Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2022 р. справа № 520/9915/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 року № 296 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 року № 289о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення відділу поліції №1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення (заробіток) за час вимушеного прогулу;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора слідчого відділення відділу поліції №1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення (заробітку) за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
За приписами ч.4 ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином початок перебігу строку позовної давності розпочинається з моменту ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У адміністративному позові зазначено, що 18.10.2022 р. позивач отримав витяг з наказу від 14.06.2022 р. № 289 о/с, однак доказів на підтвердження вказаного факту до суду не надано.
Також суд зазначає, що за приписами ст.30 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Представником позивача не надано до суду доказів, що позивач не отримував засобами електронної комунікації оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та його реалізацію раніше за 18.10.2022 року.
Таким чином, в межах даної справи строк на оскарження спірного наказу починається, виходячи з тверджень представника позивача у адміністративному позові, з 18.10.2022, а кінцевим терміном для звернення з позовною заявою є 02.11.2022 року.
З додатків до адміністративного позову вбачається, що адміністративний позов датований 13.11.2022 року та позовна заява з додатками були зареєстровані в суді 14.11.2022 року представником позивача, тобто з пропущенням 15-денного строку з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом та його отримання позивачем.
При цьому, в адміністративному позові, представником позивача заявлено клопотання поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про скасування наказів Головного управління Національної поліції у Харківській області № 289 о/с від 14.06.2022 р. та 03.06.2022 р. № 296, в обґрунтування якого зазначено, що після деокупації Балаклії (8 вересня 2022 р.) позивач деякий час сподівався, що зможе поновитись на службі після проходження обстеження на поліграфі, як йому пояснила інспектор з кадрів. Після того, як йому повідомили, що такої можливості він позбавлений - звернувся до ГУНП та 18.10.2022 р. вперше отримав витяг з наказу ГУНП від 14.06.2022 р. № 289 о/с про звільнення його зі служби. Із змістом наказу ГУНП від 03.06.2022 р. № 296 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач зміг ознайомитись після отримання відповіді від 02.11.2022 р. на адвокатський запит. За таких обставин представник позивача вважає, що підстави, з яких позивачем пропущений встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду з позовом про скасування зазначених наказів - є поважними.
Суд критично відносить до зазначених представником позивача фактів, оскільки до суду не надано ані доказів ознайомлення позивача з наказом про звільнення 18.10.2022 року, ані доказів що позивач з моменту видання наказів до 18.10.2022 року не отримував оскаржувані накази засобами електронної комунікації. При цьому, позивачем пропущено 15-денний строк на оскарження наказів, у разі відліку строку з 18.10.2022 року.
Суд зазначає, що доказів наявності об'єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, підстави, вказані представником позивача у заяві, суд визнає неповажними.
Відповідно до статті 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа Каменівська проти України) Європейський суд з прав людини зазначав: …право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані....
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Згідно з приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що адміністративний позов подано поза межами 15-денного строку з моменту отримання оскаржуваних наказів (за твердженнями представника позивача - 18.10.2022), суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів;
- надати до суду докази ознайомлення позивача з наказом про звільнення 18.10.2022 року;
- надати до суду докази на підтвердження факту, що позивач з моменту видання наказів до 18.10.2022 року не отримував оскаржувані накази засобами електронної комунікації.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя , -
Визнати неповажними причини пропущення строку звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Біленський О.О.