ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.10.2022Справа № 910/4397/22
За позовом Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-АГРІ"
про стягнення 831600 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін
від позивача - Сидорчук Я.О.,
від відповідача - Стойко А.Ю.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-АГРІ" (далі - відповідач) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) 831600 грн штрафу за поставку неякісного товару за Договором №122/ВЗЗ-2022 від 11.04.2022.
У позові заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 було відкрито провадження у справі №910/4397/22, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач свої вимоги позову мотивує тим, що відповідачем на виконання умов Договору було поставлено товар суму 4158000 грн, який за перевіркою позивача виявився неякісним, про що останнім на підставі п. 7.4 Договору було складено акт поставки неякісного товару, що є підставою для стягнення з відповідача 20% штрафу від вартості неякісного поставленого товару, що передбачено умовами цього ж пункту Договору.
На електронну пошту суду 13.07.2022 від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заява заперечення проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що подаючи позовну заяву позивачем до неї було долучено договір №122/ВЗЗ-2022 від 11.04.2022 в іншій редакції ніж фактично було підписано між сторонами, зокрема, вказує на те, що у наданій з позовом редакції договору замінено сторінку №3. Щодо порядку укладення Договору, то відповідач зазначає, що отримавши зразок Договору від позивача направив зворотньо свій примірник Договору, зокрема, з іншою редакцією п. 7.4, який було підписано відповідачем.
Крім того, відповідач клопотав про призначення судової експертизи у даній справі з метою встановлення факту замінити третього аркуша Договору.
Ухвалою суду від 18.07.2022 розгляд справи №910/4397/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.08.2022, а також зобов'язано обох сторін надати суду оригінали їх примірників Договору.
У судовому засіданні 10.08.2022 представниками обох сторін було надано суду для долучення до справи оригінали примірників Договору, які підписані з обох сторін.
Судом долучено до матеріалів справи №910/4397/22 надані сторонами примірники Договору.
29.08.2022 протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження на 03.10.2022.
Ухвалою суду від 03.10.2022 розгляд справи по суті було відкладено до 17.10.2022.
У судовому засіданні 17.10.2022 судом оголошено перерву до 31.10.2022.
Представник позивача під час слухання справи по суті підтримав вимоги позову, зазначив, що складений позивачем акт поставки неякісного товару є належним доказом на підтвердження факту поставник відповідачем неякісного масла, який було підписано уповноваженим представником відповідача. Представник відповідача заперечуючи проти вимог позову зазначив, що згідно з протоколами випробувань харчової продукції №1795/22-х, №1795-1/22 акредитованої незалежної лабораторії від 02.06.2022 підтверджується факт поставки якісного товару позивачу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між позивачем як замовником та відповідачем як учасником 11.04.2022 укладено Договір №122/ВЗЗ-2022 про закупівлю товару (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, відповідач зобов'язався поставити позивачу якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а позивач - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло.
Додатком № 1 до Договору (специфікацією) та пунктом 3.1 Договору визначено, що кількість товару складає 170000 кг на загальну вартість 35343000 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 % - 5890500 грн.
Найменування товару (асортименту) згідно Додатку № 1 до Договору (специфікації): Вершкове масло (далі - Товар),
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що якість Товару, що поставляться відповідачем повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ, ДСТУ, ТУ на цей вид Товару.
Пунктом 5.4 Договору вказано, що при передачі Товару відповідач повинен направити уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на Товар, а позивач зобов'язаний прийняти Товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу Товару.
Відповідно до підпункту 6.3.1 та підпункту 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Договору відповідач зобов'язаний забезпечити поставку якісного Товару у строки, встановлені цим Договором, а також забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим Договором.
Згідно з редакцією Договору наданого позивачем за умовами пункту 7.4 Договору вказано, що у разі поставки неякісного (некомплектованого Товару або поставки Товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості цього Товару. Факт поставки недоброякісного Товару підтверджується актом, складеним позивачем (товароодержувачем). Зазначений Товар не зараховується відповідачу у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання відповідачем вказаного акту. У разі заміни Товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності, або з порушенням вимог розділу 2 цього Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований позивачем. Факт заміни Товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності, або з порушенням вимог розділу 2 цього Договору підтверджується актом, складеним Позивачем. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 10.1 Договору сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.0.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2022.
Згідно з пунктом 11.2 Договору відповідач зобов'язаний забезпечити виконання умов цього Договору у межах, визначених Договором та законодавством. У тому числі, забезпечити збереження Товару прийнятого до перевезення, до передачі цього Товару Позивачу в місці, визначеному в специфікації.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 27.05.2022 відповідачем здійснено поставку Товару у кількості 20000 кг на загальну вартість 4158000 грн за місцезнаходженням позивача (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А), що підтверджується видатковою накладною № 7224 від 26.05.2022 та товарно-транспортною накладною № 7205 від 26.05.2022 та товарно-супровідними документами: видатковою накладною № 7224 від 26.05.2022, товарно-транспортною накладною № 7205 від 26.05.2022, декларацією виробника № 44 від 26.05.2022 та декларацією виробника № 45 від 26.05.2022.
Відповідно до декларації виробника № 44 від 26.05.2022 та № 45 від 26.05.2022 постачальником сировини/продукції є ТОВ ТД «Білогір'я молокопродукт», яке своїми деклараціями гарантувало відповідність поставленої партії Товару стандартам ДСТУ 4399:2005.
Так, позивач зазначає, що під час проведення перевірки ним поставленого відповідачем Товару на дотримання постачальником пункту 2.1 Договору та ДСТУ 4399:2005 у позивача виникла підозра, що поставлений Товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом та іншими органолептичними показниками.
У зв'язку з цим, комісією позивача встановлено порушення вимог щодо якості Товару визначені ДСТУ 4399:2005, а саме: Товар за консистенцією: не щільний, при температурі -7°С в автомобілі та -3°С у товщі, масло має м'яку консистенцію, на поверхні розрізу виділяється волога, за смаком: відсутній виражений вершковий смак, а також відсутній присмак пастеризації, про що позивачем на підставі пункту 7.4 Договору складений акт поставки неякісного Товару № 14 від 27.05.2022, який уповноважений представник відповідача підписав без зауважень.
27.05.2022 акт поставки неякісного Товару № 14 від 27.05.2022 було направлено цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача. Через фіксацію факту поставки відповідачем неякісного Товару, зазначена партія Товару на склад позивача не була прийнята та була повернута відповідачу для здійснення заміни на Товар, якість якого має відповідати умовам Договору.
30.05.2022 позивачем було направлено цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача претензію про сплату штрафу у розмірі 831600 грн, яку відповідачем не було задоволено, що стало підставою для звернення із даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що за умовами п. 7.4 Договору у редакції погодженій і підписаній сторонами, факт поставки неякісного товару повинен бути підтверджений актом складеним замовником та протоколом випробувань акредитованої незалежної лабораторії, а позивачем окрім складеного ним акта жодного протоколу випробувань на підтвердження факту поставки неякісного товару не надав.
Так, відповідач каже, що 27.05.2022 ним попередньо було здійснено відбір зразків продукції, яка направлялася позивачу, та надав їх для проведення досліджень до лабораторії
ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»).
За результатами досліджень незалежною акредитованою лабораторією згідно протоколу випробувань харчової продукції №1795/22-х від 02.06.2022 та протоколу випробувань харчової продукції №1795-1/22-х від 02.06.2022 було встановлено, що поставлене позивачу масло вершкове повністю відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, у тому числі і за органолептичними показниками, на невідповідності яких наполягає позивач.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
З наданих пояснень відповідача вбачається, що 07.04.2022 позивачем з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано на електрону адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення із зразком договору, з яким відповідач повинен був ознайомитися, погодити та заповнити.
08.04.2022 у відповідь на отримане повідомлення відповідач направив запропоновану ним редакцію договору на поставку 170 т масла вершкового з правками у п. 5.1, п. 5.2, п. 7.3, п. 7.4 та п. 11.8 договору.
У процесі переговорів запропонована відповідачем редакція договору була погоджена, в результаті чого відповідач 10.04.2022 направив та на офіційну електронну адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ІНФОРМАЦІЯ_3 та на електронну адресу заступника командира частини з тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 сканкопію підписаного ним договору на поставку 170 т масла вершкового, а 11.04.2022 передав до Військової частини НОМЕР_1 два підписаних примірника договору в письмовій формі.
Позивач же заперечує, що з його сторони відбулося погодження умов Договору у редакції відповідача, та зазначає, що він укладає подібні договори з іншими контрагентами тільки у редакції позивача на підтвердження чого до справи долучив примірники подібних договорів.
Позивач зазначає, що при підписанні ним Договору було помічено, що третя сторінка відрізняється від редакції Договору позивача, у зв'язку із чим позивачем було замінено третю сторінку та після цього підписано Договір.
Разом з тим, як вбачається із наданих сторонами примірників оригіналів Договору №122/ВЗЗ-2022 про закупівлю товару від 11.04.2022 наданий позивачем примірник цього Договору на всіх сторінках співпадає по викладу тексту та стилю з примірником Договору відповідача, окрім третього аркуша, який характерно відрізняється від інших аркушів, а також має зміст п. 7.4 інший ніж на примірнику відповідача.
Саме на третій сторінці Договору міститься п. 7.4, який визначає відповідальність за поставку неякісного товару та спосіб підтвердження факту поставки такого неякісного товару.
У редакції договору відповідача факт поставки неякісного товару згідно вимог п. 7.4 повинен бути підтверджений актом, складеним замовником, та протоколом випробувань акредитованої незалежної лабораторії.
Разом з тим, обидва примірники оригіналів Договору надані сторонами не мають підпису сторін на кожному аркуші, а лише на останній сторінці такого Договору, у зв'язку із чим неможливо встановити в чиїй редакції п. 7.4 Договору сторонами було погоджено умови цього пункту в частині встановлення факту поставки неякісного товару.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Частиною 1 ст. 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У статті 646 ЦК України вказано, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Як вбачається з наданих сторонами пояснень, останні не дійшли згоди щодо погодження умов п. 7.4 Договору в частині встановлення факту поставки неякісного товару.
Таким чином, суд не бере до уваги ні одну, ні іншу редакцію Договору сторін щодо спірного п. 7.4 Договору в частині встановлення факту поставки неякісного товару.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно з ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Як вбачається із наданого позивачем з позовом акту №14 від 27.05.2022 складеного комісією у складі: Голови заступника командира частини з тилу - начальник тилу підполковника ОСОБА_2, членів комісії начальника відділення зберігання старшого лейтенанта ОСОБА_3, юрисконсульта відділу правової роботи капітана юстиції ОСОБА_4, лікаря відділення вхідного контролю, реєстрації, відбору проб, ветеринарно-санітарної експертизи та фізико-хімічних досліджень відділу (лабораторії) ветеринарно-санітарної експертизи та контролю якості речового майна старшого лейтенанта ОСОБА_5 в присутності представника ТОВ «АЛЬЯНС-АГРІ» Трощанського Володимира Григоровича було встановлено, що 27.05.2022 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_2, вантажним автомобілем НОМЕР_2 та причіп НОМЕР_3 ТОВ «АЛЬЯНС-АГРІ» поставлено Товар згідно Договору від 11.04.2022 № 122/ВЗЗ-2022, а саме - Масло вершкове загальною кількістю 20000,00 кг.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Договору разом з поставленим Товаром були надані наступні товарно-супровідні документи:
Довіреність б/н від 26 травня 2022 року;
Видаткова накладна № 7224 від 26 травня 2022 року;
Товарно-транспортна накладна № 7205 від 26 травня 2022 року;
Рахунок - фактура № 200 від 26 травня 2022 року;
Декларація виробника №44 (посвідчення про якість) від 26 травня2022 року;
Декларація виробника №45 (посвідчення про якість) від 26 травня2022 року;
Акт № 33 від 27 травня 2022 року обробки автомобільного транспорту.
Пунктом 2.1 розділу 2 Договору «Якість товару» передбачено, що Товар який поставляється Учасником повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ, ДСТУ, ТУ на цей вид Товару.
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 розділу 5 ДСТУ 4399:2005 «МАСЛО ВЕРШКОВЕ. Технічні умови» визначено, що консистенція та зовнішній вигляд масла солодковершкового повинне бути: однорідна, пластична, щільна, поверхня на розрізі блискуча або слабко блискуча, суха. Також смак та запах повинен бути: чистий, добре виражений вершковий з присмаком пастерізації.
Під час фактичної перевірки Товару комісією військової частини НОМЕР_1 НГУ за присутності уповноваженого представника Учасника Трощанського В. Г. встановлено, що поставлений Товар не відповідає пункту 2.1 розділу 2 Договору «Якість товару», а саме: Товар за консистенцією не щільний, на поверхні розрізу виділяється волога, за смаком: відсутній виражений вершковий смак, а також відсутній присмак пастеризації. Також варто зазначити, що при температурі -7°С у автомобілі, та -3°С у товщі, масло має м'яку консистенцію.
На підставі наведеного комісією не було прийнято масло вершкове на продовольчий склад військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із поставкою неякісного товару.
Судом встановлено, що відповідний акт було підписано усіма членами комісії та представником ТОВ «АЛЬЯНС-АГРІ» Трощанським Володимиром Григоровичем яким зазначено, що скарг та зауважень не має.
Судом встановлено, що Трощанський Володимир Григорович діяв на підставі Довіреності від 26.05.2022 виданою директором ТОВ «АЛЬЯНС-АГРІ» зі строком дії до 28.05.2022 (копія надана з позовом), якою надано право даній особі представляти інтереси відповідача, зокрема:
- брати участь у прийманні замовником товару;
- надавати замовнику накладні, акти приймання-передавання товару, акти звіряння та інші первинні документи, які супроводжують господарську діяльність підприємства;
- брати участь у відборі зразків замовником для проведення досліджень щодо якості товару (у разі потреби);
- завіряти своїм підписом всі необхідні під час постачання товару документи;
- надавати замовнику пропозиції та претензії від імені довірителя, засвідчувати своїм підписом документи довірителя.
Таким чином, дана особа мала повноваження від імені відповідача брати участь у відборі зразків замовником для проведення досліджень щодо якості товару та під час встановлення факту неякісного товару поставленого позивачу 27.05.2022 за Договором не заперечувала щодо встановлених у акті №14 від 27.05.2022 обставин.
Не погоджуючись із наданим позивачем актом №14 від 27.05.2022 як належним доказом на підтвердження факту поставки неякісного товару відповідач стверджує, що позивач всупереч вимогам п. 7.4 Договору (у редакції відповідача) та п. 28 Інструкції від 25.04.1966 № П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного значення та товарів народного споживання за якістю, не здійснив відбору зразків продукції та не направив їх для дослідження якості в незалежній Лабораторії.
Відповідач зазначає, що він попередньо здійснив відбір зразків продукції, яка була направлена позивачу, та надав їх для проведення досліджень до лабораторії ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстан дарт»).
З наданих відповідачем протоколу випробувань харчової продукції № 1795/22-х від 02.06.2022 та протоколу випробувань харчової продукції № 1795-1/22-х від 02.06.2022 вбачається, що ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» було проведено дослідження на замовлення ТОВ «АЛЬЯНС-АГРІ» щодо об'єкта випробувань - масло солодковершкове селянське 72,5 % жиру моноліт за ДСТУ 4399:2005, розмір партії 10000 кг, дата виготовлення 18.05.2022, виробником якого є ТОВ «ТД «Білогір'я молокопродукт», зразки якого відібрані за актом №2 від 27.05.2022 та доставленого представником заявника 27.05.2022, датами проведення випробувань є 27.05.2022-02.06.2022.
У вказаних протоколах зазначено, що масло солодковершкове селянське 72,5 % жиру моноліт за ДСТУ 4399:2005 має чистий, добре виражений вершковий із присмаком пастеризації та відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005.
Що ж стосується посилання відповідача на Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція П-7), то суд зазначає наступне.
Положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця покладений обов'язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
Окрім того, відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України.
Такого ж висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №927/923/19.
Слід зазначити, що Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що він регулює відносини між операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Пунктом 55 частини першої ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів.
Пунктом 22 частини першої ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку дотримуються зокрема таких вимог:
- дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачів;
- потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від неперероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру;
- якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачів.
За визначенням, наведеним у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", безпечний харчовий продукт - це харчовий продукт, який не справляє шкідливого впливу на здоров'я людини та є придатним для споживання; забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до харчового продукту і становить загрозу безпечності харчового продукту; небезпечний харчовий продукт - харчовий продукт, що є шкідливим для здоров'я та/або непридатним для споживання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Подібну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 №922/51/20.
Досліджуючи надані сторонами докази суд дійшов висновку, що наданий позивачем акт №14 від 27.05.2022 на підтвердження факту поставки відповідачем 27.05.2022 неякісного товару (масло вершкове) є більше вірогідним та таким, який підтверджує факт постачання відповідачем неякісної партії товару за Договором враховуючи, що сам представник відповідача Трощанський В.Г. діючи на підставі Довіреності від 26.05.2022 підтвердив своїм підписом.
Відповідачем же сам акт №14 від 27.05.2022 не оскаржується.
Що ж стосується наданих відповідачем протоколів випробувань харчової продукції № 1795/22-х, № 1795-1/22-х від 02.06.2022, то з них не можливо встановити, що на дослідження було передано саме той товар, який у той же день було поставлено позивачу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що цей товар відбирався у присутності уповноваженого представника позивача із тієї партії, яка була поставлена відповідачем 27.05.2022 за видатковою накладною № 7224 від 26.05.2022 та товарно-транспортною накладною № 7205 від 26.05.2022.
На підставі вищевказаного факт поставки відповідачем товару неналежної якості підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.4 Договору в частині, яка погоджена обома сторонами, у разі поставки неякісного (не комплектованого) Товару або поставки Товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості цього Товару.
Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу у сумі 831600 грн та визнається обґрунтованим, а отже позовна вимога позивача підлягає задоволенню.
Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-АГРІ" (вул. Хоменка, буд. 12, м. Черкаси; ідентифікаційний код 41311847) на користь Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) 831600 (вісімсот тридцять одну) грн штрафу та 12474 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст підписано 17.11.2022.
Суддя Р.Б. Сташків