25 квітня 2022 року Справа № 160/23425/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23425/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, 73005; код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
25.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлені спірним листом-відповіддю №26428-22144/Ч-01/8-0400/21 від 05.08.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ з огляду на те, що позивачем не надавалися відповідні документи;
- визнати протиправним та скасувати рішення відмову в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 о/р № НОМЕР_2 від 28.07.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахувати та виплачувати таку пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є вдовою ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 16.04.1993, виданим Нікопольським РАЦСом. На даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 07.10.2009 пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 . Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі, Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, із заявами від 07.05.2021 та від 20.07.2021 про призначення/перерахунок пенсії та про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, які призначаються відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1 незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2021 листом №26428-22144/Ч-01/8-0400/21, позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з причини неподання позивачем документів, що підтверджують інвалідність, що настала у зв'язку з каліцтвом, захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та посвідчення 1 категорії, та довідки про роботу ОСОБА_2 та отриману ним заробітну плату в населених пунктах зони відчуження. Крім того, позивач отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р №912140194215 від 28.07.2021, в якому було зазначено, що розмір пенсії за віком більший, ніж розмір пенсії по втраті годувальника, право на перерахунок пенсії відсутнє. Однак, позивач з означеними рішеннями не погодилася, у зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/23425/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. В означеній ухвалі суд встановив відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Також цією ухвалою позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачам - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
22.02.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) на позовну заяву (вх. №19523/22). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на відсутність законних підстав для переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Відповідачем-1 наголошено, що ОСОБА_2 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області не перебував, пенсію по інвалідності захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС не отримував. Як зазначає відповідач-1, ОСОБА_1 07.05.2021 та 20.07.2021 надала заяви про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону №796. Але документи, що підтверджують інвалідність, що настала у зв'язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та посвідчення 1 категорії на ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 42 роки, надані не були, а також не було надано довідки про роботу ОСОБА_2 та про отриману ним заробітну плату в населених пунктах зони відчуження. Крім того, відповідач-1 направив запит на адресу управління соцполітики Нікопольської міськради про надання інформації щодо оформлення ОСОБА_2 посвідчення ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яке зі слів його дружини ОСОБА_1 , було йому виписане в 1993 році. На означений запит 05.02.2022 надійшла відповідь, якою зазначається, що заяви для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії від ОСОБА_2 до управління не надходило та відповідне посвідчення йому не видавалося. Також, відповідачем-1 направлено лист до Нікопольської міжрайонної МСЕК №1 КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР, стосовно надання довідки про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.12.2021 відповідачеві-1 від Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР Нікопольської міжрайонної МСЕК №1 надійшла відповідь, в якій повідомляється, що в архіві міжрайонної Нікопольської МСЕК №1 зберігається медична справа №3854 з актом огляду ОСОБА_2 №1196 від 02.06.1993, яким визначена І (перша) група інвалідності з 29.12.1992 по загальному захворюванню (копія відповіді надається). Отже, як вбачається ОСОБА_2 встановили першу групу інвалідності захворювання якого не пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З огляду на викладені обставини, відповідач-1 вважає, що відсутні законні підстави для переведення позивача на пенсію по втраті годувальника та просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовити.
23.02.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач-2) на позовну заяву (вх. №20351/22). Відповідач-2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню. Відповідач-2 зазначив, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961. Відповідач-2 вказав, що за принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та 28.07.2021 прийнято рішення №91214194215 про відмову в перерахунку пенсії. Як зазначає відповідач-2, при зверненні із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, відповідно до ст. 54 Закону №796 позивачем до органу Пенсійного фонду не надавались документи, що підтверджують інвалідність померлого годувальника ОСОБА_2 , що настала у зв'язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи; довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії на ОСОБА_2 . Довідки про роботу та про заробітну плату за роботу ОСОБА_2 в населених пунктах зони відчуження до органів Пенсійного фонду не надавались. З огляду на викладене, відповідач-2 зазначає, що за життя ОСОБА_2 не був визнаний інвалідом та не був віднесений до 1 категорії осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не дає права позивачеві на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону №796. Окрім того, відповідачем-2 наголошено, що розмір пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону №1058 (2635,26 грн.) є меншим, ніж розмір пенсії за віком (3298,99 грн.), тому, переведення позивача на пенсію по втраті годувальника та є недоцільним. З огляду на зазначене, при прийнятті рішення № 912140194215 від 28.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідач-2 вважає, що управлінням протиправних дій не допущено та просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовити.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.04.1993 укладено шлюб, запис за №368.
ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 від 23.04.1993 серії НОМЕР_5 .
Згідно посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1989 році серії НОМЕР_6 від 30.10.1991 ОСОБА_3 мав право на пільги та привілеї, встановлені законодавством СРСР.
Також, довідкою №090 від 04.08.1993, виданою Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, встановлено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії.
Випискою з історії хвороби №616, виданої Дніпропетровською обласною лікарнею ім. Мечникова, зазначено, що ОСОБА_2 проходив обстеження, у результаті якого виявлено радіаційне опромінення.
У висновку про час настання інвалідності №93 від 06.12.2013, виданого Нікопольською міжрайонною МСЕК №1, зазначено, що ОСОБА_2 мав діагноз рак шлунку, ракова кахексія, інтоксикація, та з 29.12.1992 визнаний інвалідом першої групи.
Архівною довідкою відділу обробки звернень Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/1403 від 14.02.2014 підтверджено, що ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 17.04.1989 (наказ №107) по 07.07.1989 (наказ №188).
Також, участь ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини №34102, здійснення 33 виїздів на промплощадку АЕС та отримання дози опромінення 4,92 рентген, підтверджується довідкою №4/572 від 11.03.1993, виданою Нікопольським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
Відповідно до довідки №4/243 від 11.03.1993, виданої Нікопольським об'єднаним міським військовим комісаріатом, ОСОБА_2 визнано придатним до робіт в зоні іонізуючого випромінення.
Довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України №51/3328 від 20.04.1993 підтверджується участь військовослужбовця з військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
29.04.1993 відділом охорони здоров'я виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів видано експертний висновок щодо наявності в ОСОБА_2 захворювання рак шлунку III-IV кл. група, IV стадія, кахексія, гіпохромна анемія, пов'язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
10.06.1993 відділом охорони здоров'я виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів видано експертний висновок щодо наявності в ОСОБА_2 захворювання рак шлунку IV стадії, IV кл. гр., пов'язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Довідкою №4090 від 23.12.2013, виданою Нікопольським об'єднаним міським військовим комісаріатом, встановлено направлення ОСОБА_2 на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 17.04.1989 по 22.07.1989.
Означені обставини також підтверджені довідкою №4/663 від 20.09.2012, виданою Нікопольським міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.12.2009 і отримує пенсію за віком.
ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, передбачені ч. 2 ст. 20, ст. 48, ст.ст. 52-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі посвідчення дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) категорії перша, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою №018672 від 21.01.2003.
Згідно експертного висновку №31004/19-4 від 02.04.2014, виданого Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією, встановлено, що ОСОБА_2 мав захворювання рак шлунку, кахексія, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не встиг оформити та отримати посвідчення особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі, Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, із заявами від 07.05.2021 та від 20.07.2021 про призначення/перерахунок пенсії та про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, які призначаються відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1 незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Проте, у відповідь Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №26428-22144/Ч-01/8-0400/21 від 05.08.2021 було відмовлено позивачеві у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з причини неподання позивачем документів, що підтверджують інвалідність, що настала у зв'язку з каліцтвом, захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та посвідчення 1 категорії, та довідки про роботу ОСОБА_2 та отриману ним заробітну плату в населених пунктах зони відчуження.
Позивач також отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 /р №912140194215 від 28.07.2021, в якому було зазначено, що розмір пенсії за віком більший, ніж розмір пенсії по втраті годувальника, право на перерахунок пенсії відсутнє.
Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
У ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV).
Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30.09.1956 включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1956 по 31.03.1957;
56 років - які народилися з 01.04.1957 по 30.09.1957;
56 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1957 по 31.03.1958;
57 років - які народилися з 01.04.1958 по 30.09.1958;
57 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1958 по 31.03.1959;
58 років - які народилися з 01.04.1959 по 30.09.1959;
58 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1959 по 31.03.1960;
59 років - які народилися з 01.04.1960 по 30.09.1960;
59 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1960 по 31.03.1961;
60 років - які народилися з 01.04.1961 по 31.12.1961.
Згідно з преамбулою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ) він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, та вказано кількість років, на які зменшується вік виходу на пенсію відповідним категоріям осіб.
Згідно з частиною третьою статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV і цього Закону.
Аналіз наведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку.
Законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім'ї, які мають право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.
Отримання цими особами пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до законодавства, яке регулює призначення такої пенсії на пільгових умовах, не дає підстав для призначення їм до досягнення передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV віку пенсії у зв'язку з втратою годувальника чи переведення на цей вид пенсії.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
За змістом статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Тобто, обов'язковими умовами для визнання за членами сім'ї померлого права на пенсію в разі втрати годувальника є не тільки наявність права померлого на пенсію за Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а й те, що ці члени сім'ї мають бути непрацездатними та перебувати на утриманні померлого, або доходи померлого були для них єдиним джерелом засобів до існування.
Проте, як встановлено судом, позивачка (1954 року народження) на час захворювання її чоловіка (29.12.1992) та на час його смерті (23.04.1993) - була працездатного віку (39 років), пенсію не отримувала.
Таким чином, факт наявності у померлого чоловіка статусу військовослужбовця чи відсутність такого статусу не впливають на оскаржувані дії відповідачів, оскільки позивач не відноситься до осіб, які мають право на отримання пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із приписами статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, встановлені судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, 73005; код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення складений 25.04.2022.
Суддя О.В. Царікова