09 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/1486/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області (вх. № 92 Д/2) на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 у справі №905/1486/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Демідовою П.В.)
за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку, в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку, м.Запоріжжя,
до Головного управління ДПС у Донецькій області в особі Комісії з припинення, м.Маріуполь, Донецька область,
про зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області в особі комісії з припинення включити грошові вимоги Державного підприємства спеціального зв'язку в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку в сумі 21366,50 грн до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління ДПС в Донецькій області,
Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Державного підприємства спеціального зв'язку в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Додаткове рішення обґрунтовано тим, що спір щодо захисту майнових прав позивача, які випливають з договору, виник внаслідок безпідставного ігнорування відповідачем прийнятих на себе зобов'язань та ухилення від оплати за договором в спірній частині, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат по сплаті судового збору.
05.01.2022 Головне управління ДПС у Донецькій області направило на адресу Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вказане додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 у справі №905/1486/21, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 у справі №905/1486/21 та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Скарга обґрунтована тим, що судове засідання з питань розподілу судових витрат було призначено на 23.12.2021 за власною ініціативою суду, ухвалою від 20.12.2021, яка була оприлюднена 21.12.2021, та отримана відповідачем 23.12.2021, саме у день судового засідання. Таким чином, як зазначає апелянт, при призначенні судового засідання та розгляду питання про розподіл судових витрат, судом були порушені вимоги ч.4 ст.120 ГПК України.
Зазначає, що під час розгляду справи суд встановив факт надання послуг позивачем та наявність боргових зобов'язань відповідача за договором. Суд зазначив, що спір виник саме з його вини і в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують зазначене. Фактично суд поставив у провину відповідачу його відмову у задоволенні безпідставних вимог позивача не заснованих на законі або договорі. Тексти додаткового та основного рішень містять в собі оціночні твердження, які стосуються обставин, що не були предметом спору.
З огляду на обставини, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. та перебуванням на навчанні судді Плахова О.В., які входили до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №905/1486/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.
Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, в серпні 2021 року Державне підприємство спеціального зв'язку, в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в особі Комісії з припинення включити грошові вимоги Державного підприємства спеціального зв'язку в сумі 21366,50 грн до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління ДПС в Донецькій області.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2021 у задоволенні клопотання відповідача від 01.10.21 про визнання обставини не вчиненою - відмовлено. У задоволенні позовних вимог відмовлено.
20.12.2021 Господарським судом Донецької області винесено ухвалу, зі змісту якої вбачається, що судом було встановлено, що при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат із сплати судового збору, в зв'язку з чим було призначено судове засідання на 23.12.2021 на 11:30 год. для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі №905/1486/21. Явка сторін у судове засідання визнана необов'язковою.
23.12.2021 Господарським судом Донецької області прийнято оскаржуване додаткове рішення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема на порушення судом норм ч.4 ст.120 ГПК України.
Відповідно до ч.2-4 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч.3, 4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як було встановлено вище, суд першої інстанції ухвалою від 20.12.2021 призначив судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі №905/1486/21 на 23.12.2021 на 11:30 год. Явка сторін у судове засідання визнана необов'язковою.
Ухвала суду була надіслана учасникам справи 20.12.2021, що підтверджується штемпелем суду на зворотному боці ухвали, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.12.2021 та отримана, зокрема скаржником 23.12.2021, тобто в день судового засідання, що є порушенням норм ч.4 ст.120 ГПК України.
При цьому, колегія суддів відзначає про відсутність підстав для скорочення п'ятиденного строку щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду питання про ухвалення додаткового рішення. Суд першої інстанції був зобов'язаний здійснити повідомлення про розгляд справи з урахуванням ч. 4 ст. 120 ГПК України, тобто завчасно, не менше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Колегія суддів зазначає, хоча явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, однак зазначене не може бути підставою для позбавлення учасників справи права на участь у судовому засіданні та висловлення своєї позиції у справі, та у будь-якому разі повинно бути здійснено з врахуванням норм ч.4 ст.120 ГПК України, враховуючи і те, що суд призначив судове засідання про ухвалення додаткового засідання за власною ініціативою.
З огляду на наведені обставини справи, колегія суддів констатує порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. 4 ст. 120, ст.244 ГПК України, у зв'язку з чим справу розглянуто господарським судом за відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання суду.
Відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи, що відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу саме неналежним повідомленням про дату, час і місце засідання суду, такі доводи відповідача підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в цій частині та наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Згідно зі ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК України).
Статтею 129 ГПК України встановлено порядок розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Так, судовий збір покладається, зокрема у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позовних вимог у даній справі є зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області в особі Комісії з припинення включити грошові вимоги Державного підприємства спеціального зв'язку в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку в сумі 21366,50 грн до проміжного ліквідаційного балансу Головного управління ДПС в Донецькій області.
Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач знаходиться в стані припинення і відповідно до чинних нормативних актів його права та обов'язки переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Як зазначено в рішенні, для того, щоб захист порушеного права був ефективним позивач має звернутись із вимогою про стягнення заборгованості за договором № 19 до Державної податкової служби України в особі новоствореного відокремленого підрозділу як правонаступника. Розв'язуючи цей спір, суд врахував сталу практику та позицію ДПС України в особі створених територіальних підрозділів, у вимогах, які наразі заявляються ними щодо заміни їх як правонаступників головних управлінь, які знаходяться в стані припинення. Суд критично поставився до позиції відповідача у питанні відсутності зобов'язань за договором № 19 від 29.05.2020 та вважав, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував наявність боргових зобов'язань за договором № 19 у сумі 21363,50 грн, проте відмовив позивачеві у задоволенні позову, з огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту майнових прав є неналежним, оскільки відповідач знаходиться в стані припинення через процедури реорганізації, та зазначив, що належним способом захисту прав позивача є стягнення заборгованості з правонаступника.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення судових витрат із сплати судового збору на відповідача, з огляду на те, що спір виник саме з його вини і в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують зазначене.
Однак, колегія суддів не може погодитися з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на те, що у задоволенні позову було відмовлено через неправильно обраний позивачем спосіб захисту, а не за висновками при розгляді справи по суті, з застосуванням правових норм які регулюють відповідні зобов'язання, що дозволило б суду дійти до висновку про неправильні дії відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 у справі №905/1486/21, як такого, що прийнято з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення у справі про покладення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн на позивача.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1, п.3 ч.3 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити.
Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2021 у справі №905/1486/21 скасувати. Прийняти нове рішення у справі, яким витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн покласти на Державне підприємство спеціального зв'язку в особі Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.11.2022
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова