печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30228/22-к
08 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника потерпілого (цивільного позивача) у кримінальному провадженні №12022100060001318 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна,
31.10.2022 представник потерпілого (цивільного позивача) у кримінальному провадженні №12022100060001318 ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме:
- на цифрові кошти (криптовалюту) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether) яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL, та знаходяться у розпорядженні криптовалютної компанії Tether, із забороною користування, розпорядження чи відчуження з визначенням порядку зберігання арештованих цифрових коштів (криптовалюти) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL шляхом перерахування на криптовалютний рахунок (електронний гаманець) потерпілого ОСОБА_3 .
Представник потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001318 від 29.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування за вищезазначеним кримінальним провадженням стало відомо, що перераховані ОСОБА_3 кошти на загальну суму 722393,00 USDT на надані співробітниками інтернет-платформи MWC Trading LTD електронні гаманці, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; TRv9zEy2TwciKrcX8XuXeVP6WZtnG86d9M
в подальшому виведені 10-ма транзакціями на криптовалютний гаманець НОМЕР_3 , а саме:
- 24.06.2022 у розмірі 9997 USDT з гаманця TRv9zEy2TwciKrcX8XuXeVP6WZtnG86d9M на гаманець НОМЕР_4 , хеш 7b6532c90f601d338e0769759fe618e998fffd961ee4de3a59d83626126c0b32;
- 24.06.2022 у розмірі 9997 USDT
з гаманця TRv9zEy2TwciKrcX8XuXeVP6WZtnG86d9M
на гаманець НОМЕР_3 , хеш1a55052209bb4ede1571d98bbedd6f1ab5ebdef170805f6c6a863e721bd329ea;
- 28.06.2022 у розмірі 75 414 USDT
з гаманця TRv9zEy2TwciKrcX8XuXeVP6WZtnG86d9M
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL
хеш 6eb481f88a4f31458226284b86b6d71cbcc62862f4edf1f5bba7f8b0e53375e5.
- 29.06.2022 у розмірі 99 997 USDT
з гаманця TRv9zEy2TwciKrcX8XuXeVP6WZtnG86d9M
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL
хеш 74c734b78b6f64514b4a8595b1ebeb6419c5b92ec0b562f3aaa1973f869683b6.
- 06.07.2022 у розмірі 14 997 USDT
з гаманця НОМЕР_2
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL
хеш bb49d0edf9ab0496e938b4de89f61fcd485e2981966bdc788415e179318d6a0e.
- 25.07.2022 у розмірі 198 997 USDT
з гаманця TCf6aKGcPffeiZ1B46idbLf3H8mbS7aUXQ
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL,
хеш НОМЕР_5 .
- 29.07.2022 у розмірі 86 997 USDT
з гаманця НОМЕР_2
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL
хеш 8bb69c5e4da1ae3e2d69c763d3673bc40ed92d43e5e8014b6feeb57deda954a0.
- 18.08.2022 у розмірі 74 997 USDT
з гаманця TN1973HpBYTB5iVD2eYjD4Wqi5cz6j2nkw
на гаманець НОМЕР_3 ,
хеш 1b6fdb810fec81598ae25ea36de3a2a7fcfe8af40a8bfd63bfdf6c978ba3c635.
- 18.08.2022 у розмірі 50 997 USDT
з гаманця TN1973HpBYTB5iVD2eYjD4Wqi5cz6j2nkw
на гаманець НОМЕР_3 ,
хеш bc1d3bacf89a5d6ab832368138b449ebd958bb96fe4b6f1f99f540d638d8a6b2.
- 23.08.2022 у розмірі 99 997 USDT
з гаманця TN1973HpBYTB5iVD2eYjD4Wqi5cz6j2nkw
на гаманець TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL
хеш 16f05ea02fa812dec9002396b51d12829fa2b53f6c8f8970d2a4b23cd24e7953.
Враховуючи вищевикладене на теперішній час цифрові кошти (криптовалюта) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), якою шахрайським шляхом заволоділи представники MWC Trading LTD у громадянина ОСОБА_3 , перебувають на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL та знаходяться у розпорядженні криптовалютної компанії Tether.
На теперішній час співробітники компанії MWC Trading LTD, які шахрайським шляхом заволоділи активами ОСОБА_3 , та вивели їх на рахунок TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL мають реальну можливість користуватися вказаними коштами, здійснити їх подальше використання, перетворення, пересування, приховування та дії, направлені на їх зникнення, втрату та знищення.
28.10.2022 постановою СВ Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві цифрові кошти (криптовалюта) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100060001318 від 29.09.2022.
Згідно з ст.56 КПК України ОСОБА_3 має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом, у зв'язку з чим органу досудового розслідування 26.10.2022 подано цивільний позов та відповідно до ст. 61 КПК України ОСОБА_3 є цивільним позивачем у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Також згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування, тому є потреба у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню та неможливості подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, зберігання яких неможливо без зайвих труднощів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Таким чином, наявна необхідність при накладенні арешту визначити порядок зберігання арештованих цифрових коштів (криптовалюти) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL шляхом перерахування на криптовалютний рахунок (електронний гаманець) потерпілого ОСОБА_3 .
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
- на цифрові кошти (криптовалюту) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL, та знаходяться у розпорядженні криптовалютної компанії Tether, із забороною користування, розпорядження чи відчуження та визначенням порядку зберігання арештованих цифрових коштів (криптовалюти) в сумі 722393,00 USDT (криптовалюта Tether), яка перебуває на криптовалютному рахунку (електронному гаманці) TTPkbpfGM9czCq5HiaVtykgbakBYEfUGiL шляхом перерахування на криптовалютний рахунок (електронний гаманець) потерпілого ОСОБА_3 НОМЕР_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1