Справа № 752/12534/20
Провадження №: 1-кп/752/736/22
16.11.2022 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
під час проведення у приміщенні суду у місті Києві судового засідання у кримінальному провадженні № 120201000100001352 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України,
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 в вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, поєднаного зі зґвалтуванням, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі, що кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України.
16.11.2022 у судовому засіданні прокурор підтримав заявлене 07.11.2022 клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, яке мотивував наявністю ризиків переховування ОСОБА_4 від суду, знищення, спотворення речей і документів, доказів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу обвинуваченого на свідків і потерпілу, вчинення іншого правопорушення. Описані ризик прокурор обґрунтував усвідомлення невідворотності, тяжкості і реальності покарання, яке може призвести до вжиття заходів до уникнення правосуддя, відсутністю засобів до забезпечення себе, що в умовах воєнного стану також додатково посилює ризик переховування. Також прокурор посилався на тяжкість покарання, що передбачено законодавством за інкриміноване діяння.
Розгляд клопотання проведено одноособово головуючим суддею у справі ОСОБА_1 через об'єктивну неможливість прибуття в засідання решти суддів, які водять до колегії з розгляду цього кримінального провадження в порядку Закону України “Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Захисник заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилався на його необґрунтованість, відсутність ризику знищення доказів, адже докази приєднані до матеріалів кримінального провадження та досліджені, впливу на свідків та потерпілу, адже обвинувачений сам зацікавлений у завершенні розгляду кримінального провадження та постановленні законного вироку, а тому і не переховуватиметься від суду, тоді як підтримку йому нададуть його рідні. З цих підстав захисник просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього за місцем реєстрації.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Проаналізувавши виступ сторін та їх мотивування, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовжуваного тримання обвинуваченого під вартою та задоволення заявленого клопотання у зв'язку з обґрунтованістю пред'явленого обвинувачення та наявністю ризиків, описаних прокурором в частині можливого переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу, можливості вчинення нового кримінального правопорушення.
Зокрема суд виходить з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або ж довічне позбавлення волі, тоді як усвідомлення тяжкості покарання несе у собі загрози небажання бути засудженим, усвідомлення важливості показань потерпілої несе у собі загрози застосування до неї негативного впливу з особистих корисливих мотивів. У той же час з'ясовані дані про особу обвинуваченого, а саме: відсутність суспільно-корисної зайнятості, не залучення до праці з самостійним легальним заробітком, не залучення до навчання, відсутність сталого кола спілкування свідчить про недостатність соціально-емоційної прив'язки до міста Києва, що дозволяє обґрунтовано вести мову про значну ймовірності переховування, а на фоні відсутності засобів до існування - про можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
При цьому суд зважає на те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що обумовлює підвищену зайнятість працівників правоохоронних структур у несенні посиленої служби та їх залученні до заходів із забезпечення обороноздатності держави, що дає підстави вести мову про відсутність гарантій належного контролю за дотриманням обвинуваченим умов відбуття іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі зміни запобіжного заходу.
З урахуванням сумарної тривалості суд оцінює строк дії запобіжного заходу таким, що не виходить на цей час за межі розумного строку і таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд зважає на практику Європейського суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою (п. 219 рішення у справі “Нечипорук і Йонкало проти України”).
За наведеного мотивування суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний запобіжний захід на 60 діб із залишенням його без змін та без визначення альтернативного заходу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, адже ризики переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілу є реальними і не зникли, а тому інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку.
З описаного вище мотивування відхилення клопотання сторони захисту суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 333, 372, 395 КПКУкраїни, суд
1. Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме: по 14.01.2023 включно без визначення альтернативного, більш м'якого виду запобіжного заходу.
2. Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з 16.11.2022.
3. У задоволенні усного клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1