ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2022Справа № 910/7811/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг"
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
про стягнення 189 072,29 грн.,
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 189 072,29 грн., з яких: 174 270,48 грн. - основний борг за договором про надання овердрафту за поточним рахунком від 22.03.2021 року № 251/ЮКО-21, 14 801,81 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов укладеного 22.03.2021 року між ним та позивачем договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 251/ЮКО-21 в частині повного та своєчасного повернення суми кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту та сплати нарахованих процентів. Оскільки виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" зобов'язання за вказаним правочином забезпечено порукою за укладеними між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договорами поруки від 22.03.2021 року № 251/ЮПОР-21 та від 22.03.2021 року № 251-1/ЮПОР-21 відповідно, позивач просив суд стягнути на його користь суму простроченої заборгованості за кредитом та процентами з позичальника і поручителів солідарно.
Ухвалою від 19.08.2022 року господарський суд міста Києва відповідно до вимог частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України звернувся до відповідних відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб із запитами про надання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача-2 та відповідача-3.
01.09.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшов лист Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.09.2022 року № 104/22-505, за змістом якого ОСОБА_2 з 07.07.2020 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
02.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.08.2022 року № 100/39-1491, за змістом якого ОСОБА_1 з 24.09.2019 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі № 910/7811/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" на позовну заяву, в якому останнє визнало заявлену банком до стягнення суму заборгованості за кредитом та зобов'язалося найближчим часом її погасити. Крім того, відповідач-1 погодився з нарахованою позивачем до 24.02.2022 року сумою процентів за кредитом, проте зазначив, що до решти таких процентів, нарахованих після означеної дати (початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05:30 год 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022), діє "Форс-мажор". Разом із тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" просило суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості врегулювати спір у даній справі у позасудовому порядку.
Крім того, 26.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1, в якому останній просив суд постановити ухвалу про здійснення розгляду справи № 910/7811/22 за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач-1 посилався на те, що здійснення розгляду справи у загальному позовному провадженні з викликом сторін зумовлене необхідністю надання відповідачу-1 належної правової допомоги, а також можливістю укладення сторонами мирової угоди.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2022 року в задоволенні вищезазначеного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" про розгляд справи № 910/7811/22 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Інших клопотань чи заяв, зокрема, по суті спору, від сторін до суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 07.09.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/7811/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з відповідним трек-номером 0105492679140 на зареєстровану адресу місця проживання відповідача-3 - ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_3 .
Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105492679140 вручене відповідачу-3 не було.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Слід також зазначити, що копія ухвали від 07.09.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/7811/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з відповідним трек-номером 0105492679158 на зареєстровану адресу місця проживання відповідача-2 - ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вищенаведеного наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 0105492679158, відповідач-2 ухвалу суду отримав 14.09.2022 року.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення, зокрема, відповідача-2 та відповідача-3 про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач-2 та відповідач-3 у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами щодо подання вказаних заяв по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи наведені обставини, суд звертає увагу відповідача-1 на обов'язок суду дотримуватися встановлених законом строків розгляду господарських спорів та не допускати необґрунтованого затягування провадження у справі. Разом із тим, нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості відкладення розгляду справи, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд також зазначає, що сторони у справі, у разі наявності їх волевиявлення на вирішення матеріально-правового спору між ними у добровільному порядку, не позбавлені права та можливості врегулювати такий спір, у тому числі після ухвалення судового рішення по суті цього спору, шляхом укладення мирової угоди на стадії виконання рішення, добровільної сплати боржником заборгованості та не вчинення стягувачем дій, направлених на примусове виконання рішення, тощо.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
22.03.2021 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" (далі - Товариство) укладено договір № 251/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком (далі - Договір).
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.
За умовами пункту Договору овердрафт - короткостроковий кредит, що надається Банком позичальнику шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту овердрафту; при цьому, на цьому поточному рахунку утворюється дебетове сальдо.
Ліміт овердрафту - встановлений у Договорі гранично допустимий розмір заборгованості за овердрафтом.
Строк безперервного користування овердрафтом - період часу, протягом якого позичальник безперервно може мати заборгованість за овердрафтом. Зменшення або збільшення заборгованості по овердрафту в цей період не впливає на дату початку строку.
За умовами пункту 2.1 Договору Банк надає позичальнику овердрафт шляхом сплати протягом операційного дня з рахунку позичальника IBAN НОМЕР_1 (980) в АТ "КБ "Глобус", розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого ліміту овердрафту на наступних умовах:
- номер рахунку нарахованих процентів IBAN НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус" (пункт 2.1.1);
- ліміт овердрафту: 600 000,00 грн. (пункт 2.1.2);
- строк дії ліміту овердрафту - з 22.03.2021 року по 21.03.2022 року (пункт 2.1.1);
- процентна ставка (в залежності від строку безперервного користування овердрафтом): до 10 календарних днів - 10 % річних, від 11 до 45 календарних днів - 16 % річних, від 46 календарного дня - 26 % річних.
У пункті 2.2 Договору його сторони домовилися про те, що загальною метою використання кредитних коштів за цим Договором є задоволення поточних потреб позичальника в обігових коштах, придбання позичальником основних та обігових засобів, а також інші цілі, що відповідають статутній діяльності позичальника та не суперечать вимогам чинного законодавства України. Позичальник зобов'язаний використовувати кредитні кошти з дотриманням вимог чинного законодавства України.
За умовами пункту 3.1 цього правочину овердрафт надається Банком позичальнику шляхом сплати з рахунку протягом операційного дня розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого Договором ліміту овердрафту.
Відповідно до пункту 3.2 Договору строк безперервного користування овердрафтом становить не більше 45 календарних днів. Днем початку перебігу строку безперервного користування овердрафтом є перший день, з якого, незалежно від суми, позичальник безперервно мав заборгованість за овердрафтом, днем закінчення - день, в який заборгованість за овердрафтом сплачено в повному обсязі (день зарахування на рахунок грошових коштів в сумі, що дорівнює або перевищує розмір фактичної заборгованості по овердрафту).
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов'язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту.
Нарахування процентів Банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє (включно) та у день остаточного повернення кредиту.
Проценти за користування овердрафтом в національній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.
Проценти за користування овердрафтом в іноземній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
День повернення кредитних коштів у часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.
Умовами пункту 3.4.1 Договору встановлено, що сплата позичальником процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування.
У пункті 3.7 Договору його сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати позичальником заборгованості по овердрафту (порушення строку безперервного користування овердрафтом, строку дії ліміту овердрафту, строку сплати комісії за управління овердрафтом) позичальник сплачує Банку підвищену процентну ставку, зазначену в пункті 2.1.4, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повної сплати. Сплата процентів у підвищеному розмірі, передбачених цим пунктом, здійснюється в день фактичної сплати простроченої заборгованості по овердрафту. При цьому, Банк припиняє подальше надання позичальнику овердрафту. Надання овердрафту може бути відновлено Банком після повної сплати позичальником простроченої заборгованості за овердрафтом, процентами, комісійною винагородою та/або іншими платежами, передбаченими цим Договором.
При надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості по овердрафту за наявності простроченої заборгованості по процентах та/або комісійної винагороди, Банк у першу чергу зараховує кошти на рахунок сплати процентів і комісійної винагороди (пункт 3.8 Договору).
Пунктами 6.1.1, 6.1.3, 6.1.5 Договору на позичальника покладено обов'язок дотримуватися строку ліміту овердрафту, забезпечити надходження на рахунок грошових коштів у сумі, достатній для сплати овердрафту, та сплату заборгованості по овердрафту в терміни, передбачені цим Договором, а також своєчасно сплачувати проценти, встановлені цією угодою.
За умовами пункту 10.1 Договору останній набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін - юридичних осіб та підписання позичальником - фізичною особою-підприємцем, що не має печатки, та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором.
Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач надав відповідачу-1 кредит (овердрафт) у межах передбаченого Договором ліміту, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" з відомостями про рух коштів, а також не заперечувалося самим позичальником у відзиві на позовну заяву.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що строк дії ліміту овердрафту закінчився 22.03.2022 року (пункт 2.1.1 Договору), тоді як у порушення взятих на себе зобов'язань відповідач-1 з 28.08.2021 року не здійснював повного погашення овердрафту в межах строку безперервного користування ним (45 календарних днів), внаслідок чого станом на 15.08.2022 року заборгував Банку суму грошових коштів у загальному розмірі 189 072,29 грн., з яких: 174 270,48 грн. - основний борг за Договором, 14 801,81 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" у добровільному порядку суму заборгованості за овердрафтом та нарахованими процентами не погасило, Банк вирішив звернутись з означеним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом солідарного стягнення наявного у позичальника боргу з відповідача-1, а також його поручителів - відповідача-2 та відповідача-3.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм, внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" Договір за своєю правовою природою є договором кредиту, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" посилалося на те, що Договір був укладений відповідачем-1 з Банком для забезпечення операційної діяльності позичальника по виконанню умов договору від 18.02.2021 року № 7798, укладеного з Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" на виготовлення та поставку комплекту "Очисних споруд дощових стоків" на суму 1 620 000,00 грн. Разом із тим, неможливість розпочати шеф-монтаж обладнання за договором від 18.02.2021 року № 7798 внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та тривале невиконання Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" своїх грошових зобов'язань перед відповідачем-1 призвело до скрутного матеріального становища Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг".
Проте такі посилання відповідача-1 не спростовують обґрунтованості позовних вимог Банку та не свідчать про відсутність підстав для задоволення пред'явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" вимог з огляду на приписи статті 617 Цивільного кодексу України, за змістом яких не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Твердження відповідача-1 про настання після 24.02.2022 року форс-мажорних обставин також не доводять відсутності підстав для пред'явленого Банком позову, оскільки за умовами пункту 7.3 Договору про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно; якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування другою стороною можливих збитків. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" не було надано суду належних доказів на підтвердження невідкладного інформування Банку про настання обставин непереборної сили з долученням документів щодо неможливості позичальником виконувати свої грошові зобов'язання за Договором.
Крім того, відсутність коштів на виконання зобов'язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України і не може вважатись форс-мажором.
Суд також звертає увагу на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
З огляду на викладене, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання позичальника (сплату кредитних коштів та процентів за їх користування), тоді як доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим. Однак, доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв'язку відповідачем-1 надано не було.
Слід також зазначити, що настання форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення боржника лише від відповідальності за невиконання зобов'язання (зокрема, від сплати неустойки, відшкодування збитків тощо), а не від обов'язку виконати саме основне зобов'язання.
Отже, заперечення відповідача-1 проти позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.
Разом із тим, за умовами пункту 4.1 Договору виконання позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення овердрафту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Договором) забезпечується, зокрема порукою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та порукою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2021 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 251/ЮПОР-21, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач-2 поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" зобов'язань за Договором № 251/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 22.03.2021 року, згідно з яким боржник зобов'язаний у строк по 21.03.2022 року включно повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 600 000,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі: 10 % річних - якщо строк безперервного користування становить до 10 календарних днів; 16 % річних - якщо строк безперервного користування становить від 11 до 45 календарних днів; 26 % річних - якщо строк безперервного користування становить понад 45 календарних днів, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених Договором.
За умовами пунктів 1.4, 1.6 вищенаведеного договору поруки № 251/ЮПОР-21 у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 20.03.2025 року (пункт 5.1 договору поруки № 251/ЮПОР-21).
Судом також встановлено, що 22.03.2021 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 251-1/ЮПОР-21, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач-3 поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" зобов'язань за Договором № 251/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 22.03.2021 року, згідно з яким боржник зобов'язаний у строк по 21.03.2022 року включно повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 600 000,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі: 10 % річних - якщо строк безперервного користування становить до 10 календарних днів; 16 % річних - якщо строк безперервного користування становить від 11 до 45 календарних днів; 26 % річних - якщо строк безперервного користування становить понад 45 календарних днів, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених Договором.
За умовами пунктів 1.4, 1.6 вищенаведеного договору поруки № 251/ЮПОР-21 у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 20.03.2025 року (пункт 5.1 договору поруки № 251/ЮПОР-21).
Вищенаведені договори поруки № 251/ЮПОР-21 та № 251-1/ЮПОР-21 підписані відповідачем-2, відповідачем-3 та уповноваженим представником позивача, а також скріплені відбитком печатки Банку.
За умовами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
За статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Як передбачено частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відповідальності за порушення умов Договорів поруки матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що станом на 15.08.2022 року сума простроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" зі сплати основного боргу за кредитом в розмірі 174 270,48 грн., а також сума його простроченої заборгованості за процентами у розмірі 14 801,81 грн., підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Банку про солідарне стягнення з відповідачів вищенаведених сум грошових коштів.
Беручи до уваги вказані обставини, позов Банку підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведені приписи, а також зважаючи, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, суд дійшов висновку про покладення на відповідачів витрат зі сплати судового збору порівну.
Керуючись статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" (04074, місто Київ, вулиця Шахтарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 37675397), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) 174 270 (сто сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 48 коп. заборгованості за кредитом та 14 801 (чотирнадцять тисяч вісімсот одну) грн. 81 коп. простроченої заборгованості за процентами.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш Інжинірінг" (04074, місто Київ, вулиця Шахтарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 37675397) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2022 року.
Суддя В.С. Ломака