604/788/22
3/604/475/22
27 жовтня 2022 року смт. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Відідлення поліції №5 (смт.Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції головного управління поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 КпАП України, -
02 вересня 2022 року близько 23 год по АДРЕСА_1 виявлено, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ч.2 ст.150 СК України батьківських обов'язків, що виразилось в тому, що залишила неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 р.н., у вечірню пору доби без одягу на вулиці. Вказаними діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 , будучи повідомленою про розгляд судом справи, в судове засідання не з'явилась, заяв чи клопотань про відкладення з поважних причин не подала.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП, адміністративні правопорушенні за ст.184 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В п. 13 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано, що стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, будучи обізнаною про складення стосовно неї адміністративних матеріалів провадженням не цікавилась, що свідчить про відсутність у неї зацікавленості до зазначеної справи, та розцінюється судом, як небажання брати участь у судових засіданнях, тому з огляду на належне повідомлення, та відсутність підстав для відкладення з метою забезпечення розумності строків, суд дійшов до переконання про доцільність розгляду адміністративної справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч.2 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність за цією статтею настає в разі ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Диспозиція частини другої ст.184 КУпАП є бланкетною нормою, та відсилає до положень законодавства, якими визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 Сімейного кодексу України.
Так, згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Також, згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060178 від 03 вересня 2022 року, складеному у відповідності до вимогст.256 КУпАП у якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 ,
- рапорті помічника чергового ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вацик П.З. від 03 вересня 2022 року, у відповідності до якого, 02 вересня 2022року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №2557 , у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку по догляду за дитиною батьками ОСОБА_2 , котрі зловживають алкоголем, проганяють дитину з помешкання,
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 02 вересня 2022року, яка підтвердила наведені у складеному щодо неї протоколі обставини про неналежне виконання нею батьківських обов'язків, вказавши що вживала алкогольні напої, увага не була зосереджена на синові, місця йог перебування не знала,
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02 вересня 20202року, згідно яких, 02 вересня 2022 року близько 22 год 45 хв йдучи по вулиці с. Галущинці чула крики на господарстві ОСОБА_1 та неподалік побачила ОСОБА_4 , котрий ходив по вулиці наполовину роздягнений. Падав дощ, пояснив, що його вигнали з дому вітчиим та мати.
- результатом тестування від 02 вересня 2022 року, згідно якого під час проведення тесту за допомогою приладу Алкотест «Драгер» № 6820 у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено вміст алкоголю - 2,67 %;
- свідоцтвом про народження від 25 червня 2013, згідно якого ОСОБА_5 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- постановою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно довідки-характеристики, виданої виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Тернопільського району Галущинського старостинського округу №30 від 05 вересня 2022 року, гр. ОСОБА_1 проживає без реєстрації в с.Галущинці Тернопільського району, разом з дітьми: ОСОБА_6 -2020р.н, ОСОБА_2 -2013 р.н.. За час проживання в селі - неодноразово були виклики поліції, у зв'язку з скандалами в сім'ї, діти недоглянуті, сім'я зловживає алкогольними напоями.
Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 02 вересня 2022 року, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, вчинила ті самі дії повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх належності, достовірності та істинності.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, її особу, ступінь вини, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.2 ст.184 КУпАП.
На думку суду, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КупАП та зазначеного у постанові.
Суддя-підпис
згідно з оригіналом:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків