про залишення апеляційної скарги без руху
14 листопада 2022 року м. Харків Справа №905/2344/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (вх. №1184Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.10.2022 у справі №905/2344/21
за позовом Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”
до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”
про стягнення пені в розмірі 41871,28грн, 3% річних в розмірі 10 467,83 грн
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.10.2022 у справі №905/2344/21 (суддя Устимова А.М.) позовні вимоги АТ “Нікопольський завод феросплавів” до відповідача ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення пені в розмірі 41871,28грн, 3% річних в розмірі 10467,83 грн. задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь АТ "Нікопольський завод феросплавів" суму пені в розмірі 4095,48грн, 3% річних в розмірі 10238,71грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 18.10.2022 у справі №905/2344/21 змінити, в частині визначення розміру 3% річних, а саме з урахуванням всіх фактичних обставин справи, виходячи з загальних принципів справедливості, добросовісності та розумності, ст. 3 ЦК України, в порядку ст. 233 ГК України, максимально зменшити суму 3% річних до 5% від суми, що підлягає стягненню з відповідача; задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 31.08.2023.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, положеннями Закону України «Про судовий збір» визначено граничний розмір сум судового збору, що підлягає сплаті у мінімальному та максимальному значенні при зверненні до суду з відповідними заявами.
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 6 вказаного закону, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Тобто, розрахунок суми судового збору, яка підлягає сплаті, в тому числі, за подання апеляційної скарги, залежить від характеру позовних вимог та обсягу оскарження судового рішення, прийнятого за результатами їх розгляду.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач фактично не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних.
Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3405,00 грн., який розраховується таким порядком: 2270,00 грн * 150% = 3405,00 грн (враховуючи, що 1,5% від оскаржуваної суми (10467,83 грн) є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачено підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір");
Проте, відповідачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас, заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до дати розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Станом на теперішній час дію воєнного стану в Україні продовжено. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75, місто Маріуполь віднесено до територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації. Під час військових дій на території м. Маріуполя, внаслідок обстрілів фактично знищена виробнича потужність підприємства, офісні приміщення, бухгалтерська та інша документація. Враховуючи те, що суттєва кількість працівників підприємства продовжує знаходитися на тимчасово окупованій території та зв'язок з ними втрачений, підприємство має значні труднощі щодо відновлення документів, здійснення всіх видів платежів.
Внаслідок наведених обставин, на теперішній час, ПрАТ «МК Азовсталь» знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому положенні та не має можливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги, але підприємством проводиться робота по відновленню документації, виявленню та стягнення дебіторської заборгованості, що в подальшому дозволить сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже умови, визначені статтею 8 вказаного Закону диференційовані за суб'єктним та предметним критеріями.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, відповідач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
Колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Також, Закон України "Про судовий збір" не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.
Окрім того, відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
У той же час заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави сподіватися, що судовий збір може бути сплачений до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте, всупереч вимогам статей 258 та 259 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Крім того, з огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” залишити без руху.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству “Металургійний комбінат “Азовсталь” десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (сплатити 3405,00 грн.), а також доказів надсилання учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
4. Витребувати у Господарського суду Донецької області матеріали справи 905/2344/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов