28 вересня 2022 року Справа 160/13707/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. № 0400-0312-8/53749 від 09.07.2020 року, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 29.04.2016 року з урахуванням законодавства діючого на момент подання заяви;
- зобов'язати Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п. 2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
В порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України наведеної норми у позовній заяві не вказані офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача або, що такі відсутні.
Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
В позовній заяві позивач зазначає в якості відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, водночас як слідує з прохальної частини позову (п. 3 прохальної частини позову), просить зобов'язати Відділ з питань перерахунків пенсій №7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити пенсію позивачу, відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 29.04.2016 року.
Суд звертає увагу, що за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 21910427) зареєстровано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як юридичну особу, в свою чергу Відділ з питань перерахунків пенсій № 7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області є - структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який не є самостійним суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку із чим, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій привести прохальну частину позову у відповідність зазначених норм (визначитись із вимогами щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) та подати копію уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позову встановлено, що позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
В обгрунтування клопотання зазначено, що 29.04.2016 року позивач вперше звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 7 УЗПЗ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, в призначенні пенсії було відмовлено. Дане рішення пенсійного органу позивачем не було отримано, і лише за результатами розгляду адвокатського запиту від 20.05.2019 року, листом від 22.05.2019 року за вих. № 815/03-10/26 (копія якого залучена до матеріалів позову), його було проінформовано про те, що за заявою від 29.04.2016 року у призначенні пенсії було відмовлено у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджують право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В подальшому, позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою від 29.08.2019 року про призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та отримав відповідь від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05.09.2019 року за вих. № 1449/03-07/27 (копія відповіді до матеріалів позову не долучена) про те, що у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного загального стажу. Позивачем вказане рішення пенсійного органу було оскаржене до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 160/709/20 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви позивача від 29.04.2016 року та 29.08.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням висновків суду. На виконання рішення суду по справі № 160/709/20, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяви позивача від 29.04.2016 року та 29.08.2019 року про призначення пенсії, та відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із недостатністю страхового стажу (16 років 08 місяців 11 днів, замість 20 років), про що позивача було повідомлено листом від 09.07.2020 року за вих. № 0400-0312-8/53749. Оскільки копію вказаного листа позивач отримав тільки 27.07.2022 року, вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних підстав, у зв'язку із чим, просить його поновити.
Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
В матеріалах справи міститься лист Відділу з питань перерахунків пенсій № 7 Управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2020 року, з якого вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 по справі №160/709/20 було розглянуто заяви від 29.04.2016 року та 29.08.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено, що страховий стаж позивача, станом на 08.07.2020, після перерахунку складає 16 років 08 місяців 11 днів, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 20 років) позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Крім того, до матеріалів позову позивачем надано копію витягу з Реєстру відправлених листів від 10.07.2020 року, поданих на поштове відділення, згідно з яким, на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було направлено копію рішення від 09.07.2020 року за вих. № 0400-0312-8/53749. Доказів того, що вказана кореспонденція дійсно не була отримана позивачем (звернення до АК «Укрпошта», ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із запитами щодо причин невручення/повернення кореспонденції), до суду не надано.
Як зазначено в позові, з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі №160/709/20 позивач ознайомився на сайті Судової влади.
Отже, позивач був обізнаний про наявність судового рішення за його заявою з лютого 2020 року та був зацікавлений у вирішенні питання щодо розгляду його заяв та призначення пенсії на виконання рішення суду. Проте, протягом тривалого часу (з березня 2020 року (набрання рішенням суду законної сили) до липня 2022 року), позивачем не вживались заходи щодо з'ясування питання про хід виконання рішення суду (звернення, запити, заяви про повідомлення щодо результатів виконання рішення суду по справі №160/709/20, звернення до виконавчої служби, тощо).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За таких обставин суд зазначає, що позивач, права та інтереси якого вже були захищені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 160/709/20, не отримавши будь - якої інформації від пенсійного органу щодо виконання рішення суду, не отримуючи пенсію, на яку він розраховував, мав можливість з'ясувати у відповідача про результати розгляду його заяв про призначення пенсії та у встановлені ст. 122 КАС України строки, звернутись до суду, якщо вважав, що права та інтереси його порушені рішеннями, дією чи бездіяльністю відповідача.
Не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду і та підстава, що адвокатом позивача - Новаком А. лише 27.07.2022 року було отримано копію спірного рішення пенсійного органу від 09.07.2020 року за вих. № 0400-0312-8/53749, оскільки, до моменту звернення адвоката до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (липень 2022 року), шестимісячний строк звернення до суду із позовом вже було порушено.
Оскільки наведені причини поважності пропуску строку звернення до суду свідчать про триваючу пасивну поведінку позивача, суд не знаходить підстав для поновлення строку звернення до суду.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази їх поважності.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до поданої заяви.
Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Тобто, КАС України містить спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення та виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання іншого позову.
Судом встановлено, що оскаржуване позивачем рішення пенсійного органу № 0400-0312-8/53749 від 09.07.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі заяв від 29.04.2016 року та 29.08.2019 року було винесено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 160/709/20.
За таких обставин, позивачу слід визначитись із тим, в якому порядку відбуватиметься захист його прав та інтересів, та у разі необхідності подати до суду відповідні заяви.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, залежно від складу сторін) із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача або інформацію, що така відсутня, а також привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (вказати правильне найменування відповідача);
- вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази їх поважності;
- вирішити питання про спосіб звернення до суду, та подати, у разі необхідності, відповідні заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123,160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева