Справа № 580/11568/21 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В.
14 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як інваліду війни ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
Апелянт наголошує, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік проводиться, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги". Крім того, стверджує, що згідно з наказом Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 14 квітня 2021 року №34 на Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов'язок забезпечення виготовлення відомостей на виплату разової грошової допомоги та здійснення виплати відповідно до списків.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з посвідчення серії НОМЕР_1 від 25 липня 2019 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Як вбачається з позовної заяви та не заперечується відповідачем позивачу до 5 травня 2021 року виплачено разову допомогу у розмірі 3906 грн.
Позивач звернувся до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Черкаській області з заявою від 03 листопада 2021, в якій просив нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом від 10 листопада 2021 року №5683/13-15 направив за належністю звернення ОСОБА_1 , оскільки виплата разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня згідно з наказом директора Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної держадміністрації від 14 квітня 2021 року №34 здійснювались управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.
Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради листом від 07 грудня 2021 року №5168/01-20 відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати допомоги до 5 травня у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни 2 групи у 2021 році повинен становити 14152 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.
Відповідно до ст. 13 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) згадану частину ст. 13 Закону № 3551-XII викладено у такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: від 31 березня 2015 року №147, від 02 березня 2016 року № 141, від 05 квітня 2017 року № 233, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237, від 19 лютого 2020 року № 112 та від 08 квітня 2021 року №325, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи - 3906 грн.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення п. 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що отримання такої допомоги у меншому розмірі порушує права позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому, вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, на переконання колегії суддів, чинність станом на момент здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як акту вищої юридичної сили.
З огляду на те, що Управління визначено відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги, доводи відповідача про не порушення прав та інтересів позивача саме Управлінням є необґрунтованими.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом від 10 листопада 2021 року №5683/13-15 направив за належністю звернення ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги, оскільки виплата разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня згідно з наказом директора Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної держадміністрації від 14 квітня 2021 року №34 здійснювались управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими висновками, викладеним у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Відповідно до вказаного рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20 це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відносно доводів апеляційної скарги про те, що управління не визначало розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки такий розмір визначено постановою Кабінету Міністрів України №325, колегія суддів суд зазначає наступне.
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Згідно ст. 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (ст. 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абз. 2, 3 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення 27 листопада 2008 року у справі №1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Зокрема, у рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо відмови здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку