03 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/3432/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.
за участю представників:
Харківської обласної прокуратури - Трофименко О.О., прокурор
позивача - не з'явився
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - Шевченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. №345 Х/2)
на рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 у справі №922/3432/21 (суддя Погорелова О.В., повний текст рішення складено та підписано 11.01.2022)
за позовом виконуючого обов'язки керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків
до 1. Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест", м. Харків
про скасування розпоряджень та визнання договорів недійсними, -
У серпні 2021 року виконуючий обов'язки керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ІНВЕСТ" (другий відповідач, ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ") в якому, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.09.2021, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №771 від 23.04.2007 "Про надання земельної ділянки ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ" в цілому, поновивши попереднє цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158 шляхом віднесення її до земель запасу категорії сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням 01.17 згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, який є Додатком 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №772 від 23.04.2007 "Про надання земельної ділянки ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ" в цілому, поновивши попереднє цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159 шляхом віднесення її до земель запасу категорії сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням 01.17 згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, який є Додатком 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №773 від 23.04.2007 "Про надання земельної ділянки ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ" в цілому, поновивши попереднє цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160 шляхом віднесення її до земель запасу категорії сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням 01.17 згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, який є Додатком 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012;
- визнати недійсним договір оренди землі від 21.05.2007, укладений Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) з TOB "ОСТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33815097) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158, загальною площею 1,3646 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300004;
- визнати недійсним договір оренди землі від 21.05.2007, укладений Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) з TOB "ОСТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33815097) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159, загальною площею 9,5600 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300005;
- визнати недійсним договір оренди землі від 21.05.2007, укладений Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) з ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33815097), який зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160, загальною площею 9,7789 га, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300003.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що спірні розпорядження прийняті Харківською районною державною адміністрацією Харківської області в порушеня вимог ст.ст. 20, 21, 38, 122 Земельного кодексу України. Зокрема, як вважав прокурор, незаконно передано другому відповідачу у користування (оренду) із укладанням відповідних договорів оренди землі від 21.05.2007 земельні ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташовані за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, з подальшим віднесенням їх до земель категорії житлової та громадської забудови та створення шумо-пилозахисної смуги.
При цьому прокурор зазначав, що статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування і затверджують проекти землеустрою. В той же час, розпорядження спірними земельними ділянками за межами населеного пункту для житлової забудови не відноситься до компетенції райдержадміністрації, отже, вирішення питання про зміну їх цільового призначення оспорюваними розпорядженнями прийнято поза межами повноважень цього органу, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, з порушенням порядку зміни цільового призначення, що, відповідно до чинного законодавства, а саме, ст. 21 Земельного Кодексу, ст. 21 Цивільного кодексу України , ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», є підставою для визнання недійсними спірних актів Харківської РДА та укладених на їх підставі спірних договорів.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави прокурор зазначав, що незаконне відчуження спірних земельних ділянок Харківською РДА ослаблює економічні основи органів державної виконавчої влади, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції, в той час як згідно зі змінами, внесеними до ст. 122 Земельного кодексу України, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії,картографії та кадастру», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р «Питання Державної служби з питань геодезії,картографії та кадастру», з 15.05.2015 повноваження з розпорядження спірними земельними ділянками державної власності покладено на Головне управління Держгеокадастру у Харківської області, як на територіальне відділення центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастру). У зв'язку з чим, вказаний орган прокурор в позовній заяві зазначив в якості позивача, тобто органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 у справі №922/3432/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції посилався на необгрунтування прокурором підстав звернення до суду для представництва інтересів держави у даній справі з огляду на те, що на час подання позову у серпні 2021 року спірні земельні ділянки, у зв'язку зі змінами у земельному законодавстві, які перебували у державній власності,з 27.05.2021 перейшли у комунальну власність. В той же час, прокурором не обґрунтовано, яким чином оренда цих ділянок комунальної власності порушує права та охоронювані законом інтереси держави та яким чином задоволення позовних вимог сприятиме відновленню державних прав та інтересів у випадку, коли стороною договору оренди, розпорядником землі є відповідна територіальна громада, визнання недійсним договорів оренди не повертає земельні ділянки у державну власність.
Щодо вимог про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації суд послався на те, що жодними нормами законодавства України, чинними на момент винесення та укладання оскаржуваних розпоряджень та договорів, зокрема, Земельним кодексом України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, не передбачалося жодних обмежень або заборон з винесення відповідних розпоряджень/укладання договорів оренди землі Харківською РДА Харківської області. Пославшись на положення Конституції України (ст. 19, 58), основні принципи господарського судочинства та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим, відмовив у їх задоволенні.
Харківська обласна прокуратура з рішенням суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 у справі №922/3432/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури. Справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури. Про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторону та Харківську обласну прокуратуру.
Обгруновуючи доводи апеляційної скарги прокурор зазначає, що господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам прокурора щодо перевищення Харківською РДА повноважень, а саме, в порушення вимог ст.ст. 20, 21, 23, 122, 149 Земельного кодексу України оспорюваними розпорядженнями незаконно змінено цільове призначення земель сільськогосподарського призначення України, затверджено проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок для будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу ) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області та надано їх відповідачу в довгострокову оренду під житлову забудову за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, без врахування висновків Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів, які в силу ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковими для судів при застосуванні таких норм права.Оскільки до прийняття оспорюваних розпоряджень спірні земельні ділянки відносилися до земель запасу ефективним та належним способом захисту порушеного права є визнання незаконними та скасування оспорюваних розпоряджень в цілому, із поновленням попереднього цільового призначення відповідних земельних ділянок, шляхом їх віднесення до земель запасу категорії сільськогосподарського призначення.
Також прокурор зазначив про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо необгрунтування підстав звернення до суду для представництва інтересів держави, оскільки прокурор в позові зазначав, що незаконне відчуження землі Харківською РДА ослаблює економічні основи органів виконавчої влади та довів бездіяльність компетентного органу, а саме, Головного управління Держгеокадастру у Харківської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 у справі №922/3432/21 та призначено справу до розгляду на 10.03.2022 об 11:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.
Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації введено воєнний стан на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено. За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 (в тому числі, і в даній справі - на 10.03.2022), не відбулися. В оголошеннях, розміщених на офіційному вебпорталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі "Фейсбук", суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.09.2022 о 12:45 год.
15.09.2022 Головне управління Держгеокадастру у Харківської області звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просило здійснювати розгляд справи 22.09.2022 за відсутності свого представника. Також позивач просив повідомити Головне управління Держгеокадастру у Харківської області про час та дату наступного засідання у справі.
В судовому засіданні 22.09.2022 прокурор звернувся до суду з усним клопотанням про заміну учасника справи правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, прокурор зазначав, що позивачем у справі визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківської області, але, 04.01.2022, тобто станом на день прийняття оскаржуваного рішення, відбулись зміни в земельному законодавстві та спірні земельні ділянки були зареєстровані за Височанською селищною радою. У зв'язку з цим, прокурор просив здійснити заміну позивача, Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, на Височанську селищну раду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 задоволено заяву представника Харківської обласної прокуратури та ухвалено судове засідання 03.11.2022 об 11:30 годині провести за участю прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Харківської обласної прокуратури Горгуль Н.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника за допомогою сервісу "EASYCON".
31.10.2022 до суду апеляційної інстанції від представника другого відповідача надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ "Ост-Інвест" зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна постанова по справі №АС-41/93-07 від 05.04.2007 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/557612). Згідно резолютивної частини зазначеної постанови позовні вимоги задоволено та визнано незаконною бездіяльність Харківської районної Державної адміністрації, яка полягає у невиконанні дій по затвердженню технічної документації на земельні ділянки площею 1,36 га., 9,56 га та 9,78 га., розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, територія Височанської селищної ради (біля садового товариства “Лісне”); зобов'язано Харківську районну Державну адміністрацію затвердити ТОВ“Ост-Інвест” технічну документацію на земельні ділянки площею 1,36га., 9,56га та 9,78га, розташовані за адресою:Харківська область, Харківський район, територія Височанської селищної ради (біля садового товариства “Лісне”); зобов'язано Харківську районну Державну адміністрацію прийняти рішення про надання ТОВ “Ост-інвест” в оплатне користування (оренду) земельних ділянок площею1,36 га., 9,56 га та 9,78 га, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, територія Височанської селищної ради (біля садового товариства “Лісне”). Дана постанова оприлюднена в реєстрі 28.08.2007 та не скасована. Зокрема, судом встановлено, що вимоги Земельного кодексу України були виконані позивачем у повному обсязі та встановлено законність передачі в ренду спірних земельних ділянок. Також зазначає, що згідно відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно, спірні земельні ділянки не є державною власністю, а відносяться до комунальної власності. Прокурором не обґрунтовано звернення в особі ГУ Держгеокадастру Харківської області, оскільки станом на час подання позову ГУ Держгеокадастру Харківської області не було розпорядником спірних земельних ділянок. Згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Станом на 04.01.2022 року (на час прийняття рішення) право комунальної власності було зареєстровано на спірні земельні ділянки. Також зазначає, що прокурором не обґрунтовано, яким чином оренда земель комунальної власності порушує права та інтереси держави, та яким чином задоволення позовних вимог сприятиме відновленню державних прав та інтересів у випадку, коли стороною договору оренди, розпорядником землі є відповідна територіальна громада. Визнання недійсним договорів оренди не повертає земельні ділянки у державну власність. Отже, прокурор не обґрунтував достатньою мірою підстави звернення до суду для представництва інтересів держави в даній справі, а також обраний спосіб захисту.
01.11.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшло копотання Харківської обласної прокуратури про заміну учасника справи його правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" та відкладено розгляд справи на 03.11.2022 року.
В судовому засіданні 03.11.2022 прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, оскаржуване рішення просив скасувати. Представник другого відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач та перший відповідач, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому повторно не направили. У наданому до суду клопотанні від 15.09.2022 Головне управління Держгеокадастру у Харківської області просило здійснювати розгляд справи за відсутності свого представника. Враховуючи, що сторони про час, дату та місце повідомлені судом належним чином, правова позиція сторін міститься в матеріалах справи, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та першого відповідача.
Розглянувши клопотання прокурора по заміну учасника справи правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відмовляє в його задовленні з огляду на наступне.
Так, обгрунтовуючи клопотання про заміну позивача у справі №922/3432/21 - Головного управління держгеокадастру в Харківській області його правонаступником у даних правовідносинах - Височанською селищною радою Харківської області, прокурор зазначав про наступне.
Правовою підставою подання Харківської окружною прокуратурою позовної заяви на захист інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області є встановлення факту затвердження Харківською районною державною адміністрацією, з перевищенням наданих повноважень, всупереч вимогам ст. ст. 20, 21, 23, 122, 149 Земельного кодексу України розпорядженнями від 23.04.2007 № 771, № 772, 773 ТОВ «ОСТ- ІНВЕСТ» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 загальною площею 20,7046 га для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області та надання ТОВ «ОСТ-ІНВЕСТ» в довгострокову оренду строком на 50 років, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, із зміною цільового призначення землі з віднесенням до земель категорії житлової та громадської забудови, для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. Як вбачається з оспорюваних розпоряджень Харківської районної державної адміністрації до їх прийняття та зміни цільового призначення спірні земельні ділянки відносилися до земель запасу сільськогосподарського призначення. Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла під час подання прокурором даного позову), ГУ Держгеокадастру в Харківській області надавав земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким чином ефективним та належним способом захисту порушеного права є визнання незаконними та скасування оспорюваних розпоряджень в цілому, поновивши попереднє цільове призначення відповідних земельних ділянок шляхом віднесення їх до земель запасу категорії сільськогосподарського призначення.
У процесі земельної реформи Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Держгеокадастром прийнято низку законів та підзаконних нормативно-правових актів, якими змінено землеустрій у державі. Одним із них є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, яким внесено зміни до зазначеної кількості законодавчих актів України, зокрема Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, Кодексу України про адміністративні правопорушення та 24 законів України. Вказаним Законом змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Зокрема, частина повноважень Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення надано органам місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX, який набрав законної сили 27.05.2021, внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема до розділу X «Перехідні положення» доповнено п.24, яким встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Ввищевказаним пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» також визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 загальною площею 20,7046 га 04.01.2022 зареєстровано за Височанською селищною радою Харківської області (у день винесення Господарським судом Харківської області оскаржуваного рішення по даній справі). Таким чином, у зв'язку із змінами у законодавстві та проведенням відповідної державної реєстрації права комунальної власності, правом розпорядження спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 загальною площею 20,7046 га наділено Височанську селищну раду Харківської області. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час спірні земельні ділянки перебувають у комунальній власності, отже, як вважає прокурор, належним позивачем у справі має бути Височанська селищна рада Харківської області.
З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Відповідно до ч. 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно з частинами 4,5 статті 53 Господарського процесуального кодексу Ураїни прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах прокурором визначно Головне Управління Держгеокадастру в Харківській області. В клопотанні прокурор зазначає, що наразі органом, уповноваженим державою щодо розпорядження спірними земельними ділянками є Височанська селищна рада. В той же час, наведене не свідчить, що Височанська селищна рада є правонаступником органу держгеокадастру в порядку ст. 52 ГПК України. З огляду на наведене, зазначене клопотання прокурора по суті є клопотанням не про здійснення процесуального правонаступництва у зв'язку з переходом від визначеного прокурорм органу державної влади, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах після набуття ним статусу позивача (після відкриття провадження у справі) відповідних прав та обов'язків до Височанської селищної ради, а клопотанням про здійснення заміни неналежного позивача, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що порядок зміни складу сторін передбачено ст. 48 ГПК України, яка передбачає здійснення судом першої інстанції лише залучення до участі у справі за клопотанням позивача іншого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про заміну позивача у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши усні пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 21.03.2006 №416 TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,3600 га ріллі зі зміною цільового призначення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради з подальшим віднесенням її до земель категорії житлової та громадської забудови для створення шумо-пилезахисної зеленої смуги.
На замовлення ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для першої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови - створення шумо-пилозахисної зеленої смуги, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325156700:01:011:0158.
Проект землеустрою проходив державну експертизу землевпорядної документації, про що 29.08.2006 складений позитивний висновок № 1152-06.
Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 23.04.2007 №771 ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для першої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови - створення шумо-пилозахисної зеленої смуги на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області та надано TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 1,3646 га в тому числі: 0,9428 га ріллі, 0,0581 га інших угідь за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь та 0,3647 га чагарників за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, із зміною цільового призначення земель з віднесенням до земель категорії житлової та громадської забудови, для першої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови - створення шумо-пилозахисної смуги.
У подальшому, між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” 21.05.2007 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158, загальною площею 1,3646 га, строком на 50 років (далі - Договір №1), який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300004.
Предметом вищевказаного договору є земельна ділянка - землі категорії житлової та громадської забудови, яка розташована за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 32170,72 грн. (п. 5 Договору №1).
Згідно з п. 14 Договору №1 земельна ділянка передається в оренду для першої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови - створення шумо-пилозахисної зеленої смуги. Також, пунктом 15 Договору №1 визначено, що цільове призначення зазначеної вище земельної ділянки - землі категорії житлової та громадської забудови (цільове (функціональне використання - землі житлової забудови і громадського призначення). У відповідності до п. 19 Договору №1 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором №040770300004 від 05.06.2007, земельна ділянка загальною площею 1,3646 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, передана Харківською районної державною адміністрацією Харківської області ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” 05.06.2007.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 21.03.2006 № 415 TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 9,5600 га ріллі зі зміною цільового призначення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради з подальшим віднесенням її до земель категорії житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. На замовлення ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325156700:01:011:0159.
Проект землеустрою проходив державну експертизу землевпорядної документації, про що 29.08.2006 складений позитивний висновок № 1153-06.
Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 23.04.2007 № 772 ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення на території Височанської селищної ради Харківського район) Харківської області та надано ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 9,5600 га в тому числі: 9,5026 га ріллі, 0,0081 га інших угідь за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь та 0,0493 га чагарників за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, із зміною цільового призначення земель з віднесенням до земель категорії житлової та громадської забудови, для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
Також, між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” 21.05.2007 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159, загальною площею 9,5600 га, строком на 50 років, (далі - Договір №2), який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300005. Предметом вищеозначеного договору є земельна ділянка - землі категорії житлової та громадської забудови, яка розташована за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2386028,80 грн. (п. 5 Договору №2). Згідно з п. 14 Договору №2 земельна ділянка передається в оренду для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. Також, п. 15 Договору №2 визначено, що цільове призначення зазначеної вище земельної ділянки - землі категорії житлової та громадської забудови (цільове (функціональне використання - землі житлової забудови і громадського призначення). У відповідності до п. 19 Договору №2 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором №040770300005 від 05.06.2007, земельна ділянка загальною площею 9,5600 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, передана Харківською районної державною адміністрацією Харківської області TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” 05.06.2007.
Судом також встановлено, що розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 21.03.2006 № 417 ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 9,7800 га ріллі зі зміною цільового призначення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради з подальшим віднесенням її до земель категорії житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. На замовлення ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325156700:01:011:0160. Цей проект землеустрою проходив державну експертизу землевпорядної документації, про що 29.08.2006 складений позитивний висновок № 1154-06. Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 23.04.2007 № 773 TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області та надано ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 9,7789 га в тому числі: 9,7789 га ріллі, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, із зміною цільового призначення землі з віднесенням до земель категорії житлової та громадської забудови, для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
21.05.2007 між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160, загальною площею 9,7789 га, строком на 50 років (далі - Договір №3), який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300003. Предметом вищевказаного договору є земельна ділянка - землі категорії житлової та громадської забудови, яка розташована за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2439639,97 грн. (п. 5 Договору №3).
Відповідно до п. 14 Договору №3 земельна ділянка передається в оренду для третьої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. Згідно з п. 15 Договору №3 визначено, що цільове призначення зазначеної вище земельної ділянки - землі категорії житлової та громадської забудови (цільове (функціональне використання - землі житлової забудови і громадського призначення). Відповідно до п. 19 Договору №3 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором №040770300003 від 05.06.2007, земельна ділянка загальною площею 9,7789 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, передана Харківською районної державною адміністрацією Харківської області TOB “ОСТ-ІНВЕСТ” 05.06.2007.
Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 245824754 від 24.02.2021, № 245986428 від 25.02.2021, № 245987525 від 25.02.2021 реєстрація речових прав на нерухоме майно, яке може бути наявне на земельних ділянках з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160, за ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” та будь-якими іншими особами не здійснювалась.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, прокурор, в обґрунтування вимог позовної заяви зазначав про порушення порядку надання в користування (оренду) спірних земельних ділянок та здійснення першим відповідачем дій з такого розпорядження земельними ділянками всупереч своїм повноваженням та вимогам земельного законодавства.
Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін у даній справі, колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.
Разом з тим, стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За положеннями п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Водночас, статтею 152 Земельного кодексу України серед способів захисту прав суб'єктів земельних правовідносин на землю передбачає визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
За змістом наведених норм, підставою для визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування є прийняття його з порушенням чинного законодавства або визначеній законом компетенції цього органу та порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Статтею 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, оспорюваними розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації:
- надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,3600 га ріллі зі зміною цільового призначення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради з подальшим віднесенням її до земель категорії житлової та громадської забудови для створення шумо-пилезахисної зеленої смуги.
-затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення на території Височанської селищної ради Харківського район) Харківської області та надано ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 9,5600 га в тому числі: 9,5026 га ріллі, 0,0081 га інших угідь за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь та 0,0493 га чагарників за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, розташовану за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради, із зміною цільового призначення земель з віднесенням до земель категорії житлової та громадської забудови, для другої черги будівництва житлового комплексу малоповерхової забудови (будинки котеджного типу) з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що нормами законодавства України, чинними на момент винесення та укладання оскаржуваних розпоряджень та договорів (зокрема, Земельним кодексом України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) не передбачалося жодних обмежень або заборон з винесення відповідних розпоряджень/укладання договорів оренди землі Харківською РДА Харківської області.
Так, відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваних розпоряджень та договорів оренди), передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1)
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу(ч. 3 ).
Згідно ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України у відповідній редакції віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Спірні земельні ділянки на час прийняття оспорюваних розпоряджень та укладення спірних договорів перебували у державній власності та повноваження щодо їх розпорядження, надання в оренду зі зміною їх цільового призначення із земель запасу під забудову, здійснювала саме Харківська районна державна адміністрація, з урахуванням того, що відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України у відповідній редакції, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Порядок передачі спірних земельних ділянок в оренду був врегульований ст. ст. 17, 93, 118, 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких, з урахуванням п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), районна державна адміністрація як орган виконавчої влади в межах своєї компетенції вчинила дії і щодо зміни цільового призначення земельних ділянок і щодо розпорядження спірними земельними ділянками.
Разом з тим, пунктом 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року №5245-VІ встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Даний Закон набрав чинності 01 січня 2013 року (пункт 1 розділ II Закону № 5245- VI).
Так, відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час звернення з позовом до суду першої інстанції, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Таким чином, Харківська районна державна адміністрація Харківської області (орендодавець за договорами оренди землі) на момент укладення договорів оренди землі здійснювала повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками із зміною іх цільового призначення проте з 01.01.13 відповідними повноваженнями була наділена Харківська обласна державна адміністрація.
Близька за змістом позиція викладена у постанові Верхового Суду від 11 грудня 2018 року у справі №923/1145/16.
Поряд з цим, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.
Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 згідно із Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021.
Також підпунктом 20 пункту 4 розділу І вищевказаного Закону, внесено зміни до статті 83 Земельного кодексу України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно з довідкою "Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку" станом на 13.01.2021, що надана прокурором до позовної заяви, формою власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 зазначено - державна власність. Проте вказано, що така інформація про власника (землекористувачів) є довідковою, актуальна інформація міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судова колегія зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 24.02.2021, що надана покурором до позовної заяви, право власності та інші речові права на спірні земельні ділянки не були внесені до державного реєстру. Отже, матеріалами справи не підтверджується, що право державної власності на спірні земельні ділянки було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відтак, спірні земельні ділянки (кадастрові номери 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160), з 27.05.2021 (дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин") вважаються земельними ділянками комунальної власності територіальної громади, а органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Отже, станом на час розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення у Головного управління Держгеокадастру у Харківської області були відсутні повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, а повноваження щодо розпорядження ними перейшли до територіальної громади - Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.
В той же час, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.
Отже, визначення предмета, підстави позову, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказати на відсутність такого органу); відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, це право, яке належить прокурору, як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в даному випадку правами позивача.
Верховний Суд неодноразово в постановах наголошував, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, а обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 15.09.20 у справі № 469/1044/17, від 26.05.20 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 910/5201/19, від 01.06.21 у справі № 925/929/19,.постанови Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/23488/17 та від 12.12.2019 у справі № 910/1997/18, від 27.02.2020 у справі № 5013/458/11, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).
Враховуючи вищенаведені зміни в земельному законодавстві, прокурором не обґрунтовано, яким чином оренда земель комунальної власності порушує права та інтереси держави в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області, який визначений прокурором позивачем у даній справі та яким чином задоволення позовних вимог сприятиме відновленню державних прав та інтересів у випадку, коли спірні земельні ділянки віднесено до земель комунальної власності , а стороною договору оренди, розпорядником землі є відповідна територіальна громада, й відповідно, визнання недійсним спірних договорів оренди не повертає земельні ділянки у державну власність.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що прокурор не довів наявність порушення внаслідок прийняття оспорюваних розпоряджень та укладення спірних договорів інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області з огляду на перехід цих ділянок з державної у комунальну власності ще до подання позову, тобто з 27.05.2021, в той час як з позовом прокурор звернувся 27.08.2021. Отже, обраний прокурором спосіб захисту, навіть в разі доведення порушень інтересів держави під час прийняття оспорюваних актів та правочинів, не є ефективним, оскільки не забезпечує повернення спірних земельних ділянок у державну власність.
До того ж, як правомірно зазначив суд першої інстанції, щодо вимог про внесення змін до Державного земельного кадастру стосовно цільового призначення земельних ділянок, такі вимоги не підлягають задоволенню також виходячи з того, що цільове призначення було визначено для спірних земельних ділянок у 2007 році у відповідності до кодів Українського класифікатору цільового використання землі (24.04.1998), а прокурор просить, по-перше, змінити цільове призначення, а по-друге, внести зміни за новим класифікатором відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, в той час як зміна цільового призначення спірних земельних ділянок на час розгляду справи відноситься до повноважень територіальної громади як органу місцевого самоврядування, й відповідно встановлення саме судом цільового призначення земельних ділянок буде втручанням в дискреційній повноваження органу місцевого самоврядування.
З метою внесення змін до Державного земельного кадастру в частині коду цільового призначення відповідно до норм, визначених постановою Кабінету міністрів України №821 від 28.07.2021, у разі коли цільове призначення визначено відповідно до Українського класифікатору цільового використання землі подається Державному кадастровому реєстратору заява за формою згідно з додатком 12 порядку, електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, лист структурного підрозділу Держгеокадастру щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, який надається на запит власника або користувача земельної ділянки з урахуванням матеріалів формування земельної ділянки.
З метою внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про земельну ділянку в частині встановлення коду цільового призначення земельної ділянки, власнику або користувачу земельної ділянки необхідно звернутися через відповідний Центр надання адміністративних послуг до державного кадастрового реєстратору у порядку передбаченому пунктом 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Згідно ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Правова природа даного спору має свою специфіку, яка полягає в тому, що позовні вимоги звернуті як до органу влади (перший відповідач), що здійснив розпорядження спірними земельними ділянками, так і до підприємства (другий відповідач), яке отримало право оренди (користування) спірними ділянками.
Сталою практикою Європейський суду з прав людини закріплено концепцію "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції та віднесено право оренди до поняття майна (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ятрідіс проти Греції", заява № 311107/96, п. 54). Тобто, власністю у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції є і оренда майна. Отже право оренди другого відповідача підлягає захисту згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу до неї. Судом приймається до уваги, що позовні вимоги в даній справі спрямовані не лише на врегулювання спору щодо компетенції органу влади, а й на позбавлення підприємства ТОВ “ОСТ-ІНВЕСТ” власності (у вигляді права оренди), якою воно мирно володіє та за яку з 2007 року сплачує орендну плату.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як підтверджено матеріалами справи, другим відповідачем отримано право оренди землі на підставі оскаржуваних рішень Голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області, проте оскаржуваним рішенням та відповідно укладанню спірних договорів оренди, передували:
- розпорядження Голови Харківської РДА Харківської області № 415, №416 та №417 від 21.03.2006, якими було надано згоду на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок (на);
- розробка проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду, до складу яких входять усі погодження, вказані у ст. 123 Земельного кодексу України, а саме, (для 1-ї черги будівництва): висновок Харківської районної СЕС №139 від 14.04.2006, висновок Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області №11-20-1130 від 14.04.2006, висновок Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Харківської районної державної адміністрації №739 від 17.04.2006, висновок Управління культури і туризму №08-ю/1531 від 09.05.2006, висновок Інституту археології НАН України ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України”” ДП “Слобідська археологічна служба” №314-19/05-904 від 27.04.2006, висновок Харківського районного відділу земельних ресурсів №535/3 від 04.04.2006, висновок Державного комітету України по земельних ресурсах №1152-06 від 29.08.2006; (для 2-ї черги будівництва): висновок Харківської районної СЕС №140 від 14.04.2006, висновок Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області №11-20-1129 від 14.04.2006, висновок Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Харківської районної державної адміністрації №740 від 17.04.2006, висновок Управління культури і туризму №08-ю/1532 від 09.05.2006, висновок Інституту археології НАН України ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” ДП “Слобідська археологічна служба”, №314-19/05-878 від 27.04.2006, висновок Харківського районного відділу земельних ресурсів №535/2 від 04.04.2006, висновок Державного комітету України по земельних ресурсах №1153-06 від 29.08.2006; (3-ї черги будівництва): висновок Харківської районної СЕС №141 від 14.04.2006, висновок Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області №11-20-1128 від 14.04.2006, висновок Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Харківської районної державної адміністрації №741 від 17.04.2006, висновок Інституту археології НАН України ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України”” ДП “Слобідська археологічна служба” №314-19/05-877 від 27.04.2006, висновок Харківського районного відділу земельних ресурсів №535/1 від 04.04.2006, висновок Державного комітету України по земельних ресурсах №1154-06 від 29.08.2006.
Використовуючи своє право на отримання в оренду земельної ділянки, особа обґрунтовано передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють правомірно, оскільки така поведінка є їхнім прямим обов'язком. Чинним законодавством не передбачено обов'язку особи перевіряти правомірність дій органу щодо надання останнім земельної ділянки чи дотримання порядку розпорядження нею. Тобто фактично у разі задоволення позову обов'язки органу влади чи місцевого самоврядування з дотримання законодавства при вирішенні земельних питань перекладаються на суб'єкта господарювання. Крім цього, на другого відповідача покладається за будь-яких обставин тягар перевірки та ревізування рішень органу влади чи місцевого самоврядування, чим скасовується презумпція правомірності таких рішень, що суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.
У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Конституції України). Споживач послуг органу влади або місцевого самоврядування законно презюмує, що рішення цього органу є законними і такими, що прийняті у межах компетенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Стретч проти Сполученого Королівства” фактично зазначено, що визнання недійсним договору оренди землі на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії"). Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").
У зв'язку з цим, враховуючи, що право оренди набуте другим відповідачем в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на орендаря, який розраховував на їх належність та легітимність.
Таким чином, оскільки жодними нормами законодавства України, чинними на момент винесення та укладання оскаржуваних розпоряджень та договорів (зокрема, Земельним кодексом України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) не передбачалося жодних обмежень або заборон з винесення відповідних розпоряджень/укладання договорів оренди землі Харківською РДА Харківської області, з огляду на положення Конституції України (ст. 19, 58), основні принципи господарського судочинства та практику Європейського суду з прав людини, позовні вимоги прокурора суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
При цьому суд правомірно зазначив, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Отже прокурором не доведено наявність порушень чинного законодавства та права держави в особі визначеного ним органу - ГУ Держгеокадастру в Харківській області внаслідок прийняття оспорюваних актів та укладення на їх підставі спірних правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 у справі №922/3432/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.11.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов