вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1377/22
За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС", м. Дніпро
до відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро
про припинення права постійного користування землею, скасування державного акту на право постійного користування землею
Суддя Ліпинський О.В.
Cекретар судового засідання Главацький А. І.
Представники:
від позивача: Пренко А.В.
від позивача: Мернова О.О.
від відповідача-1: Резніченко Л.І.
від відповідача-2 Таран А.М.
Стислий зміст позовних вимог
Дніпровська міська ради (далі - Позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» (далі Відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі Відповідач-2) за змістом якої, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:
- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:02:392:0052, площею 0,1851 га, яка розташована за адресою: вул. Старокозацька, 10А за Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс», реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2576599212020, номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 46580374 із закриттям розділу;
- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ДПД № 66, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.05.1997 за № 000555;
- скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею серія ДПД № 66, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.05.1997 за № 000555.
Заявлені вимоги мотивовано тим, що враховуючи приписи п. «е» ст. 141 ЗК України, у зв'язку з відчуженням Відповідачем-1 майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці на користь особи, яка відповідно до вимог ст. 92 ЗК України не може набувати право постійного користування земельними ділянками із земель комунальної власності, право постійного користування Відповідача-1 на спірну земельну ділянку підлягає припиненню, з одночасним скасуванням державної реєстрації такого права, а також, скасуванням державного акту на право постійного користування та запису про його державну реєстрацію.
Стислий зміст заперечень відповідача-1
Відповідач-1 проти доводів, які викладені в позовній заяві заперечує, посилаючись на те, що чинна на час відчуження Відповідачем-1 нерухомого майна норма ст. 141 ЗК України, не передбачала відповідних підстав для припинення права постійного користування землею.
Стислий зміст заперечень відповідача-2
Відповідач-2 проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на безпідставність визначення його в якості співвідповідача у справі, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровські області жодним чином не порушувало прав Позивача.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 року позовну заяву Дніпровської міської ради залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків протягом 7 днів із дати вручення ухвали.
20.06.2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження у справі № 904/1377/22 та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
11.07.2022 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, за змістом якої доповнив свій позов вимогою про скасування державної реєстрації права постійного користування землею.
04.10.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 20.10.2022 року.
В судовому засіданні 20.10.2022 року оголошено перерву до 03.10.2022 року згідно ст. 216 ГПК України.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 03.10.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Обставини справи які визнаються судом встановленими
Як убачається зі змісту наданих у справу доказів, 05.01.1992 року було зареєстровано статут Колективного підприємства «Едельвейс», яке створено членами трудового колективу Державного комунального підприємства Дніпропетровський комбінат комунальних підприємств.
20.03.1997 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 409 про надання Колективному підприємству «Едельвейс» земельної ділянки площею 1851 кв.м. по вул. Комсомольська, 10А в постійне користування по фактичному розміщенню адміністративно-виробничого комплексу з видачею Державного акта за рахунок земель громадської забудови.
На підставі зазначеного вище рішення Дніпропетровської міської ради, Колективному підприємству «Едельвейс» видано Державний акт на право постійного користування землею серія ДПД 66, за яким землекористувачу надано в постійне користування 0,1851 га. землі в межах згідно з планом землекористування. Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000555 від 28.05.1997 року.
На базі Колективного підприємства «Едельвейс» було створено Акціонерне товариство закритого типу «Едельвейс», з визначенням останнього правонаступником перетвореного колективного підприємства. В подальшому, АТЗТ «Едельвейс» змінило організаційно-правову форму на товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» (Відповідач-1), являється правонаступником Колективного підприємства «Едельвейс»
Як свідчать дані реєстру прав власності на нерухоме майно, 18.05.2005 року за Відповідачем-1 було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 10А. Під час проведення відповідної реєстрації, підставою для виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності , САА № 827402 від 11.05.2005 року, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
02.02.2006 року між Відповідачем-1 (продавцем) та громадянином ОСОБА_1 (покупцем), в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець продав, а покупець купив об'єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою АДРЕСА_1 ,
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3216/06 від 17.04.2006 року, зазначений вище договір купівлі-продажу визнано дійсним, а також, визнано право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, яке придбано за вказаним договором.
24.09.2006 року на підставі зазначеного вище рішення суду, право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за громадянином ОСОБА_1
28.09.2006 року між ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс 1» (покупець), укладено договір купівлі-продажу, за яким останній придбав об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 10а.
Право власності ТОВ «Едельвейс 1» на зазначене нерухоме майно, зареєстровано 27.10.2006 року.
04.06.2015 року загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» прийняли рішення про прийняття до складу учасників товариства ТОВ «Едельвейс 1» із власним внеском до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна, в тому числі майна, яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 10а.
У зв'язку з передачею зазначеного вище майна до статутного капіталу Відповідача-1, товариству видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 41639816 від 03.08.2015 року. Реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведено за ТОВ «Едельвейс» 17.07.2015 року.
07.02.2022 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності Дніпровської міської ради на земельну ділянку площею 0,1851, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:392:0052, а також, внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за ТОВ «Едельвейс». Підставою для державної реєстрації іншого речового права визначено державний акт на право постійного користування землею, серія ДПД 66 від 28.05.1997 року.
Оцінка аргументів сторін
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись з даним позовом до суду, Дніпровська міська рада заявляє основну вимогу про припинення права постійного користування ТОВ «Едельвейс» на земельну ділянку площею 0,1851 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також похідні вимоги про скасування державної реєстрації права постійного користування, скасування державного акта на право постійного користування землею, та запису про державну реєстрацію зазначеного акта. Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до положень пункту «е» статті 141 ЗК України у зв'язку з відчуженням Відповідачем-1 майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, останній припинив своє право користування цією земельною ділянкою, а після набуття зазначеного майна у власність в 2015 році не набув відповідного права, оскільки в силу приписів ст. 92 ЗК України не являвся суб'єктом набуття права постійного користування земельними ділянками комунальної власності.
Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об'єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами земельного законодавства України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними. До вказаних вище відносин. підлягають застосуванню норми земельного законодавства, що діяли на час переходу права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції, яка була чинна на час укладення договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Отже, за змістом цієї норми відчуження об'єктів нерухомого майна в період з 01.01.2002 по 20.06.2007 (під час дії статті 120 ЗК в редакції від 25.10.2001) не тягло за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами. У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК (в указаній редакції) на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
За викладених обставин, відчуження 02.02.2006 року нерухомого майна, яке розміщено на земельній ділянці, що була надана Відповідачу-1 в постійне користування, не потягло за собою автоматичного переходу права користування на землю до покупця.
За змістом статті 141 ЗК України (в редакції, яка була чинна на час укладення договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин наведена норма не містила положення щодо припинення права користування земельною ділянкою з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці.
За викладених вище обставин, посилання Позивача на положення пункту «е», яким було доповнено частину 1 статті 141 ЗК України згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009, як на підставу для припинення права користування Відповідача-1 спірною земельною ділянкою, є помилковим.
При цьому, суд звертає увагу, що припинення права постійного користування землею, з підстав, визначених чинним пунктом «е» статті 141 ЗК України, відбувається автоматично в силу закону та не вимагає вчинення будь-яких дій з боку попереднього землекористувача або органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. У разі виникнення спору з приводу переходу прав на земельну ділянку при набутті права власності на об'єкти нерухомості, заінтересована сторона може звернутися до суду, в тому числі з вимогою про визнання припиненим права постійного користування землею за попереднім власником об'єкта нерухомості, тобто з вимогою про встановлення юридичного факту.
Разом із тим, як свідчить зміст заявлених вимог, звертаючись із даним позовом до суду, Позивач на власний розсуд розпорядився своїм правом щодо предмета спору, та заявив матеріально-правову вимогу, за якою просить суд припинити право постійного користування земельною ділянкою, тобто, вимагає примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
ґ1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов'язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.
Зазначений вище перелік правових підстав примусового припинення права на земельну ділянку саме в судовому порядку, є вичерпним, і такої підстави як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, не містить.
Таким чином, зазначені в позові підстави для припинення права постійного користування землею за Відповідачем-1, знаходяться поза межами визначених ст. 143 ЗК України підстав для припинення такого права в судовому порядку.
Висновки за результатами розгляду справи
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин вимоги Позивача про припинення права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:02:392:0052, площею 0,1851 га, яка розташована за адресою: вул. Старокозацька, 10А за Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс», задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог про припинення права постійного користування земельною ділянкою (основна вимога), похідні позовні вимоги про скасування державної реєстрації права постійного користування, скасування державного акта на право постійного користування землею, та запису про державну реєстрацію зазначеного акта, задоволенню не підлягають.
Судові витрати
Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 14, 73, 74-79, 86, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.11.2022
Суддя О.В. Ліпинський