Справа № 694/1651/22 Провадження №1-кп/694/172/22
Іменем України
15.11.2022 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської областіу складі: головуючого - судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , за участю прокурора Звенигородської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Звенигородка Черкаської області кримінальне провадження за №12022250360000646 від 14.08.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, перебуває на службі в лавах Збройних Сил України В/Ч А2167, раніше не судимого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України
ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, придбав шляхом зривання руками рослини коноплі на ділянці городу за місцем свого проживання що за адресою: АДРЕСА_1 , які в подальшому висушив, таким чином виготовив наркотичний засіб та зберігав його для власного вживання, за місцем свого проживання без мети збуту, до 13.08.2022 року, коли в період часу з 10:28 до 12:19 годин під час проведення обшуку будинковолодіння, працівниками поліції на території подвір'я, а саме на дерев'яному столі при вході до будинку виявлено та вилучено два паперових згортка з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0.13г. та 1.21 г., у приміщені веранди під сидінням крісла виявлено та вилучено паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 4.44 г., паперовий згорток з вмістом верхівкової частини рослин із листям зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 3.01 г., паперовий згорток з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0.49 г., в спальній кімнаті в чорній сумці, яка належить ОСОБА_4 було виявлено та вилучено паперовий згорток з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0.11 г., в господарському приміщенні, на підлозі було виявлено та вилучено верхівкові частини рослин з листям, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 526.2 г., загальною маса яких в перерахунку на суху речовину складає 535,59 грам.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 309 КК України, пояснив суду про обставини викладені вище, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені. Дійсно, наразі, він не пам'ятає в який день та час, на своєму городі, за адресою: АДРЕСА_1 , зірвав рослини коноплі, висушив їх та почав зберігати для власного вживання, за місцем свого проживання. 13.08.2022 року, в ранковий час, працівниками поліції у нього в домоволодінні було проведено обшук, в ході якого на дерев'яному столі при вході до будинку, у приміщені веранди під сидінням крісла в спальній кімнаті в його чорній сумці, в господарському приміщенні, на підлозі, було виявлено та вилучено зазначену коноплю.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним кримінального діяння, розуміючи яка міра покарання загрожує, показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме про обставини вчинення кримінального правопорушення,зокрема,і щодо загальної маси вилученого у нього наркотичного засобу, прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у їх вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, процесуальних витрат, речових доказів. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого, процесуальних витрат, речових доказів. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред'явленого прокурором обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.
Вину обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд вважає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 ,передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України В/Ч А2167 раніше не засуджений (вимога УІАП ГУНП в Черкаській області від 14.08.2022 року), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (відповідно до довідки №247 від 26.08.2022 виданої Звенигородською БЛІЛ поліклінічне відділення), як вбачається з довідки № 213 від 26.08.2022 року, виданої КНП «Звенигородська БЛІЛ» поліклінічне вілдділення, ОСОБА_4 на диспансерному (профілактичному, наркологічному обліку) не перебува.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст. 12 КК України, є умисним кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, наслідки вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який є мобілізованим на військову службу в ЗСУ для скерування в зону бойових дій для виконання свого конституційного обов'язку по захисту Батьківщини від російської військової агресії, тобто є особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має регулярний дохід та міцні соціальні зв'язки, що применшує передумови для подальшої його протиправної поведінки,відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу, у розмірі передбаченому санкцією статті, заборон для призначення якого, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експертів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Речовий доказ - канабіс, загальною маса яких в перерахунку на суху речовину складає 535,59 грам та пристрій для куріння, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері зберігання речових доказів Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за надання висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8995-НЗПРАП від 22.08.2022, висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8991-НЗПРАП від 22.08.2022; висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8996-НЗПРАП від 22.08.2022, висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8990-НЗПРАП від 22.08.2022; висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8993-НЗПРАП від 22.08.2022; висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8992-НЗПРАП від 22.08.2022; висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8994-НЗПРАП від 22.08.2022, висновку експертизи №СЕ-19/124-22/8999-НЗПРАП від 22.08.2022 у загальному розмірі 6229,74 грн. (шість тисяч двісті двадцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки)
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок який набрав законної сили є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1