вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2022 р. Cправа № 902/392/22
Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.
За участю представників сторін:
позивача Кравчук О.В., довіреність №007Др-193-1221 від 20.12.2021;
відповідача Шевчук А.А., ордер АВ №1038038 від 16.06.2022 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" (вул. Шевченка, 1, корпус А, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756)
про стягнення 31695,56 грн.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" про стягнення 31 695,56 грн. заборгованості, з яких: 29 516,49 грн. - основного боргу, 182,76 грн. - 3% річних, 1 996,31 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання №09420W4014DP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому, в частині оплати за розподіл природного газу.
Ухвалою суду від 02.06.2022 відкрито провадження у справі № 902/392/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання) та встановлено відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.06.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав у ньому викладених.
23.06.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
29.06.2022 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.
15.07.2022 до суду від представника відповідача надійшов супровідний лист з доказами понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 15.07.2022 суд постановив перейти до розгляду справи №902/392/22 за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, підготовче засідання у справі призначити на 29.08.2022 о 11:00 год.
23.08.2022 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" - Шевчука А.А. надійшла заява про участь у судовому засіданні 29.08.2022 о 11:00 год та в будь-яких інших призначених в майбутньому судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyСon.
Ухвалою від 24.08.2022 суд постановив судове засідання призначене на 29.08.2022 о 11:00 год. та подальші судові засідання у справі №902/392/22 провести в режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" - адвоката Шевчука Андрія Анатолійовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyСon.
29.08.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На визначену дату в судове засідання 29.08.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача не забезпечив проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyСon, про що зазначено секретарем судового засідання в службовій записці від 29.08.2022.
Суд повідомив представника позивача про наявність в матеріалах справи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи та зазначив що всі докази подані до суду.
Суд дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.
За наслідками судового засідання судом постановлено ухвалу від 29.08.2022, якою закрито підготовче провадження та призначено справу №902/392/22 для судового розгляду по суті на 28 вересня 2022 р.
На визначену судом дату з'явились представники сторін, в судовому засіданні 28.09.2022 судом оголошено перерву до 10.10.2022.
10.10.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, судове засідання з розгляду справи по суті у справі №902/392/22 призначене на 10.10.2022 о 15:30 год. не відбулось у зв'язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та сторін обставин, ухвалою від 11.10.2022 призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 02.11.2022.
На визначену судом дату 02.11.2022 з'явились представники сторін, представник відповідача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Вінницягаз» (далі - позивач, в договорі Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" (далі - відповідач, в договорі Споживач) діють відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу газорозподільними системами позивача, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 № 2498.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ (АТ «Вінницягаз») та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відтак, між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 09420W4014DP016 від 01.01.2016 р. до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 Договору).
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавания/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (п.5.1. та п 5.2. Договору).
Згідно з п.6.1. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2. Договору).
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6. Договору).
Абзацом 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2741 для АТ «Вінницягаз» з 01 січня 2022 року на весь 2022 рік встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,76 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ), з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу в 2022 році складала 2,112 грн. за 1 м.куб.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, за газовий рік (з жовтня 2020 року по вересень 2021 року) відповідачем було фактично спожито природний газ в обсязі 55 902,450 м. куб.
Відтак, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2022 року наступним чином: 55 902,450 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 9 838,83 грн. (щомісячна плата для відповідача).
Про розрахований обсяг річної замовленої потужності відповідача було повідомлено шляхом відображення розрахунку обсягів річної замовленої потужності на 2022 рік в акті приймання-передачі природного газу №ВІ00082258 від 30.09.2021 р.
За твердженням позивача, протягом січня-березня 2022 року АТ «Вінницягаз» надало послугу з розподілу природного газу на суму 29 516,49 грн. У зазначений період відповідачу неодноразово направлялися акти наданих послуг за відповідні календарні місяці, які відповідачем не були підписані та повернуті позивачу. Також протягом спірного періоду відповідачем не було здійснено жодної оплати послуг.
Таким чином, заборгованість ТОВ "Агрофірма "ДАР" перед АТ «Вінницягаз» за надані протягом січня - березня 2022 року послуги з розподілу природного газу склала 29 516,49 грн.
В зв'язку з не оплатою відповідачем наданих послуг, у визначені договором строки, позивач з вернувся до суду з вимогою про стягнення 31 695,56 грн. заборгованості, з яких 29 516,49 грн. - основного боргу, 182,76 грн. - 3% річних та 1 996,31 грн. - інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, зазначає, що твердження позивача про надання послуг відповідачу протягом січня, лютого і березня 2022 року, не відповідає дійсності, адже такі послуги в дійсності не надавались. Акти наданих послуг за січень-березень 2022 року не були підписані у зв'язку з відсутністю газопостачання, тобто фактично не було наданих послуг, які передбачені у Договорі, відповідно до цього немає підстав для оплати послуг.
Відповідно до Акту №041778 від 23.11.2021 року перевірки технічного стану вузла обліку та пломбування представниками АТ "Вінницягаз" було здійснено позачергову повірку лічильників. В зазначених документах констатується, що на момент перевірки газопостачання не відбувалося, витоки газу відсутні, раніше встановлені пломби не порушені.
30.11.2021 року АТ "Вінницягаз" було винесено Акт позачергової повірки вимірювального комплексу, яким зафіксовано, що вимірювальний комплекс не відповідає вимогам ДСТУ 9037:2020 та не придатний до подальшої експлуатації. Лічильник було запаковано в мішок та опломбовано пломбою Vn METR C70342344. Після чого відповідач направив листа-повідомлення №54 від 01.12.2021 року на адресу позивача з проханням розпломбувати прилади ВОГ - об'єкт ТОВ "Агрофірма "ДАР", а також провести позачергову повірку приладів обліку газу, а саме комплексу вимірювання КВТ-1.01А. Також, Відповідач просив припинити газопостачання на період зняття лічильника.
02.12.2021 року АТ "Вінницягаз" було винесено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову експертну повірку та зазначено, що газопостачання припинено та встановлено інвентарну блінду №ІАІД-опломбовано.
У відповідності з вказаними документами була видана довідка №240/973 від 03.12.2021 року про несправність комплексу вимірювання (не працездатний лічильник) ДП "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
03.12.2021 року АТ "Вінницягаз" було складено Акт про порушення №000012 в якому було вказано про пошкодження ЗВТ (лічильника газу) та необхідність направлення на ремонт лічильника.
Відповідно, 03.12.2021 року між ТОВ "Агрофірма "ДАР" та АТ "Вінницягаз" було підписано Договір №38А210-29524-21 про надання послуг з повірки та технічного обслуговування ЗВТ.
З вище викладеного, на думку відповідача, вбачається що у нього не могла виникнути заборгованість перед позивачем, так як послуги по розподілу природного газу не надавалися. Відсутність подачі газу було зафіксовано у всіх вище перерахованих документах.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.
У відповіді на відзив, позивач щодо позиції відповідача про відсутність зобов'язання зі сплати послуг за умови не споживання природного газу зазначає наступне.
Послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об'єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, Оператор ГРМ, знаючи, що об'єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об'єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Вінницягаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Вінницької області.
Слід зазначити, що Кодексом ГРМ визначається два терміни: приєднана та замовлена потужність. Так, - приєднаною потужністю є стала величина, тобто така, яка не потребує коригування і розраховувалась споживачу один раз на весь час отримання послуг, - замовлена потужність - це змінна величина, яка розраховується на календарний рік відповідно до попередніх обсягів споживання (і може змінюватись через шість місяців за заявою споживача).
Тобто, Оператор ГРМ для сталого функціонування, постійно налаштовує потужність газорозподільних мереж під приєднані до мережі об'єкти споживача.
Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу та механічного від'єднання від мереж Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.
Крім того, за умови припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування об'єкт споживача не втрачає статус підключеного до ГРМ, оскільки у такому випадку не відбувається фізичного роз'єднання обладнання споживача з газорозподільною системою, і споживач має можливість у будь-який момент поновити отримання газу.
Додані відповідачем до відзиву на позовну заяву докази свідчать виключно про виявлений факт роботи вимірювального комплексу комерційного вузла обліку газу, встановленого на об'єкті відповідача у позаштатному режимі, внаслідок якого обсяги споживання газу не обліковувалися або обліковувалися некоректно.
При цьому, дані взаємовідносини сторін регулюються розділом XI Кодексу ГРМ «Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу».
В той час як предметом позовних у даній справі є стягнення послуги розподілу природного газу, нарахування та порядок яких регулюється умовами Типового договору розподілу природного газу та главою 6 «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» розділу VI Кодексу ГРМ «Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу».
Як зазначалося вище, за умовами договору розподілу природного газу - споживачу забезпечується фізична доставка природного газу, належного йому природного газу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи, тобто право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу 1 Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
При цьому, припинення газопостачання шляхом пломбування вхідної засувної арматури лише призупиняє фізичну подачу газу до об'єкту, але не припиняє право відповідача на цілодобовий доступ об'єкта споживання до газорозподільної системи.
За умови ж втрати права цілодобового доступу об'єкта споживача до газорозподільної системи шляхом фізичного від'єднання об'єкта відповідача від ГРМ, з метою повторного приєднання об'єктів відповідача до ГРМ мало б бути проведено ряд організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюють у зв'язку із підключенням об'єкта будівництва чи існуючого об'єкта замовника до газорозподільної системи.
Порядок приєднання об'єктів замовників (технічного доступу) до ГРМ встановлений розділом V Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від ЗО 09.2015 № 2494. Зокрема, приєднання об'єкта до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за формами, затвердженими НКРЕКП.
Таким чином на думку позивача, єдиною підставою для припинення нарахування та сплати вартості послуги розподілу природного газу (річної замовленої потужності) є розірвання договору розподілу природного газу.
А отже, у відповідача до моменту припинення дії договору розподілу природного газу наявний обов'язок здійснювати оплату за надані позивачем послуги розподілу природного газу.
Правом на розірвання договору та відмовою від доступу до газорозподільної системи відповідач скористався лише в травні 2022 року, направивши на адресу АТ «Вінницягаз» лист від 19.05.2022 року № 19.
Враховуючи викладене вище, на думку позивача, відповідач не обґрунтував жодним належним та допустимим доказом безпідставність заявлених позивачем позовних вимог у спірний період січень-березень 2022 року тому позовні вимоги АТ «Вінницягаз» підлягають задоволенню.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач поміж іншого зазначає, що за вищеописаних умов, що склалися, а саме - припинення газопостачання шляхом встановлення заглушки, у ТОВ «Агрофірма «ДАР» не було жодної іншої мети окрім як розірвати договір на розподіл природного газу, і саме це малося на увазі при направленні листа №54 від 01.12.2021.
Проте, акти наданих послуг від Оператора ГРМ продовжили надходити до відповідача, Акт №ВІЯ82001419 від 31 січня 2022 року, Акт №ВІЯ82003685 від 28 лютого 2022 року, Акт №ВІЯ82009125 від 31 березня 2022 року, Акт №ВІЯ82011879 від 30 квітня 2022 року.
У зв'язку з цим на адресу АТ «Вінницягаз» було направлено повторний лист за вихідним №19 від 19 травня 2022 року, яким вже було детально описано необхідний алгоритм дій для припинення розподілу природного газу, шляхом розірвання договору на розподіл природного газу.
Таким чином на думку відповідача, лист за вих. №54 від 01.12.2021 та лист за вих. №19 від 19.06.2021 мали однакову мету виражену різними формулюваннями - припинити дію договору на розподіл природного газу №09420W4014DP016 від 01.01.2016р.
Заява про остаточне припинення користування природним газом є підставою для несплати вартості послуг з розподілу природного газу. В свою чергу відповідач направляв заяву за вих. №54 від 01.12.2021 метою якої було розірвати договір на розподіл природного газу.
З огляду на викладене відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до приписів статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу". Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (є оператором ГРМ).
Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ДАР» (відповідач по справі) має статус споживача.
Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Умовами п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
01.01.2016 відповідачем підписана заява-приєднання №09420W4014DP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.
Так, постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Як вже зазначалось, в розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2741 для АТ «Вінницягаз» з 01 січня 2022 року на весь 2022 рік встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,76 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ), з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу в 2022 році складала 2,112 грн. за 1 м.куб.
Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Визначення газового року наведене в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ - і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
З урахуванням вищезазначених вимог Кодексу ГРМ та типового договору, позивачем було здійснено розрахунок величини річної замовленої потужності сумарно по всіх об'єктах на розрахунковий газовий 2022 рік у обсязі 55902,450 м3 з розрахунком розміру місячної вартості у сумі 9 838,83 грн.
Однак, відповідач з необхідністю щомісячно сплачувати вартість послуги не погоджується з підстав неспоживання природного газу у місяці, за який розраховується величина замовленої потужності, мотивуючи при цьому, свою позицію опломбуванням обладнання підприємства, оскільки 30.11.2021 лічильник було знято, та було встановлено інвентарну блінду, тобто заглушку, яка механічно не дозволяла здійснювати газопостачання до об'єкту а отже, ТОВ "Агрофірма "ДАР" не споживав природний газ і, як наслідок не отримував послуг з його розподілу.
В той же час, суд не погоджується із таким твердженням відповідача, з огляду на те, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об'єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.
Тобто, оператор ГРМ, знаючи, що об'єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об'єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Вінницягаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Вінницької області.
Слід зазначити, що між приєднаною та замовленою потужністю об'єктів споживача є певна різниця, через що є різниця в підходах до розрахунку вартості послуг: - приєднаною потужністю є стала величина, тобто така, яка не потребує коригування і розраховувалась споживачу один раз на весь час отримання послуг, - замовлена потужність - це змінна величина, яка розраховується на календарний рік відповідно до попередніх обсягів споживання (і може змінюватись через шість місяців за заявою споживача), тобто, оператор ГРМ для сталого функціонування, постійно налаштовує потужність газорозподільних мереж під приєднані до мережі об'єкти споживача.
Відповідно до п. 8 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.
Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання ним послуг, у зв'язку з відсутністю фактичного споживання природного газу є необґрунтованими та безпідставними, адже в даному випадку об'єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об'єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від'єднання від мереж, що й було зроблено АТ «Вінницягаз» у травні 2022 на підставі листа відповідача №19 від 19.05.2022.
Щодо забезпечення цілодобового доступу об'єктів відповідача до газорозподільної системи, як складової послуги з розподілу, необхідно зазначити, що згідно п.1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система (ГРМ) є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.
Не можна розглядати поняття «розподілу газу» лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 із змінами).
В нормативних актах в сфері ринку природного газу термін «розподіл природного газу» вживається і в розумінні фізичної доставки газу.
Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ (АТ «Вінницягаз») щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Твердження відповідача, що лист за вих. №54 від 01.12.2021 та лист за вих. №19 від 19.06.2021 мали однакову мету виражену різними формулюваннями - припинити дію договору на розподіл природного газу №09420W4014DP016 від 01.01.2016р, судом оцінюється критично, оскільки за твердженням відповідача листом №54 від 01.12.2021 він фактично мав на меті розірвання договору на розподіл природного газу, однак як вбачається зі змісту даного листа (а.с. 99) відповідач просив розпломбувати прилад ВОГ - об'єкт ТОВ "Агрофірма "ДАР", а також провести позачергову повірку приладів газу та на період зняття лічильника припинити газопостачання.
З викладеного вбачається, що в період за який виникла заборгованість (січень -березень 2022 року), типовий договір розподілу природного газу, заява-приєднання №09420W4014DP016 від 01.01.2016 розірваний не був, а тому зобов'язання за даним договором мали виконуватись належним чином та в визначені ним строки до дати фактичного розірвання договору, а саме до 31.05.2022 р. (Додаткова угода №1 від 31.05.2022 (а.с. 230)).
З огляду на викладене, у суду наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості місячної вартості величини річної замовленої потужності за період січень-березень 2022 року у розмірі 29 516,49 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування на суму боргу та річні.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом проведено перевірку правильності нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних, в межах визначених позивачем періодів помилок не виявлено, тому визначений позивачем розмір інфляційних та 3% річних не перевищує розміру визначеного судом.
З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 182,76 грн. - 3% річних та 1 996,31 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню, як такі що передбачені законом.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача, витрати на послуги адвоката понесені відповідачем залишаються за останнім, у відповідності до ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДАР" (вул. Шевченка, 1, корпус А, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756, код ЄДРПОУ 32144040) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (провулок Костя Широцького, буд.24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649) 29 516,49 грн - основного боргу, 182,76 грн. - 3% річних, 1 996,31 грн. - інфляційних втрат та 2481,00 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. Витрати на послуги адвоката понесені відповідачем залишити за останнім.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - office@vngas.com.ua, предстаника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 14 листопада 2022 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Шевченка, 1, корпус А, с. Леухи, Іллінецький район, Вінницька область, 22756)