15 листопада 2022 року справа №320/8684/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я. В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 , у якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати,пов'яані з його утриманням у вищому навчальному навчальному закладі у сумі 78892,94 гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем умов підписаного контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання, що обумовило обов'язок відшкодування відповідачем витрат на його утримання у розмірі 78892,94 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 направлено відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позовній заяві рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №0113332955682. Відповідно до відмітки про отримання позивач отримав копію ухвали 13.11.2020.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , орган видачі 3231 від 18.08.2016; РНОКПП НОМЕР_2 .
Наказом начальником Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 28.07.2017 №153 (по стройовій частині) солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України, прийнято на військову службу за контрактом курсантів з 01.08.2016, зокрема ОСОБА_2 , 1999 р.н. (а.с.9).
28.07.2017 начальником Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка генералом-майором Толокою Ігорем Вікторовичем та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.
Наказом начальником Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 28.07.2017 №153 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військового інституту, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення за нормою харчування №1 (загальновійськова) з 28.07.2017 з обіду.
Копія укладеного контракту між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та солдатом ОСОБА_1 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України від 28.07.2017 наявна в матеріалах справи.
Так, за умовами контракту відповідач взяв на себе зобов'язання сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Проте, згідно з наказом начальника Військового інституту Київського національного Університету імені Тараса Шевченка від 06.08.2020 №27РС (по особовому складу), ОСОБА_1 відраховано зі списків курсантів через академічну неуспішність (невиконання індивіуального навчального плану), увільнено від займаної посади, припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково через академічну неуспішність (невиконання індивідуального навчального плану), у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем та звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
Наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 06.08.2016 №160 (по стройовій частині) ОСОБА_1 відраховано зі списків курсантів через академічну неуспішність (невиконання індивідуального навчального плану), з яким достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу через академічну неуспішність (невиконання індивідуального навчального плану), у зв'язку зі систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу Військового інституту та направлено для постановки на військовий облік до Кагарлицького районного військового комісаріату Київської області.
Вирішено суму відшкодування у розмірі 78892,94 гривень, пов'язану з його утриманням, внести до книги обліку нестач Військового інституту.
Суму нестачі у розмірі 78892,94 гривень внести до книги грошових стягнень і нарахувань Військового інституту та вжити заходів щодо відшкодування непогашеної солдатом ОСОБА_1 заборгованості.
Відповідно до пункту 1 контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 28.07.2017 відповідач був ознайомленим із законами та іншими нормативно - правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) і добровільно взяв на себе зобов'язання проходити військову службу (навчання) у Військовому інституті Київського національного Університету імені Тараса Шевченка, про що свідчить дата та особистий підпис ОСОБА_1 .
Крім того, в контракті відповідачу було роз'яснено, що в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу він зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання) для проходження військової служби на посадах офіцерського складу.
Відповідно до розрахунку відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 , у зв'язку з достроковим розірванням контракту, затвердженого директором Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України, сума відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 становить 78892,94 грн, а саме, з грошового забезпечення - 177221,08 грн, речового забезпечення - 8505,97 грн, продовольчого забезпечення - 52665,89 грн.
17.08.2020 позивачем було направлено відповідачу лист №18/2069 з вимогою погашення суми в розмірі 78892,94 грн в добровільному порядку, про що свідчить копія чеку АТ «Укрпошта» від 17.08.2020 зі штрихкодовим ідентифікатором 0420920150097.
У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку витрати на утримання у розмірі 78892,94 грн у Військовому інституті не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 3 ст. 24 Закону №2232-XII).
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Положеннями частини 5 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” встановлено, що з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 цього Закону.
Частиною 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д”, “е”, “є”, “з”, “и” пункту 1 та підпунктів “д”, “е”, “є”, “ж”, “з” пункту 2 частини 5 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок №964).
Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Згідно з пунктом 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Відповідно до пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Згідно з пунктом 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Зміст викладених положень законодавства свідчить, що на курсанті вищого навчального закладу у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання лежить обов'язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання).
Судом встановлено, що контракт від 28.07.2016 достроково розірвано через академічну неуспішність відповідача.
Вказане зумовлює відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка становить 78892,94 грн, що підтверджується розрахунком, затвердженим директором Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
З матеріалів справи вбачається, Військовим інститутом було направлено лист від 17.08.2020 № 18/2069, яким було повідомлено відповідача про необхідність відшкодування витрат, проте доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, як і доказів оскарження суми витрат, що підлягає відшкодуванню, відповідач суду не надав.
Подані позивачем розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Чинним законодавством не передбачено умови, за яких особа має право на звільнення від відшкодування вказаних витрат.
Суд в свою чергу зазначає, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними) коштами.
Згідно наданих позивачем документів станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 78892,94 грн.
Відповідачем належних та допустимих доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його, в межах заявлених позовних вимог, до суду не надано.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 зазначила, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Саме така правова позиція висловлена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак, ОСОБА_1 , не зважаючи на взятий на себе обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, станом на день розгляду справи не здійснив відшкодування витрат добровільно, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка витрат, пов'язаних із утриманням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 78892,94 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 22994521, вул. Ломоносова, буд. 81, м. Київ, 03189) фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 78892 (сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві тисячі) гривень 94 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.