Справа № 523/12500/19
Провадження №2/523/1673/22
"16" листопада 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря - Дзюба Г.І.
за участю представника позивача, адвоката - Чіканчі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Підстави заявлених позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалась на наступні обставини. Так ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу - легковий Хетчбек- В, марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрованого 20 квітня 2017 року Центром 5142.
01 вересня 2017 року вказаний транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_3 потратив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої зазнав технічних ушкоджень. Іншим учасником згаданої пригоди є транспортний засіб Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шкода, заподіяна життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 на момент ДТП була застрахована ОСОБА_2 у Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» (далі по тексту - ПрАТ «УПСК») на підставі Полісу № АК/2800381 від 31 березня 2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100000,00 грн., а франшиза - 0 грн.
Факт ДТП було зафіксовано працівниками Управління патрульної поліції міста Одеси та представниками страхових компаній, в яких застраховані автомобілі учасники ДТП.
Місце пригоди та транспортні засоби були оглянуті патрульними, про що складено відповідний протокол.
Обставини пригоди були зафіксовані відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, вилученим слідчим відділу РЗуСТ СУ ГУНП в Одеської області та долученим до адміністративних матеріалів ЖЄО №19919.
Працівниками поліції 26 жовтня 2017 року був складений Протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 086392 було складено відносно водія автомобілю VOLKSWAGEN GOLF, державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3
06 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив по справі № 522/20471/17 Постанову, якою визнав водія ОСОБА_3 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; закрив адміністративне провадження щодо нього у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення та стягнув з винної особи судові витрати, пов'язані із залученням експертів під час проведення судової авто-технічної експертизи.
08 серпня 2018 року Апеляційний суд Одеської області ухвалив по справі № 522/20471/17 Постанову, якою скасував Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року по справі № 522/20471/17 та провадження відносно ОСОБА_3 закрив у зв'язку із недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказана постанова набрала чинності в момент проголошення і є остаточною. В судовому засіданні було проголошено тільки її вступну та резолютивну частину, а 21 серпня 2018 року повний текст вказаної постанови було отримано ОСОБА_3 , про що матеріалів справи № 522/20471/17 було надано відповідну розписку.
Позивачка посилається на те, що 01 вересня 2017 року, о 21:02 год., керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номер НОМЕР_2 рухався з боку проспекту Гагаріна в напрямку вул. Семінарської в м. Одесі по лівій смузі з дотриманням швидкісного режиму.
Водій ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 на крайній правій смузі руху, після чого став здійснювати маневр лівого розвороту з перетинанням подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка розмежовує зустрічні потоки транспорту, внаслідок чого здійснив зіткнення лівою бічною частиною кузову автомобіля з передньою частиною автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 , що є порушенням п.п. 1.3, 10.1, 10.4 ПДР, які і призвели до настання ДТП.
З письмових пояснень свідків-очевидців убачається, що водій ОСОБА_3 рухався по лівій смузі руху, водій ОСОБА_2 зупинився у правій смузі в попутному напрямку, потім почав здійснювати розворот ліворуч з крайньої правої смуги через ліву смугу, в напрямку лівої смуги зустрічного руху, під час здійснення розвороту зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 .
Вищевказані обставини підтверджуються відеозаписом ДТП, який наданий до матеріалів справи.
У висновку слідчого відділу РЗуСТ СУ ГУНП в Одеської області від 02 вересня 2017 року встановлено, що водій ОСОБА_2 з правої смуги руху здійснював маневр лівого розвороту з перетинанням подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка розмежовує зустрічні потоки транспорту, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 , який здійснював рух у попутному напрямку.
З урахуванням наведеного є достатні правові підстави вважати - водія транспортного засобу Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 винним у порушенні ПДР, яке призвело до настання ДТП від 01.09.2017 року.
28 травня 2019 року, в результаті тривалого листування з УПП в Одеській області та розпочатого службового розслідування, відносно водія ОСОБА_2 було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 175003.
10 червня 2019 року вказаний Протокол разом з матеріалами було спрямовано до Приморського районного суду міста Одеси (справа № 522/9882/19, суддя Донцов Д.Ю.).
12 листопада 2019 року по справі № 522/9882/19 було Ухвалено Постанову, в мотивувальній частині якої зазначено на встановлену судом наявність в діях водія ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в умовах ДТП від 01.09.2017 року.
На вказане рішення ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу із проханням ухвалити по справі нову постанову про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
12 березня 2020 року Одеський апеляційний суд ухвалив по справі № 522/9882/19 Постанову, якою залишив Апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 12.11.2019 року без змін.
На підставі викладеного, позивачка вважає, що саме водій ОСОБА_2 є винним у ДТП, яке відбулось 01 вересня 2017 року між автомобілем VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року під керування ОСОБА_3 та автомобілем Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 під керування ОСОБА_2 .
Згідно статті 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Однак позивач, протягом року з дати настання ДТП, не звернулась до страхової компанії, оскільки фактично не була потерпілої у справі про адміністративне правопорушення.
Повний текст Постанови суду апеляційної інстанції по справі № 522/20471/17 було отримано тільки 21 серпня 2018 року, і з того часу розпочались спроби Позивача подати заяву про виплату відшкодування до страхової.
Окрім того, за твердженням позивачки, через відсутність копії Полісу № АК/2800381 від 31 березня 2017 року вона була позбавлена фізичної можливості подати відповідну заяву. Вона зверталась до підрозділів страхової в Одеському регіоні, однак їй відмовляли у прийнятті Заяви.
Вручити заяву стало можливим лише 11.09.2018р., коли до співробітників та керівництва ПрАТ «УПСК» звернулась сестра позивача.
Окрім того, позивач посилається на те, що отримавши 21 серпня 2018 року статус Потерпілого, для подання Заяви про виплату страхового відшкодування в межах річного строку у Позивача фактично залишилось 13 робочих дні.
ПрАТ «УПСК» своїм листом вих. № 3044/18 від 19 вересня 2018 року, не зважаючи на наведене, згідно, в межах п. 37.1.4. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) відмовило у виплаті страхового відшкодування шкоди.
Відмова була обґрунтована ПрАТ «УПСК» зверненням Позивача із заявою про страховане відшкодування із пропуском встановленого п. 37.1.4. статті 37 Закону річного строку з моменту скоєння ДТП.
12 березня 2019 року Позивач вдруге звернулась до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування, пояснюючі причини пропуску.
Нажаль ПрАТ «УПСК» не змінило свого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що направило на адресу Позивача відповідь вих. № 1113/18 від 22 березня 2019 року.
Вказане рішення було оскаржено Позивачем спочатку до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Вказані установи у відповідях 12028/13-12 від 27 травня 2019 року та № 4.2.-10/18805 від 14 червня 2019 року порадили Позивачу вирішувати виниклий спір в судовому порядку.
Тому, Позивач до цього часу не отримала від ПрАТ «УПСК» страхового відшкодування шкоди, завданої належному їй на праві власності транспортному засобу. Відшкодування не відбулось і з боку водія ОСОБА_2 (винуватця ДТП), що змушує Позивача звернутись до суду із позовними вимогами про примусове стягнення з Відповідачів майнової та моральної шкоди, заданих внаслідок ДТП.
Розмір майнової шкоди, завданої КТЗ Позивача визначений Звітом № 30915170, складеним 04 жовтня 2017 року Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 26 грудня 2014 року під № 17354/14) в особі оцінника Крутих Є.О. (має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінника за спеціальністю 1.3. «Оцінка дорожніх транспортних засобів», досвід роботи з 2005 року, Свідоцтво Фонду державного майна України № 3786 від 17 вересня 2005 року та Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінника від 10 листопада 2011 року за № 9909-ПК).
З дослідної частини вказаного Звіту вбачається, що огляд транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, державний номер НОМЕР_2 супроводжувався фото фіксацією, здійснювався 14 та 15 вересня 2017 року у присутності водія ОСОБА_2 на СТО «СФИНКС-АВТО» за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, 32.
По результату, Оцінником було здійснено детальний опис ушкоджень та ремонтного впливу кузову (арк. 7-10 Звіту).
Зауважень до вказаного переліку та Звіту в цілому, з боку водія ОСОБА_2 не поступало до цього часу.
Оцінником було визначено:
-ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 404 553,52 грн.;
-вартість відновлювального ремонту VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент дослідження становить суму 457 075, 62 грн.;
-відновлювати транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 економічно недоцільно;
-вартість майнової шкоди приймається рівною до його ринкової вартості, та з технічної точки зору на момент ДТП складає 404 553,52 грн.
За послуги по наданню вказаної оцінки Позивачем було сплачено 2 152,50 грн., що підтверджується Квитанціями 0.0.843949926.1 від 08 вересня 2017 року та № 0.0.863753029.1 від 05 жовтня 2017 року.
Крім того, в результаті настання ДТП, яка мала місце 01 вересня 2017 року Позивач понесла документально підтверджені витрати на евакуацію постраждалого транспортного засобу та знаходження його на штраф площадці у сумі 2 220,00 грн.
З часу настання пригоди минуло майже 4 роки. ОСОБА_4 було ухвалене рішення про поступове відновлення автомобілю. Автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 частково відновлений, тому виникла необхідність встановлення вартості вцілілих в ДТП від 01.09.2017 року деталей та агрегатів вказаного авто.
За для отримання належного доказу вартості вцілілих залишків деталей, в межах ст. 106 ЦПК України, 13 липня 2021 року ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника, звернулась до ОНДІСЕ МЮ України із заявою про проведення судової експертизи.
11 жовтня 2021 року уповноваженим представником Позивача під розпис було отримано Висновок експерта № 21-3906 від 02 вересня 2021 року.
Відповідно до Висновку вказаного документу ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску станом на 04.10.2017 року (дата складення Звіту № 30915170) становить 199 662,00 грн.
За виконання експертного дослідження Позивачем сплачено 10 708,46 грн. що підтверджується роздруківкою чека від 05.08.2021 року з Інтернет банку «Приват24».
Документально підтверджена шкода у розмірі 219 972,48 грн., з яких:
204 891,52 грн. (404 553,52 - 199 662,00) - майнова шкода з урахуванням позиції Позивача про залишення їй авто у вигляді станом на 04.10.2017 року;
2 152,50 грн. - витрати на проведення оцінки шкоди, завданої КТЗ в насідок ДТП від 01.09.2017 року;
720,00 грн. - витрати за шестиденне знаходження постраждалого авто на штраф площадці;
1 500,00 грн. - витрачених на евакуацію постраждалого ТЗ;
10 708,46 грн. - витрати за проведення судової експертизи по встановленню ринкової вартості КТЗ на 04.10.2017 року.
Вказана шкода, на думку Позивача, має бути стягнута з Відповідачів наступним чином:
-з ПрАТ «УПСК» має бути стягнуто 100 000,00 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в межах ліміту страхової суми за Полісом № АК/2800381 від 31 березня 2017 року;
-з водія ОСОБА_2 має бути стягнуто 119 972,48 грн. майнової шкоди, що становить різницю між сумою завданої шкоди та розміром ліміту страхового відшкодування.
Крім того, Позивач вважає, що в результаті настання ДТП, яка мала місце 01 вересня 2017 року їй також було завдано моральної шкоди. Вказану шкоду вона приблизно оцінює в суму 100000,00 грн., оскільки надати реальну оцінку понесеним душевним стражданням не може. З моменту аварії життя Позивача змінилося, і не найкраще. Постійне очікування від Відповідачів відшкодування нанесеної шкоди, судові розгляди, безрезультатні переговори та листування із Страховою зробили Позивача дратівливою, позбавили спокою у день та сну у ночі. Майже 3 роки Позивач змушена терпіти по суті нехтування своїх проблем. Через це порушився звичний уклад її життя. Від цього страждає як сама Позивач, так і оточуючі люди. На практиці, Позивач опинилася з описаною проблемою сам на сам і вже достатньо довгий період часу намагається відновити справедливість та захистити свої порушені права. Однак, бачить лише зухвалу поведінку та бездіяльність Відповідачів.
На підставі викладеного, позивач в остаточній редакції позовних вимоги просить:
1)Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) 100 000,00 (сто тисяч) грн. страхового відшкодування майнової шкоди;
2)Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер не відомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) 119 972,48 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. майнової шкоди, що відповідає різниці між сумою завданої шкоди та розміром ліміту страхового відшкодування.
3)Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер не відомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) 100 000,00 ( сто тисяч) грн. моральної шкоди.
4)Вирішити питання про розподіл судових витрат. (Т.1, а.с. 2-11, Т.2., а.с. 45-55)
Позиція відповідачів.
ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» направили до суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнала у повному обсязі. У відзиві на позовні вимоги ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» посилається на те, позивачка пропустила строки звернення до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди і дані строки є преклюзивними, тобто такими, що не підлягають відновленню. (Т.2, а.с. 150-153)
Відповідач ОСОБА_2 , а також його представники відзив на позовну заяву не подавав.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_3 не визнав наявності у нього вини у вчиненні ДТП, а також вважає, що винний у ДТП є водій ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 30-34)
Рух справи.
Ухвалою суду від 02.09.2021р. судом було відкрито підготовче провадження по справі. (Т.1, а.с. 147-148)
Ухвалою суду від 23.10.2019р. судом було зупинено провадження по справі. (Т.1, а.с. 204-205)
Ухвалою суду від 24.09.2020р. судом було відновлено провадження по справі. (Т.1, а.с. 219)
Ухвалою суду від 19.08.2021р. судом було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 . (Т.2, а.с. 18)
Ухвалою суду від 23 листопада 2021р. була прийнята заява ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог. (Т2., а.с. 71)
Ухвалою суду від 05.07.2022р. судом було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
Пояснення сторін в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чіканчі О.В. підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснила, що позивачці матеріальна шкоди не відшкодування. В той же час, страхова компанія, а також відповідач ОСОБА_2 намагаються уникнути від відшкодування шкоди.
Представники відповідача ОСОБА_2 адвокати Любчик О.М., Дімов А.П. в процесі розгляду справи позовні вимоги не визнали у повному обсязі, посилаючись на те, що у ДТП винним є саме водій ОСОБА_3 .. З приводу розміру матеріальної шкоди, а також інших доказів будь-яких пояснень не надавали. В останнє судове засідання представники відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Необхідно відзначити, що в останнє судове засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Дімов А.П. запізнився, а тому фактично був присутній під проголошення вступної та резолютивної частини рішення, але отримавши скорочений текст рішення, відмовився від підпису про його отримання. В наступний день, після проголошення рішення канцелярією суду, була передана судді заява від адвоката Дімова А.П. про перенесення розгляду справи, яка була зареєстрована канцелярією вже після проголошення судом рішення. Так рішення суду після проголошення, одразу суддею було внесено та зареєстровано у автоматизованої системі документообігу з направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень 16.11.2022р. о 12.44., а заява була зареєстрована канцелярією суду 16.11.2022р. о 13.33..
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, згідно поданого клопотання у письмовому поясненні просив справу розглянути у його відсутність. (Т.2, а.с. 30-34)
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 01 вересня 2017 року на пр. Шевченко у м. Одесі між автомобілями VOLKSWAGEN, модель GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 під керування ОСОБА_2 відбулось ДТП, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Працівниками поліції 26 жовтня 2017 року був складений Протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 086392 було складено відносно водія автомобілю VOLKSWAGEN GOLF, державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 . Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_3 звинувачували у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він 01.09.2017 року, о 21:02 год., керуючи автомобілем Volkswagen Golf, р/н НОМЕР_2 , по проспекту Шевченко, біля будинку № 4-Д, з боку проспекту Гагаріна, в напрямку вул. Семінарської в м. Одесі, в порушення вимог п. 12.4 ПДР., перевищив допустиму швидкість в населених пунктах, згідно висновку ОНДІСЕ МЮУ №17-4488 від 17.10.2017 року, рухався приблизно зі швидкістю 113 км/год., внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Hyundai Terracan, р/н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження.
06 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив по справі № 522/20471/17 Постанову, якою визнав водія ОСОБА_3 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; закрив адміністративне провадження щодо нього у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення та стягнув з винної особи судові витрати, пов'язані із залученням експертів під час проведення судової авто-технічної експертизи. (Т.1, а.с. 30-31)
08 серпня 2018 року Апеляційний суд Одеської області ухвалив по справі № 522/20471/17 Постанову, якою скасував Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року по справі № 522/20471/17 та провадження відносно ОСОБА_3 закрив у зв'язку із недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (Т.1, а.с. 31-33)
В постанові апеляційного суду Одеської області від 08.08.2018р. було встановлено, що з письмових пояснень ОСОБА_3 , свідків-очевидців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , наданих на місці ДТП, вбачається, що водій ОСОБА_3 рухався по лівій смузі руху, водій ОСОБА_2 зупинився у правій смузі в попутному напрямку, потім почав здійснювати розворот ліворуч з крайньої правої смуги через ліву смугу, в напрямку лівої смуги зустрічного руху, під час здійснення розвороту зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 .
При розгляді апеляційної скарги був досліджений відеозапис, що міститься в матеріалах справи, який об'єктивно підтверджує зазначені пояснення ОСОБА_3 та свідків-очевидців відносно дорожньої обстановки та обставин події ДТП.
При цьому, як зазначалось в апеляційній скарзі, цей відеозапис не був досліджений при судовому розгляді, йому не була надана оцінки в оскаржуваній постанові суду.
Крім того, зазначені обставини в поясненнях ОСОБА_3 та свідків-очевидців підтверджуються фототаблицями до висновків експертів ОНДІСЕ МЮУ №17-4488 від 17.10.2017 року та №18-18 від 12.03.2018 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 здійснював розворот з правої смуги, а ОСОБА_3 рухався по лівій смузі.
Пояснення при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 рухався по зустрічній смузі руху, а він рухався по лівій смузі руху в попутному напрямку, внаслідок чого сталося ДТП, не підтвердженні жодним доказом, та спростовуються зазначеними доказами.
Також у висновку слідчого відділу РЗуСТ СУ ГУНП в Одеської області від 02.09.2017 року встановлено, що водій ОСОБА_2 з правої смуги руху здійснював маневр лівого розвороту з перетинанням подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка розмежовує зустрічні потоки транспорту, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 , який здійснював рух у попутном у напрямку.
Відповідно до вимог ст.ст. 247 ч. 1 п. 1, 294 ч. 8 п. 2 КУпАП, постанова суду має бути скасована, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 має бути закрито, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (Т.1, а.с. 31-33)
28 травня 2019 року УПП в Одеській області складно відносно водія ОСОБА_2 було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 175003.
10 червня 2019 року вказаний Протокол разом з матеріалами було спрямовано до Приморського районного суду міста Одеси (справа № 522/9882/19, суддя Донцов Д.Ю.).
12 листопада 2019 року по справі № 522/9882/19 було Ухвалено Постанову, в мотивувальній частині якої зазначено на встановлену судом наявність в діях водія ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в умовах ДТП від 01.09.2017 року. (Т.1, а.с. 211-212)
На вказане рішення ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу із проханням ухвалити по справі нову постанову про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
12 березня 2020 року Одеський апеляційний суд ухвалив по справі № 522/9882/19 Постанову, якою залишив Апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 12.11.2019 року без змін. (Т.1, а.с. 213-217)
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В процесі розгляду даної справи судом також було відтворений відеозапис ДТП, яке відбулось 17.10.2017р., з якого убачається, що автомобіль Hyundai Terracan рухався по пр. Шевченко в м.Одесі, в процесі руху він зупинився біля правої смуги, а після цього різко почав здійснювати розворот крайньої правої смуги через ліву смугу, в напрямку лівої смуги зустрічного руху, саме в цей час, по пр. Шевченко рухався автомобіль VOLKSWAGEN у крайній лівій смузі, при цьому автомобіль VOLKSWAGEN намагався уникнути ДТП, проте на мав можливості у зв'язку з маневром автомобіля Hyundai Terracan.
На підставі викладеного, суд вважає, що саме водій ОСОБА_2 є винним у ДТП, яке відбулось 01 вересня 2017 року між автомобілем VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року під керування ОСОБА_3 та автомобілем Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .
В зв'язку наявністю матеріальної шкоди у результаті ДТП, між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування матеріальної шкоди.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу - легковий Хетчбек- В, марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрованого 20 квітня 2017 року Центром 5142. (Т.1, а.с. 16)
Розмір майнової шкоди, завданої КТЗ Позивача визначений Звітом № 30915170, складеним 04 жовтня 2017 року Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 26 грудня 2014 року під № 17354/14) в особі оцінника Крутих Є.О. (має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінника за спеціальністю 1.3. «Оцінка дорожніх транспортних засобів», досвід роботи з 2005 року, Свідоцтво Фонду державного майна України № 3786 від 17 вересня 2005 року та Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінника від 10 листопада 2011 року за № 9909-ПК).
Згідно висновку №30915170 оцінки матеріальної шкоди, яка була спричинена володільцю колісного транспортного засобу від 04.10.2017р., яка була проведена ТОВ «Хавк Холдинг» складає суму у розмірі 404553 гривні 52 копійки. У висновку також зазначена матеріальна шкода дорівнює ринкової вартості автомобіля, оскільки відновлюваного ремонту перевищує його ринкову вартість, а тому відновлювати автомобіль економічно недоцільно.
З дослідної частини вказаного Звіту вбачається, що огляд транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, державний номер НОМЕР_2 супроводжувався фотофіксацією, здійснювався 14 та 15 вересня 2017 року у присутності водія ОСОБА_2 на СТО «СФИНКС-АВТО» за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, 32.
По результату, Оцінником було здійснено детальний опис ушкоджень та ремонтного впливу кузову (арк. 7-10 Звіту).
Зауважень до вказаного переліку та Звіту в цілому, з боку водія ОСОБА_2 не поступало до цього часу.
Оцінщиком було визначено:
-ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 404 553,52 грн.;
-вартість відновлювального ремонту VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент дослідження становить суму 457 075, 62 грн.;
-відновлювати транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 економічно недоцільно
-вартість майнової шкоди приймається рівною до його ринкової вартості, та з технічної точки зору на момент ДТП складає 404 553,52 грн. (Т.1, а.с. 52-62)
В судовому засіданні також було встановлено ОСОБА_1 було самостійно відновлено належний їй на праві власності автомобіль.
З метою встановлення ринкової вартості пошкодженого автомобіля після ДТП, в порядку ст. ст. 106 ЦПК України, 13 липня 2021 року ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника, звернулась до ОНДІСЕ МЮ України із заявою про проведення судової експертизи.
11 жовтня 2021 року уповноваженим представником Позивача під розпис було отримано Висновок експерта № 21-3906 від 02 вересня 2021 року.
Відповідно до Висновку вказаного документу ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску станом на 04.10.2017 року (дата складення Звіту № 30915170) становить 199 662,00 грн. (Т.2, а.с. 58-64)
За виконання експертного дослідження Позивачем сплачено 10 708,46 грн. що підтверджується роздруківкою чека від 05.08.2021 року з Інтернет банку «Приват24». (Т.2, а.с. 66 зворот).
Отже фактична сума матеріальної шкоди складається: вартість матеріальної шкоди у розмірі 404 553,52 грн. - вартість залишків автомобіля у розмірі 199 662,00 грн., складає суму у розмірі 204 891 гривні 52 копійки.
Правові підстави для відшкодування шкоди, яка була спричинена позивачу
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Окрім того, в судовому засіданні було встановлено, що шкода, заподіяна життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_4 на момент ДТП була застрахована ОСОБА_9 у Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» (далі по тексту - ПрАТ «УПСК») на підставі Полісу № АК/2800381 від 31 березня 2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн., а франшиза - 0 грн.. (Т.2, а.с. 154)
Отже первісно необхідно встановити чи підлягає виплаті страхове відшкодування, враховуючи наявні обставини справи.
В судовому засіданні встановлено,що копію повного тексту постанови апеляційного суду Одеської області від 08.08.2018р. по справі № 522/20471/17 ОСОБА_3 було отримано лише 21.08.2018р., отже тільки з 08.08.2018р. ОСОБА_3 з особи, яка була звинувачена у вчиненні адміністративного правопорушення перейшла у статус постраждалої особи.
Згідно статті 35.1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Однак в судовому засіданні встановлено, що ані ОСОБА_3 , ані позивачка ОСОБА_1 не мали можливості звернутись до страхової компанії, оскільки саме водій ОСОБА_3 звинувачений у вчиненні ДТП, отже не мав статусу потерпілої особи.
В судовому засіданні встановлено, що 11.09.2018р. до ПрАТ «УПСК» надійшла заява ОСОБА_10 про виплату страхового відшкодування за фактом ДТП. (Т.1,а.с. 47)
ПрАТ «УПСК» своїм листом вих. № 3044/18 від 19 вересня 2018 року, не зважаючи на наведене, згідно, в межах п. 37.1.4. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) відмовило у виплаті страхового відшкодування шкоди. (Т.1, а.с. 48)
У відзиві на позовні вимоги ПрАт «Українська пожежно-страхова компанія» посилається на те, позивачка пропустила строки звернення до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди і дані строки є преклюзивними, тобто такими, що не підлягають відновленню.
Так, згідно ст. 37.1.4 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Суд під час вирішення спірних правовідносин приймає до уваги позиції Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
В Постанові Великої Палати Верхового Суду від 14.12.2021р. у справі № 147/66/17 зазначено, аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
В постанові також є посилання на те, що «разом з тим суди встановили, що позивач з позовом до страховика (страхової компанії) звернувся поза межами річного строку та з відповідною заявою в позасудовому порядку до страховика також не звертався. Звертаючись до суду, позивач не посилається на те, що незвернення до страховика (страхової компанії) було обумовлене обставинами, які не залежали від його дій, та ним було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів щодо такого відшкодування, а тому з огляду на вищевикладене підстав для задоволення позову немає.
Отже з цього висновку може прийти до висновку, що строки встановлені у ст. 37.1.4 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є преклюзивними, а залежить, у тому числі від обставин, причин поважності пропуску звернення.
В судовому засіданні встановлено, що провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП за фактом ДТП було закрито остаточно постановою апеляційного суду Одеської області від 08.08.2018р..
На підставі викладеного, суд вважає, що саме з 08.08.2018р. починають діє відлік річного строку, встановленого ст. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Отже заява про виплату страхового відшкодування, у виниклих правовідносинах, повинна була подана до 08 серпня 2019р..
12 березня 2019 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 повторно було подано заяву до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування, пояснюючі причини пропуску. (Т.1, а.с. 102-104)
ПрАТ «УПСК» не змінило свого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що направило на адресу Позивача відповідь вих. № 1113/18 від 22 березня 2019 року. (Т.1, а.с. 105)
Вказане рішення було оскаржено Позивачем спочатку до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Вказані установи у відповідях 12028/13-12 від 27 травня 2019 року та № 4.2.-10/18805 від 14 червня 2019 року порадили Позивачу вирішувати виниклий спір в судовому порядку. (Т.1, а.с. 106-108,109)
В судовому засіданні встановлено, що позивач до цього часу не отримала від ПрАТ «УПСК» страхового відшкодування шкоди, завданої належному їй на праві власності транспортному засобу. Відшкодування також не відбулось і з боку водія ОСОБА_2 (винуватця ДТП).
Згідно ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно Полісу № АК/2800381 від 31 березня 2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн., а франшиза - 0 грн..
На підставі викладеного, суд вважає, що з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.
Правові підстави для стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз ст. 22, 988, 1166, 1192, 1194, ст. 22, 28, 29, 36 Закону № 1961 - IV дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі обов'язок відшкодувати ту частину витрат, які необхідні для проведення ремонту автомобіля, які не увійшли до страхової виплати покладається на особу, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Враховуючи, що розмір матеріальної шкоди в результаті ДТП складає суму у розмірі 204 891 гривні 52 копійки, а суму у розмірі 100000 гривень стягується з відповідача, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суму у розмірі 104 891 гривні 52 копійки.
Окрім того, судом встановлено, що позивачкою понесені додаткові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, а саме:
витрати за евакуацію транспортного засобу у розмірі 1500 грн.; (Т.1, а.с. 49-50),
витрати за перебування автомобіля на штрафмайданчику у розмірі 720 гривень (Т.1., а.с. 57),
витрати за проведення оцінки автомобіля у розмірі 1500 гривень, та 652 грн. 50 коп., всього у розмірі 2 152 грн.50 копійок. (Т.1, а.с. 101)
витрати за експертне дослідження у розмірі 10 708,46 грн. що підтверджується роздруківкою чека від 05.08.2021 року з Інтернет банку «Приват24». (Т.2, а.с. 66 зворот)
всього у розмірі 15080 гривень 96 копійок.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже загальний розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача складається з різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що складає суму у розмірі 104 891 гривні 52 копійки, а також суми матеріальних витрат, яка позивач мусила здійснити у зв'язку із завданням шкоди, що складає суму у розмірі 15080 гривень 96 копійок, підсумовуючи дані суми, загальна сума матеріальної шкоди складає 119972 гривень 48 копійок.
Позивачем також заявлені позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 гривень.
Як зазначено в ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з роз'ясненнями пунктів 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру спричиненої моральної шкоди охоплюється велике коло факторів та явищ, які призводять до душевних страждань та негативних наслідків морального характеру таких як, у даній конкретній справі, позбавлення можливості користуватись автомобілем, переживання щодо якісного виконання робочих обов'язків, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач мотивував спричинену йому моральну шкоду тим, що він зазнав моральних страждань через пошкодження належного йому майна, погіршення його технічного і естетичного стану, у неможливості користуватися ним та побутових незручностях, що виникли внаслідок цього, необхідністю вчинення відповідних дій, спрямованих на відновлення автомобіля, та інших дій, спрямованих на відновлення своїх порушених прав. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 100000, 00 грн..
З огляду на винні дії відповідача, а також враховуючи обставини даної справи, та доведеність вини відповідача у пошкодженні майна позивача та необхідності вживання заходів для захисту своїх прав, а також враховуючи принцип розумності та справедливості, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 10000 грн..
Судові витрати по справі складають: сума судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок та 1000 гривень (Т.1,а.с. 1, а.с. 146), сума копіювання у розмірі 411 гривень (Т.2, а.с. 91), отже всього сума у розмірі 2 179 гривень 40, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 ..
Керуючись ст.ст. 10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.
3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму матеріальної шкоди у розмірі 119 972 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривень 48 копійок, моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, судові витрати у розмірі 15080 гривень 96 копійок, а всього стягнути суму у розмірі 145053 (сто сорок п'ять тисяч п'ятдесят три) гривні 44 (сорок чотири) копійки.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 30 -ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя
Повний текст складено та підписано 18.11.2022