеціалізованим комунальним підприємством ритуальної служби, на організацію та проведення поховання, облаштування місця поховання позивачем сплачено 734 грн. 77 коп.; згідно рахунку-замовлення № 029630 від 20.11.2005 року за копку могили сплачено 350 грн.; згідно накладної від 20.11.2005 року за придбання речей, необхідних для поховання (гроб, подушка, хрест, табличка, вінки, свічки та інше) сплачено 402 грн.; згідно накладної від 20.11.2005 року за катафалк сплачено 190 грн.; згідно накладної № 538 від 20.02.2007 року за встановлення пам'ятника сплачено 761 грн. (а.с. 11-16).
В рахунок понесених витрат суд вважає необхідним зарахувати суму державної допомоги, отриманої ОСОБА_1 на поховання сестри в розмірі 705 грн., визначивши остаточно суму витрат на поховання, що підлягає відшкодуванню, в розмірі 1732 грн. 77 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на похорони спадкодавця.
Відповідач та її законний представник в похованні спадкодавця участі не приймали, на похоронах не були присутні, витрат не несли, тому відповідач повинна відшкодувати ОСОБА_1 витрати, зроблені нею на похорони спадкодавця.
Разом з тим суд вважає, що позивачем не надано доказів понесених нею витрат на проведення поминальних обідів в розмірі 3 579 грн. 60 коп., оскільки свідок ОСОБА_9 підтвердила лише факт проведення поминальних обідів за рахунок коштів позивача, але конкретний розмір витрачених коштів не змогла засвідчити, більш ніяких доказів позивач не надала, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що після смерті ОСОБА_5 заборгованість по комунальним послугам, які існували на час смерті ОСОБА_5, та поточні суми за комунальні послуги після її смерті на протязі 2005-2008 років в АДРЕСА_1 були сплачені ОСОБА_1
Загальна сума витрат складає 3541 грн. 84 коп.: борги за користування водою - 521 грн. 29 коп., за користування газом - 2898 грн. 24 коп; за користування електроенергією - 122 грн. 29 коп., що підтверджується наданими позивачем квитанціями ( а.с.18 - 26).
Згідно з ч. 1 ст. 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавців заповіту, укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 1283 ЦК України витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині.
В судовому засіданні встановлено, що фактично дії по охороні спадкового майна та підтриманні в належному стані АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 з 2005 по 2008 рік здійснювалися позивачем ОСОБА_1, оскільки ні нотаріусом, ні спадкоємцем ніяких дій не здійснювалося. Оскільки понесені в зв'язку з цим витрати були викликані необхідністю збереження майна та підтримання його в належному стані, документально підтверджені, то суд вважає за можливе на підставі ч. 7 ст. 8 ЦПК України застосувати аналогію закону до цих правовідносин та згідно норм ч. 4 ст. 1283 ЦК України, ч. 1 ст. 1285 ЦК України стягнути понесені витрати з спадкоємця, який прийняв спадщину. На Ѕ частку домоволодіння заявила претензії ОСОБА_8, яка проживає у спірному будинку, то Ѕ частина витрат в розмірі 1770 грн. 92 коп. відшкодовується спадкоємцем, а решта - ОСОБА_8
Обговорюючи питання про застосування за заявою відповідача строку позовної давності до всіх вимог ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що в позовній заяві була допущена описка в написанні по батькові ОСОБА_3, суд вважає, що позов було заявлено в межах строків позовної давності - 03 листопада 2008 року (а.с. 25), в позові вірно вказано прізвище, ім'я та адреса відповідача, яка отримала документи та з'явилась в судове засідання, правильні дані про спадкодавця та спадкоємця, описка в по батькові відповідача виправлена в попередньому судовому засіданні без припинення цивільної справи, тому строк позовної давності не пропущено.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Витрати на оплату судового збору, інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та оплату висновку про оцінку домоволодіння підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 33, 137),0 тому вини підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.
Керуюючись ч. 7 ст. 8, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 1232, 1266, 1281, 1282, 1283, 1285 ЦК України, ст.ст. 165, 374 ЦК УРСР 1963 року, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування боргу спадкодавця, витрат на похорони спадкодавця та утримання спадкового майна задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємиці за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на користь ОСОБА_1 суму боргу спадкодавця в розмірі 15 821 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн., витрати на похорони спадкодавця в сумі 1 732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 77 коп., витрати на охорону та утримання спадкового майна в розмірі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 92 коп., а всього 19 324 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - оплату судового збору 154 грн. 50 коп., оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 30 грн., оплату висновку спеціаліста по оцінці спадкового майна 800 грн., а всього 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держбюджету недоплачену суму судового збору 38 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 90 грн.
Решту позовних вимог ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів із дня подачі заяви про апеляційне оскарження або подачі апеляційної скарги протягом десяти днів із дня проголошення рішення.
Суддя: В. М. Грищенко