11 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 910/8949/21
Провадження № 5310/2022
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022
у складі колегії суддів: Корсака В.А., Попікової О.В., Євсікова О.О.,
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Лентюгова Андрія В'ячеславовича
до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області,
про визнання договору недійсним та відшкодування 3 715 303 грн,
Фізична особа-підприємець Лентюгов Андрій Вячеславович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до: Головного управління Національної поліції у м. Києві; Київської міської прокуратури Головного управління Національної поліції в Київській області та Київської обласної прокуратури, в якій просив суд:
1. Визнати недійсним договір зберігання від 04.11.2017 № 1006, укладений від імені Київської місцевої прокуратури прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 Бондаренком Миколою Віталійовичем з ТОВ "ТК "Топ Логістік Плюс", та акт передачі майна до Договору від 04.11.2017 № 1006;
2. Стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди, а саме:
- витрати вартості робіт по здійсненню судово-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку в сумі 5 000 грн;
- загальної ринкової вартості неповернутої алкогольної продукції, вилученої під час обшуку від 19.05.2017, в сумі 3 610 303 грн;
- відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн.
22.12.2021 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.
07.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/8949/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Лентюгова Андрія В'ячеславовича матеріальну шкоду в сумі 3 610 303 грн та моральну шкоду у сумі 100 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
20.10.2022 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/8949/21.
Крім того, заявлені клопотання про поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у цій справі, про зупинення дії цієї постанови, а також про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не сплачено судовий збір за подачу касаційної скарги, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Проте, клопотання скаржника не містить визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору, а скаржник помилково визначає, що він є звільненим від оплати судових витрат, тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У цій справі позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним та відшкодування 3 715 303 грн, тобто з вимогою майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Станом на 1 січня 2021 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" був встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270 грн.
Відтак, оскаржуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у цій справі, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 115 999,09 грн ((3 715 303 грн *1,5/100*200%) + 2 270 грн *200%).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду на викладене касаційна скарга Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у цій справі підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 115 999,09 грн.
Необхідність сплати судового збору у цих правовідносинах підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 906/770/17, згідно з якою на відповідача (відповідачів) не поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Розгляд клопотань про поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у цій справі та про зупинення дії цієї постанови буде здійснено після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/8949/21 залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню Національної поліції у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів із дня вручення ухвали.
4. Повідомити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційними засобами зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков