Справа № 2-20/10
Іменем України
09 липня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді Грищенко В.М.
при секретарі Демченко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою , -
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, та уточнюючи позовні вимоги під час судового розгляду, посилались на те, що 19 червня 2006 року приблизно о 08 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4, управляючи технічно несправним автомобілем «Кіа-Кларус» д/н НОМЕР_3, що належить ДП «Дніпропетровський облавтодор», рухався по вул. Байкальській з боку пр..ім. Газети «Правда» у напрямку ж/м Клочко-6 зі швидкістю приблизно 40 км/год. Під час руху, ОСОБА_4, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню необачність до дорожньої обстановки, перед поворотом на вул. Академіка Образцова не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку, допустивши зіткнення з ним, після чого автомобіль під дією непереборної сили відкинуло вперед й він зіткнувся зі стоячим автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить на праві власності ОСОБА_1 У результаті ДТП водій автомобіля «Фольксваген-Пассаат» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, згідно судово-медичного дослідження № 3626 від 03.08.2006 року у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми в лівій скроневій області, посттравматичного міозиту розгинателя голови й шиї, які за своїм характером ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я. У результаті скоєного ДТП, яке відбулося з вини ОСОБА_4, автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було спричинено моральну шкоду. Постановою слідчого відділу по ДТП при УМВС України в Дніпропетровській області від 10.08.2006 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП відносно водія ОСОБА_4 на підставі ст.. 6 п. 2, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, однак постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2006 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєному ДТП та за ст.124 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Відповідно до висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 3626 від 03 серпня 2006 року у ОСОБА_2 виявлені пошкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми в лівій скроневій області, посттравматичного міозиту розгинателя голови й шиї, спричинені від дії тупих твердих предметів або при вдарі о такі, якими могли бути виступаючі частини у салоні автомобіля та можливо при обставинах, вказаних потерпілим. Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця матеріальна шкода, з урахуванням втрати товарної вартості, спричинена власнику транспортного засобу - автомобіль «Фольксваген Пассат 1,8Т МТ», транзитний номерний знак НОМЕР_4, пошкодженого у результаті ДТП, становить 35 008 грн. Просили суд стягнути з відповідача: на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження автомобіля «Фольксваген-Пасат» у розмірі 35 008 грн., на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 4622 грн. 78 коп. та моральну шкоду, спричинену йому під час ДТП та яку він оцінює у 5000 грн. 00 коп., та на користь ОСОБА_3 судові затрати загальною сумою 3 547 грн. 00 коп. та моральну шкоду, яка була йому спричинена під час ДТП та яку він оцінює 1700 грн. 00 коп.
У судовому засіданні позивачі та представник позивача позовні вимоги визнали та просили суд їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, оскільки вважають, що вимоги позивачів заявлені передчасно. Факт ДТП представник відповідача не заперечує, однак вважає, що винним у скоєному ДТП є позивач ОСОБА_3, водій автомобілю НОМЕР_1, тому вони не погоджуються з винесеними постановами про відмову в порушенні кримінальної справи по факту скоєного ДТП та оскаржують їх.
Третя особа - ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. З раніше наданий пояснень вбачається, що позовні вимоги він не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-7835/06, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступні факти та обставини.
Так, згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-7835/06, 19 червня 2006 року приблизно о 08 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4, управляючи технічно несправним автомобілем «Кіа-Кларус» д/н НОМЕР_3, що належить ДП «Дніпропетровський облавтодор», рухався по вул. Байкальській з боку пр..ім. Газети «Правда» у напрямку ж/м Клочко-6 зі швидкістю приблизно 40 км/год. Під час руху, ОСОБА_4, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню необачність до дорожньої обстановки, перед поворотом на вул. Академіка Образцова не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку, допустивши зіткнення з ним, після чого автомобіль під дією непереборної сили відкинуло вперед й він зіткнувся зі стоячим автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить на праві власності ОСОБА_1.
У результаті ДТП водій автомобіля «Фольксваген-Пассаат» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, згідно судово-медичного дослідження № 3626 від 03.08.2006 року у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми в лівій скроневій області, посттравматичного міозиту розгинателя голови й шиї, які за своїм характером ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які за своїм характером відносяться до легких тілесних пошкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я (а.с 9 том № 1).
У результаті скоєного ДТП, яке відбулося з вини ОСОБА_4, автомобілі НОМЕР_2 та «Кіа-Кларус» д/н НОМЕР_3 отримали механічні пошкодження, а позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Постановою слідчого відділу по ДТП при УМВС України в Дніпропетровській області від 10.08.2006 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП відносно водія ОСОБА_4 на підставі ст. 6 п. 2, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, однак постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2006 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєному ДТП та за ст.124 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців (а.с. 4 том № 1), яка в апеляційному порядку оскаржена не була, набрала чинності.
Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця матеріальна шкода, з урахуванням втрати товарної вартості, спричинена власнику транспортного засобу - автомобіль «Фольксваген Пассат 1,8Т МТ», транзитний номерний знак НОМЕР_4, пошкодженого у результаті ДТП, становить 35 008 грн. (а.с. 5 том № 1).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Фольксваген Пассат 1,8Т МТ» належить ОСОБА_1 (а.с. 6 том № 1). Позивач ОСОБА_2 керував зазначеним автомобілем на підставі довіреності, наданою ОСОБА_1 (а.с. 7, 8 том № 1).
ОСОБА_4 знаходиться у трудових відносинах з підприємством відповідача, що підтверджується довідкою філії «Межівського райавтодору», витягом з книги наказів, наказом про припинення трудового договору, наказом про прийом на роботу (а.с. 101-104).
Згідно подорожного листа службового легкового автомобіля № 796 від 19.06.2006 року ОСОБА_4 19 червня 2006 року з 06 до 20 години знаходився на виїзді на автомобілі Кларус (а.с. 209 том № 1). Тобто ДТП відбулося під час виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків.
Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, спричинену їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи те, що винним у скоєному ДТП є ОСОБА_4, який під час ДТП керував автомобілем «Кіа-Кларус» д/н НОМЕР_3 , та який перебуває у трудових відносинах з відповідачем, то суд приходить до висновку про необхідність стягнення Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача ОСОБА_1 (власник автомобіля «Фольксваген Пассат») матеріальну шкоду в сумі 35 008 грн.
Позивачем ОСОБА_2 були понесені наступні судові витрати: витрати за надання правової допомоги у розмірі 3500 грн., витрати на оплату послуг спеціаліста по визначенню спричиненої шкоди автомобілю «Фольксваген-Пассат» у розмірі 400 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 350 грн. та 250 грн., які позивачем були надмірно сплачені (слід було сплатити 51 грн. - за вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди та 8,50 грн. - за вимоги щодо стягнення моральної шкоди), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., витрати на поштові відправлення (телеграми) та його судово-медичний огляд - 115,28 грн., на загальну суму 4622,78 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 11, 12, 13, 14, 28-36, 38, 39 том № 1). На підставі ст.88 ЦПК України вимоги ОСОБА_2 про стягнення судових витрат підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають судові витрати у розмірі 4082,28 грн. (витрати за надання правової допомоги у розмірі 3500 грн., витрати на оплату послуг спеціаліста по визначенню спричиненої шкоди автомобілю «Фольксваген-Пассат» у розмірі 400 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 59,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., витрати на поштові відправлення (телеграми) та його судово-медичний огляд - 115,28 грн.)
Позивачем ОСОБА_3 були понесені наступні судові витрати: витрати за надання правової допомоги у розмірі 3500 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., на загальну суму 3 547 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 4, 5, 9), та яка на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3
Діями ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у тому, що під час ДТП було значно пошкоджено автомобіль, яким він керував протягом тривалого часу, та він дуже сильно злякався від неочікуваного зіткнення та удару, до того ж під час ДТП він отримав тілесні ушкодження (а.с. 9), у зв'язку з чим проходив курс лікування (а.с. 10). Тривалий час він намагався добитися справедливості, знайти порозуміння з керівництвом підприємства відповідача та працівником відповідача ОСОБА_4, однак останні відмовилися відшкодовувати шкоду, спричинену ОСОБА_4 У зв'язку з чим ОСОБА_2 втратив нормальний ритм життя, надію відшкодування завданих збитків, у нього з'явились проблеми зі здоров'ям: з'явились головні болі, роздратованість, порушення сну, він вимушений був звертатись за допомогою до лікарів. Позбавлення ОСОБА_2 надії і можливості відшкодування спричиненої шкоди, сам факт дорожньо-транспортної пригоди, стало причиною порушення його нормальних життєвих зв'язків та обумовило його моральні страждання. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює в 5 000 грн.
Діями ОСОБА_4 моральну шкоду було спричинено й позивачу ОСОБА_3, яка виразилась у тому, що відповідач намагався необґрунтовано перенести відповідальність за скоєне ДТП на нього (ОСОБА_3), під час якого останній дуже злякався, отримав фізичну біль від забиття коліна та пережив емоційний стрес, хвилюючись що можуть постраждати інші люди, в тому числі і двоє маленьких дітей, які їхали в автомобілі «Кіа-Кларус», та водій автомобіля «Фольксваген-Пасат». Крім того він сильно нервував від несправедливості і хвилювався, коли Облавтодор і ОСОБА_4 безпідставно всю вину за скоєне ДТП намагались перекласти на нього в зв'язку з чим у нього погіршився стан здоров'я і він вимушений був звертатись до лікарів. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_3 оцінює в 1 700 грн.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.
Суд, враховуючи надані позивачами пояснення та докази, вважає, що вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача моральна шкода у розмірі 3 000 грн., а на користь позивача ОСОБА_3 - 1 000 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 350 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 52,50 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , ст.ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 35 008 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 4082,28 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а всього стягнути 7082,28 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у розмірі 3 547 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього стягнути 4 547 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерне компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у розмірі 350 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 52,50 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: В.М.Грищенко