Справа №: 716/1547/22
17.11.2022 суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Стрілець Я.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №154772 від 22.10.2022 ОСОБА_1 22.10.2022, о 22 год. 54 хв, керував автомобілем марки "Toyota Rav 4" д.н.з. НОМЕР_1 в с. Горішні Шерівці Чернівецького району Чернівецької області по вул. Головна,100, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наявність якого було встановлено за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager - 7510, тест №936 показник алкоголю становив 0,32 ‰ (проміле).
Згідно протоколу дії ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України кваліфковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, в якому навів аргументи на спростування у викладених у матеріалах справи обставин та просив провадження у справі закрити.
За вказаних обставин справу розглянуто у відсутності особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В той же час вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №154772 від 22.10.2022 ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що 22.10.2022, о 22 год. 54 хв, керував автомобілем марки "Toyota Rav 4" д.н.з. НОМЕР_1 в с. Горішні Шерівці Чернівецького району Чернівецької області по вул. Головна,100, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наявність якого було встановлено за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager - 7510, тест №936 показник алкоголю становив 0,32 ‰ (проміле).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкції), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Вказана норма закону більш детально відображена у п. 6 Інструкції та п.3 Порядку, де також наголошено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством чітко визначено дії працівника поліції у разі наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортними засобами, перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є, зокрема керування транспортними засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, з урахуванням суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , предметом розгляду даного провадження є керування транспортними засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню траснпортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
В той же час, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції в процесі руху.
Відеозаписи з місця події, які містяться в матеріалах справи, не відображають зафіксованого факту керування ОСОБА_1 22.10.2022, о 22 год. 54 хв., с. Горішні Шерівці Чернівецького району Чернівецької області по вул. Головна,100, автомобілем марки " Toyota Rav 4" д.н.з. НОМЕР_1 .
З відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що відео починається з моменту, як ОСОБА_1 сидить в салоні автомобіля.
В свою чергу, знаходження особи в салоні транспортного засобу, який знаходиться в нерухомому стані, не є доказом вчинення останнім адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відтак, виходячи із встановлених по справі обставин, працівником поліції зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не здійснювалась.
Більше того, як вбачається із акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на підставі якого складено протокол, вказаний акт не містить даних щодо часу, дати та місця його складання.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
При наданні оцінки відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого не вбачається факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає даний доказ не належним, оскільки останній, ніяким чином не підтверджує та/або не спростовує наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Більше того, як вбачається із акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на підставі якого складено протокол, вказаний акт не містить даних щодо часу, дати та місця його складання.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні та не були здобуті під час судового засідання.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин та враховуючи те, що під час розгляду справи не здобуто доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем, а фактичні дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б вказували на керування транспортним засобом ОСОБА_1 є недостатніми для доведеності його вини у вчиненні правопорушення та спростовуються письмовими показами останнього і відеоматеріалами, а тому, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи наявні докази в їх сукупності та керуючись, в тому числі, основними конституційними засадами судочинства, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, враховуючи неприпустимість ґрунтування обвинувачення на доказах, одержаних незаконним шляхом і припущеннях, а також тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, вважаю, що провадження у даній справі слід закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі ст.ст. 8, 9, 62 Конституції України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС України 09.11.2015, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ