Справа № 2-2596/10
Іменем України
20 липня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровськ
у складі:
головуючого судді Грищенко В.М.
при секретарі Демченко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора «Про визначення часток у спільній сумісній власності, про припинення права спільної сумісної власності» , -
У липні 2010 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1999 року квартира АДРЕСА_1 належить їй, відповідачу та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. 07.05.2000 року ОСОБА_3 помела. При зверненні до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було запропоновано визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру, а оскільки ОСОБА_3 помела та між ними не було досягнуто згоди про визначення часток, вона була вимушена була звернутися до суду із зазначеним позовом та просить змінити правовий режим майна, встановивши спільну часткову власність і визначити, що розмір часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками є рівними та встановлює за ОСОБА_3 (померлою) 1/3 частину, за ОСОБА_1 1/3 частину, за ОСОБА_2 1/3 частину квартири.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Представник третьої особа - Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Позивачка не заперечували щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1999 року , виданого згідно розпорядження № П-1682 ВАТ «Дніпроміськбуд», квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46.7 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Згідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
ОСОБА_3 померла 07.05.2000 року і здійснити виділ частки не можливо.
Як показав в судовому засіданні позивач, після смерті матері ОСОБА_3 вона звернулась до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після її смерті, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки в свідоцтві про право власності на житло право власності на квартиру АДРЕСА_1 зазначено, як спільна сумісна власність.
Відповідно до п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Встановити спільну часткову власність і визначити, що розмір часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками є рівними та встановлює за ОСОБА_1 1/3 частину, за ОСОБА_2 1/3 частину, ОСОБА_3 (померла 07.05.2000 року) 1/3 частину квартири.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку .
Суддя: В.М.Грищенко