ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"17" листопада 2022 р. справа № 300/4629/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, прновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу від 24.08.2022 за № 355 о/с в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, наказу від 23.08.2022 за № 700 про "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд зазначає, що одночасно із позовною заяву позивачем подано суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу. Таким чином, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, а не статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Окрім того, в поважність причин пропуску строку, позивача зазначає, що в період з 09.09.2022 по 26.09.2022 він перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній клінічній лікарні. В зв'язку із наведеним просить суд поновити строк звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно положень статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.
Абзацом 2 частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення, у тому числі у виді звільнення зі служби в поліції, є 15-денний строк, установлений в частині 4 статті 31 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», перебіг якого розпочинається з дня ознайомлення поліцейського з відповідним наказом.
Із змісту позовної заяви слідує, що, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати наказ від 24.08.2022 за № 355 о/с в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, наказ від 23.08.2022 за № 700 про "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до розписки від 25.08.2022, із наказом №355 о/с ОСОБА_1 ознайомлено 25.08.2022, згідно якої він підтвердив, що отримав трудову книжку НОМЕР_1 та витяг з наказу про своє звільнення №355 о/с від 24.08.2022.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати з 25.08.2022 року.
Суд зазначає, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 11.11.2022 року.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, звернувшись 11.11.2022 року із даним позовом порушив 15-денний строк звернення до суду із цим позовом.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, а не статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Однак, суд звертає увагу, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 19.04.2022 № 7300, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що за загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб'єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
З аналізу наведених норм, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення, установлений в частині 4 статті 31 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яка регламентує оскарження дисциплінарного стягнення застосованого у період дії воєнного стану, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, а не статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №240/532/20, то такі є помилковими оскільки, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022, тому такі висновки Верховного Суду не є застосовними до спірних правовідносин, на які поширюються внесені зміни, які чинні у період дії воєнного стану.
Стосовно зазначених позивачем, як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення на обставин того, що ОСОБА_1 в період з 09.09.2022 по 26.09.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній клінічній лікарні, суд зазначає наступне.
Згідно, наявних в матеріалах справи адвокатських запитів, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.08.2022 укладено договір про надання правової допомоги, що також підтверджено в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Відтак, з 25.08.2022 адвокат Либовка А. В. набула права щодо представництва інтересів ОСОБА_1 , що нею неодноразово здійснювалось шляхом подання відповідних запитів в інтересах позивача, а відтак представник позивача не була позбавлена можливості звернутись до суду в інтересах ОСОБА_1 , в межах 15-денного строку.
Відтак, суд критично оцінює доводи позивача про те, що перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні унеможливило звернення до суду в межах 15-денного строку.
Стосовно доводів що представником позивача адвокатом Либовкою А.В. в частині подання повторних запитів від 07.09.2022 для отримання матеріалів службового розслідування, то такі суд вважає не поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач чи його представник вправі подати до суду клопотання про витребування доказів із зазначенням перешкод в отриманні необхідних доказів. Однак, таке клопотання позивач не долучив до позову, а подав тільки 11.11.2022.
В зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку, що позивач та його представник не обґрунтували дотримання строків звернення до суду та не подали належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів щодо неможливості звернення до суду у строки визначені приписами частини 4 статті 31 Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (в редакції від 01.05.2022).
Окрім того, суд зазначає, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 року у справі № 300/3777/22 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з підстав визначених представником позивача у заяві про поновлення процесуального строку. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду.
Водночас, частиною 4 статті 240 КАС України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суд звертає увагу на те, що при черговому зверненні позивачем не наведено інших об'єктивних обставин, окрім вже проаналізованих судом у справі № 300/3777/22, що унеможливлювали б звернення до суду з позовом у визначені законом строки, а відтак, підстави з яких позов було залишено без розгляду позивачем не усунуто.
Таким чином, мотиви і аргументи, які вказані позивачем щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статі 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки, ОСОБА_1 подав позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 120, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з підстав визначених ним у заяві про поновлення процесуального строку.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Панікар І.В.